05 листопада 2014 р.Справа № 820/15222/14
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Кононенко З.О.
Суддів: Бондара В.О. , Калитки О. М.
за участю секретаря судового засідання Запара Е.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2014р. по справі № 820/15222/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна"
до Ленінського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції треті особи ОСОБА_1
про визнання дій незаконними та скасування постанови,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Ленінського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визнання дій державного виконавця Ленінського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Панової Г.М. неправомірними та скасування постанови Ленінського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 24 липня 2014 року №40048644.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2014 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Позивач, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволені позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що між Закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено Кредитний договір №ML-706/020/2008 від 03.03.2008 року, згідно якого Банк надав Позичальнику кредит на купівлю нерухомого майна у відповідності до договору купівлі-продажу, що розташована за адресою АДРЕСА_1., на загальну суму 98 200,00 швейцарських франків строком до 03.03.2031року.
Між позивачем 03.03.2008 року ЗАТ "ОТП Банк" (Іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (Іпотекодавець) укладено Договір іпотеки, згідно якого, для забезпечення виконання в повному обсязі своїх зобов'язань перед Іпотекодержателем за Кредитним договором № ML-706/020/2008 від 03.03.2008 року, Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю квартиру розташовану за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 92,7 кв.м., житлова площа 55,9 кв.м.
На виконанні у Ленінському відділі Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції перебувало виконавче провадження №40048644 щодо примусового виконання виконавчого напису від 04.09.2013 року №6693 приватного нотаріуса про звернення стягнення на нерухоме майно (за вищевказаним договором іпотеки) ОСОБА_1, яким є квартира за адресою АДРЕСА_1.
Відповідач, Ленінський відділ Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, 24.07.2014 року виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі пункту 9 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження", посилаючись на те, що 03.06.2014 Верховною Радою України прийнятий Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
Відмовляючи у задоволені адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що дії державного виконавця Ленінського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Панової Г.М. та постанова Ленінського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 24 липня 2014 року №40048644 про повернення виконавчого документу стягувачеві, прийняті у відповідності та у спосіб визначений нормами чинного законодавства.
Колегія суддів погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", який набув чинності 11 червня 2014 року, не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:
- таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;
- загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку;
Відповідно до положень цього ж Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті":
- не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у підпункті 1 цього пункту, при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки);
- кредитна установа не може уступити (продати, передати) заборгованість або борг, визначений у підпункті 1 цього пункту, на користь (у власність) іншої особи.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна в порядку доступу держаних виконавців № 67531491 від 21.08.2014 року у власності у ОСОБА_1 перебуває лише один об'єкт нерухомого майна, який перебуває в іпотеці, а саме квартира розташована за адресою АДРЕСА_1.
Доводи апелянта про те, що квартира, яка перебуває в іпотеці не є постійним місцем проживання боржника, з посиланням на довідку КП "Жилкомсервіс" щодо відсутності реєстрації осіб в цій квартирі, спростовуються актом державного виконавця від 22.07.14 (а.с.. 16).
Посилання апелянта на можливу наявність згоди власника квартири на примусове стягнення не може бути прийнято судом до уваги, оскільки, яке вбачається із матеріалів виконавчого провадження, в строк наданий для добровільного виконання виконавчий напис боржником не виконано.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2014р. по справі № 820/15222/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.
Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Калитка О.М.
Повний текст ухвали виготовлений 10.11.2014 р.