Овруцький районний суд Житомирської області
Справа № 286/6849/14-к
Пр. № 1КП/286/235/14
07 листопада 2014 року
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Овручі кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014060250000678 від 04.09.2014 року та надійшло з Овруцької міжрайонної прокуратури 17.10.2014 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженки та жительки
АДРЕСА_1 , українки, громадянки України,
з середньою освітою, заміжньої, маючої на утриманні 2-х
неповнолітніх дітей, 2000 та 2013 років народження, не
працюючої, потерпілої від наслідків Чорнобильської катастрофи,
категорії 3, раніше не судимої, у вчиненні кримінального право-
порушення, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, та угоди про примирення у кримінальному провадженні від 31.10.2014 року, -
що 22 серпня 2014 року, близько 15 години, в приміщенні магазину «Автомотоцентр», що по вул. Київська,82 в м. Овручі, ОСОБА_4 , з метою таємного викрадення чужого майна (крадіжки), з корисливих спонукань, скориставшись тим, що за нею ніхто не спостерігає, з прилавку, таємно викрала мобільний телефон марки «LG T510», вартістю 461 грн., належний ОСОБА_5 , чим заподіяла останньому матеріальну шкоду на вказану суму.
В судовому засіданні, допитана, як обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненому визнала повністю та пояснила, що вона з сім'єю проживає в будинку АДРЕСА_1 та має на утриманні двох неповнолітніх дітей : ОСОБА_6 , 2000 року народження, ОСОБА_7 , 2013 року народження та , знаходиться в декретній відпустці по догляду за дітьми.
22.08.2014 року вона з малолітнім сином зайшла в магазин «Автомотоцентр», що по вул. Київській в м. Овручі, що знаходиться навпроти супермаркету «Гранд Базар», щоб придбати товари у відділенні побутової хімії. Біля прилавку нікого не було, продавщиця відійшла. В цей час на поличці прилавку вона побачила мобільний телефон сенсорний, чорного кольору, який поклала в сумку, і занесла додому, при цьому продавщиці не повідомила про те, що виявила телефон та будь-яких дій, направлених на спробу повернути чи повідомити про даний факт не вчинила. Вона не перевіряла його телефонну книгу та не намагалася з нього зателефонувати. Згодом цей телефон вона віддала у користування своєму брату - ОСОБА_8 . Через деякий час працівники міліції вилучили у нього цей телефон, а вона розповіла їм про обставини, як він у
2.
неї опинився. В подальшому, при розслідуванні кримінального провадження вона віддала власнику сім-карту, яку витягнула з мобільного телефону. В скоєному щиро кається, більше подібного не повториться. Просить суворо не карати. Затвердити угоду про примирення з потерпілим.
Крім повного визнання своєї вини і показів обвинуваченої ОСОБА_4 в інкримінованому їй діянні, її винуватість підтверджується наступними доказами:
Так потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що 22.08.2014 року, близько 17 години прийшло додому його дочка ОСОБА_9 і розповіла, що хтось вкрав її мобільний телефон. Він розпитав, де вона була, куди заходила, де могла його залишити. Вона пояснила, що останній раз бачила свій мобільний телефон в магазині ПП „Паращук”, що знаходиться навпроти базару. 26.08.2014 року він звернувся до працівників міліції, після приїзду з Полтавської області з похорон батька. Пройшов уже певний час, коли працівники міліції повернули йому мобільний телефон дочки. На даний час претензій до обвинуваченої немає, мобільний телефон повернутий. Щодо покарання обвинуваченої то просить суворо не карати та затвердити угоду про їх примирення.
Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, суд за участю всіх учасників судового розгляду, визнає за недоцільне дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, зокрема, допиту свідків.
Винуватість обвинуваченої підтверджується також зібраними досудовим слідством та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:
- з протоколу огляду місця події, від 16.09.2014 року видно, що місцем події є територія магазину „Автомотоцентр”, що по вул. Київській,82 в м. Овручі;
- з протоколу огляду місця події, від 26.09.2014 року видно, що місцем події є приміщення кабінету № 26 в Овруцькому РВ УМВС;
- із звіту проведення товарознавчої експертизи від 08.10.2014 року видно, що станом на 22.08.2014 року залишкова вартість з урахуванням зносу мобільного телефону марки „LG T510” становить 461 грн.;
- з постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 29.09.2014 року видно, що вилучений під час огляду місця події мобільний телефон марки „LG T510” визнано речовим доказам та повернуто на зберігання його власнику під розписку;
- з розписки потерпілого ОСОБА_5 від 07.10.2014 року, видно, що останній отримав від слідчого мобільний телефон марки „LG T510”, який зобов”язується зберігати до вирішення питання по суті, претензій немає.
Її винуватість підтверджується й іншими матеріалами кримінального провадження.
Аналізуючи досліджені докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_4 в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні доведена повністю і кваліфікує її дії за ч.1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 повністю визнала свою винуватість у зазначеному діянні і погодилася укласти з потерпілим ОСОБА_5 угоду про примирення.
Сторони погоджуються на призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_4 за ч.1 ст. 185 КК України у виді штрафу, у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 850 гривень.
Обираючи покарання обвинуваченій, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, яка раніше не притягувалаяся до кримінальної відповідальності, вперше вчинила кримінальне правопорушення середньої тяжкості, тяжких наслідків від якого не настало, по місцю проживання характеризується позитивно, заміжня, має на утриманні двох неповнолітніх дітей 2000 та 2013 років народження, не працює, знаходиться в декретній відпустці по догляду за дитиною до 3-х років, на профілактичному обліку у лікарів, нарколога та психіатра не перебуває, заподіяну шкоду відшкодувала, потерпілий в підготовчому судовому засіданні відмовився від своїх позовних вимог та не наполягає на суворому покаранні, обставини, що обтяжують та пом”якшують покарання.
Обставиною, що пом”якшує покарання обвинуваченої, є її щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.
Обвинувачена ОСОБА_4 розуміє, що відповідно до ч.1 ст.473 КПК України наслідком
3.
укладення та затвердження означеної угоди для сторін є: для підозрюваного чи обвинуваченого - обмеження права оскарження вироку. Оскарження обвинуваченим обвинувального вироку, яким затверджена ця угода в апеляційному порядку, відповідно до п.1 ч.4 ст. 394 КПК України можливе виключно з підстав призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без її згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою-сьомою ст.474 КПК України, у тому числі нероз”яснення їй наслідків укладення угоди. Відповідно до п.1 ч.3 ст. 424 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди після його перегляду в апеляційному порядку може бути оскаржений обвинуваченою в касаційному порядку виключно з підстав призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди обвинуваченої на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою - сьомою ст. 474 КПК України, у тому числі не роз'яснення обвинуваченій наслідків укладеної угоди.
Обвинувачена ОСОБА_4 розуміє, що виконання зобов'язання іншою стороною в рамках цієї угоди цілком залежить від дотримання нею Закону і будь-якого положення складеної угоди.
У разі невиконання угоди про примирення відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
Обвинувачена ОСОБА_4 розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення її до кримінальної відповідальності за ст. 389 - 1 КК України.
Під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_4 та потерпілий ОСОБА_5 погодилась на затвердження даної угоди.
Суд переконаний, що укладення даної угоди для обвинуваченої є добровільним, зміст даної угоди не суперечить вимогам КПК України, не порушує права свободи та інтереси інших осіб, а тому суд вважає, що дана угода може бути затверджена та призначене покарання, узгоджене сторонами.
Кримінальним правопорушенням потерпілому ОСОБА_5 заподіяна матеріальна шкода на загальну суму 461 грн, яка повністю відшкодована.
В ході досудового слідства заявлено цивільний позов щодо відшкодування моральної шкоди на суму 1000 грн. та 50 грн. процесуальних витрат, затрат на проведення експертизи, але в підготовчому судовому засіданні потерпілий відмовився від позовних вимог.
Арешт на майно ОСОБА_4 не накладався.
У кримінальному провадженні судові витрати відсутні.
Речові докази у кримінальному провадженні: мобільний телефон марки «LG T510», переданий його власнику під розписку.
Керуючись ст. ст. 368,370, ч.4 ст.394, 473,474,475,476 КПК України, суд, -
затвердити угоду про примирення у кримінальному провадженні від 31 жовтня 2014 року внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014060250000678 від 04.09. 2014 року, укладену між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченою ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 , визнати винною у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України і призначити їй узгоджене між сторонами покарання в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.185 КК України у виді штрафу, у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 850 гривень.
Запобіжний захід щодо обвинуваченої, не обирався.
Речові докази у кримінальному провадженні: - мобільний телефон марки «LG T510», що переданий його власнику під розписку, залишити останньому.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Овруцький районний суд протягом 30 днів з моменту його ухвалення.
У разі невиконання угоди про примирення відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування даного вироку та призначення судового розгляду
4.
кримінального провадження в загальному порядку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.
Копії вироку вручаються обвинуваченій та прокурору негайно після його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1