21 жовтня 2014 року Справа № 876/8128/13
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :
головуючого судді Святецького В.В.
суддів Коваля Р.Й., Гудима Л.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства ,,Луцьке АТП-0261" на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 18 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом закритого акціонерного товариства ,,Луцьке АТП-0261" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
24 квітня 2013 року закрите акціонерне товариство (ЗАТ) ,,Луцьке АТП-0261" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі - Луцька ОДПІ) від 04 лютого 2013 року за № 0000471503.
Постановою від 18 травня 2013 року Волинський окружний адміністративний суд в задоволенні позову відмовив в повному обсязі.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ЗАТ ,,Луцьке АТП-0261" подало апеляційну скаргу, в якій зазначає, що в підприємства існує заборгованість по платі за землю за попередні роки. А в 2012 році своєчасно сплачувалась плата за землю, що підтверджується відповідними банківськими документами.
Суд першої інстанції не звернув належної уваги на вказані обставини, що призвело до порушення норм матеріального права, зокрема ст. 126 ПК України.
З огляду на викладене позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Оскільки особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, апеляційний суд у відповідності до п. 2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.
Суд першої інстанції встановив, що на підставі висновків камеральної перевірки ЗАТ ,,Луцьке АТП-0261", оформленої актом від 21 січня 2013 року № 324/15-4/01350446, Луцька ОДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення від 04 лютого 2013 року № 0000471503, яким - за №0002352201/7399, яким за затримку сплати грошового зобов'язання у загальній сумі 80301,95 грн. застосувала до позивача штраф у розмірі 20% від суми порушення, що становить 16060,39 грн.
Висновки податкового органу базуються на тому, що камеральною перевіркою податкової звітності з плати за землю за період з 30 березня 2011 року по 27 грудня 2012 року встановлено порушення ЗАТ ,,Луцьке АТП-0261" строків сплати узгодженого податкового зобов'язання, визначеного у декларації від 27 січня 2011 року № 1093 та декларації від 13 лютого 2012 року № 9004958200 на загальну суму 80 301,95 грн.
За наслідками адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення від 04 лютого 2013 року № 0000471503 залишене без змін.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що застосування до позивача штрафних санкцій на підставі статті 126 ПК України є правомірним оскільки в судовому засіданні доведений факт порушення порядку сплати узгодженого податкового зобов'язання із земельного податку.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права та є вірними.
Так, з матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що згідно податкової декларації з плати за землю від 27 січня 2011 року № 1093 позивач самостійно визначив грошове зобов'язання з вказаного податку на загальну суму 88 244,81 грн.. При цьому місячні платежі за січень-листопад становлять 7353,74 грн., за грудень - 7353,67 грн.. , які підлягали до сплати протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця відповідно до пункту 287.3 статті 287 ПК України. Аналогічно позивач розрахував суму земельного податку на 2012 рік у податковій декларації від 13 лютого 2012 року № 9004958200.
Під час перевірки податковий орган встановив порушення сплати земельного податку на строк понад 30 днів за період з 30 березня 2011 року по 27 грудня 2012 року, визначеного у декларації від 27 січня 2011 року № 1093 та декларації від 13 лютого 2012 року № 9004958200, на загальну суму 80 301,95 грн.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу (ПК) України визначено, що податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з підпунктами 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
За змістом пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків визначається календарною датою.
Пунктом 287.3 статті 287 ПК України визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
В силу приписів пункту 54.1 статті 54 ПК України сума грошового зобов'язання та/або пені, визначена у податковій декларації, вважається узгодженою.
Згідно з пунктом 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Суд першої інстанції належним чином дослідив надані сторонами докази та встановив, що позивач допустив затримку сплати податку за землю на загальну суму на загальну суму 80301,95 грн. на строк понад 30 днів.
За таких обставин апеляційний суд визнає вірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо правомірності застосування податковим органом до позивача штрафних санкцій у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Доводи позивача про своєчасність сплати земельного податку у 2012 році, що підтверджується реєстром платіжних документів, апеляційний суд визнає безпідставними, оскільки станом на 01.01.2011 року та 01.01.2012 року у позивача був наявний борг із сплати земельного податку за попередні роки.
Податковий орган правомірно зараховував поточні платежі в рахунок погашення податкового боргу попередніх років, оскільки пунктом 87.9 статті 87 ПК України визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність постанови суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги,.
Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. 195, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства ,,Луцьке АТП-0261" залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 18 травня 2013 року у справі № 803/980/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.В. Святецький
Судді Р.Й. Коваль
Л.Я. Гудим