07 листопада 2014 року справа № 823/3106/14
10 год. 40 хв. м.Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Бабич А.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Демченко Н.Ю.,
позивача - не прибув,
представників відповідачів - не прибули,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Каневі та Канівському районі Черкаської області, Головного управління державної казначейської служби України в Черкаській області про визнання дій неправомірними та стягнення коштів,
15.10.2014 ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулась у Черкаський окружний адміністративний суд з позовною заявою управління Пенсійного фонду України в м.Каневі та Канівському районі Черкаської області (далі-відповідач 1), Головного управління державної казначейської служби України в Черкаській області (далі-відповідач 2), в якій просила: визнати неправомірними дії відповідача 1 щодо відмови в поверненні їй безпідставно отриманого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; стягнути з відповідача 1 через відповідача 2 на її користь неправомірно сплачений збір у сумі 4179,20грн., перерахувавши кошти на картковий рахунок у ТВБВ №10023/0165 філії Черкаського ОУ АТ «Ощадбанк» м. Канів НОМЕР_2.
Позов мотивовано тим, що відповідач 1 відмовив позивачу у поверненні збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплаченого при реєстрації автомобіля в органах Державтоінспекції. Таку сплату позивач вважає помилковою, оскільки станом на час реєстрації автомобіля за позивачем платниками цього збору були відчужувачі транспортних засобів, а не набувачі. Тому, на думку позивача, сплачені нею кошти підлягають поверненню з відповідача 1 через відповідача 2. У зв'язку з цим позивач просив задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач 1 проти позову заперечував з тих підстав, що обов'язок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі автомобіля покладено саме на покупця. Тому, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Позивач та представник відповідача 2 просили розгляд справи проводити без їх участі. Відповідач явку свого представника не забезпечив з невідомих суду причин.
Згідно з ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши письмові докази у справі та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, у зв'язку з таким.
З письмових доказів у справі суд встановив, що 20.08.2010 позивач придбав у ТОВ «Атлант-М Олексіївка» автомобіль SKODA OKTAVIA A5 AMBIENTE. При реєстрації вказаного автомобіля у Канівському відділенні реєстраційно-екзаменаційної роботи при УДАІ УМВС України в Черкаській області позивач 27.08.2010 сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 3% вартості автомобіля (код класифікації доходів 24140300), що складає 4179,20грн. та підтверджується квитанцією від 27.08.2010 №314.1.
22.08.2014 позивач звернувся до відповідача 1 із заявою про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за реєстрацію вказаного автомобіля в розмірі 4179,20грн. Листом від 25.09.2014 №5922/07 відповідач 1 відмовив позивачу у поверненні зазначених коштів з тих підстав, що кошти сплачені не помилково, а відповідно до діючого на час сплати законодавства.
Стосовно твердження відповідача 1, що нормами, чинного на момент реєстрації вищезазначеного автомобіля законодавства позивач був зобов'язаний сплатити збір на обов'язкове пенсійне страхування, суд врахував таке.
Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування є одним з видів обов'язкових платежів. Порядок його справляння та використання визначений Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР).
Відповідно до п.7 ст.1 Закону №400/97-ВР (в редакції станом на час реєстрації вищевказаного транспортного засобу) в переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.
За правилами ч.3 ст. 3 Закону № 400/97-ВР платники збору при відчуженні легкових автомобілів сплачують цей збір на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в управліннях Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.
Отже вказана норма Закону покладає обов'язок зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на осіб лише у випадку відчуження, а не при купівлі автомобілів.
Водночас, відповідно до п. 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством).
Однак, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2011 року у справі №2а-12484/11/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2012 року визнано таким, що не відповідає нормативному акту вищої юридичної сили та нечинним пункт 12 цього Порядку (резолютивну частину постанови Окружного адміністративного суду міста Києва опубліковано в "Офіційному віснику України" від 24 серпня 2012 року №70).
Оскільки на час сплати позивачем збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 3% вартості придбаного автомобіля згідно з Законом №400/97-ВР цей обов'язок був на відчужувачу, а не набувачу (така правова позиція Верховного Суду України викладена в постанові від 26 лютого 2013року у справі № 21-29а13), тому суд дійшов висновку, що позивач сплатив збір помилково.
Механізм повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, станом на час звернення позивача до відповідача 1 та час судвого розгляду справи визначений Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 (далі - Порядок №787).
П.3 Порядку №787 встановлено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень, відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Згідно з п.5 Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року №106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету» з огляду на коди бюджетної класифікації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року №11, органом, який забезпечує здійснення постійного контролю за правильністю та своєчасністю надходження до державного бюджету збору під час набуття права власності на легкові автомобілі (код класифікації доходів 24140300), а також ведення обліку таких платежів у розрізі платників з метою забезпечення повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного бюджету, визначено Пенсійний фонд України.
Ч.2 ст.72 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV закріплено, що кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються відповідно до частини першої статті 73 цього Закону на виплату пенсій, надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду України; оплату послуг з виплати та доставки пенсій; формування резерву коштів Пенсійного фонду України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що збір, помилково зарахований до спеціального фонду державного бюджету внаслідок сплати особою, яка не є суб'єктом цього збору, не підлягає стягненню із контролюючого органу - Пенсійного фонду України, оскільки такий спосіб відновлення порушеного права суперечить встановленому законодавством порядку повернення помилково сплачених чи зарахованих до бюджету обов'язкових платежів. Повернення помилково сплачених коштів на обов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється органами Державного казначейства України з відповідних рахунків, відкритих в органах Державного казначейства України.
Вказана правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 19.02.2014 №К/9991/66613/13.
Однак, п.43.3. ст.43 Податкового кодексу України від 02.12.2010 встановлено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Оскільки позивач від дати сплати вищевказаного збору (27.08.2010) до часу звернення до відповідача 1 із заявою про його повернення (22.08.2014) пропустив вищевказаний термін, тому відповідач 1 не мав підстав для вчинення дій, спрямованих на повернення позивачу цього збору.
Тому, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог.
На виконання ст.94 КАС України про вирішення питання стягнення судових витрат пропорційно задоволеним вимогам суд врахував, що цей позов є майновим, оскільки прямо впливає на склад майна позивача.
Згідно з абз.2 п.п.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2014 №3674-VI за подання до адміністративного суду позову майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 2 відсотків розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Таким чином ставкою судового збору у цій справі є 1827,00грн. (1,5 розміру мінімальної заробітної плати).
Ч.3 ст.4 вказаного Закону передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Враховуючи часткову оплату позивачем судового збору при поданні позову в розмірі 182,70грн. та вищезазначені обставини, суд дійшов висновку стягнути з позивача на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1644 грн. 30 коп.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 160, 162, 254-256 КАС України, суд
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України в м.Каневі та Канівському районі Черкаської області щодо відмови в поверненні їй безпідставно отриманого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та стягнення з управління Пенсійного фонду України в м.Каневі та Канівському районі Черкаської області через Головне управління державної казначейської служби України в Черкаській області на користь позивача неправомірно сплаченого збору в сумі 4179,20грн., шляхом перерахування їх на картковий рахунок у ТВБВ №10023/0165 філії Черкаського ОУ АТ «Ощадбанк» м.Канів НОМЕР_2, - відмовити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 1644 грн. 30 коп. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні 30 коп.).
3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, що може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з моменту проголошення постанови.
4. Копії постанови направити сторонам.
Суддя А.М. Бабич