Справа № 555/2414/13-ц
Номер провадження 2/555/677/13
іменем України
"06" листопада 2014 р. Березнівський районний суд Рівненської області в складі :
головуючого судді - Старовецької Ю.В.
при секретарі - Середі Л.А.
за участю заявника - представника позивача адвоката ОСОБА_1
позивача - ОСОБА_2
відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне заяву представника позивача адвоката ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення,-
Представник позивача ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_1 звернувся із заявою про ухвалення додаткового рішення, в обґрунтування якого покликається на те, що ухвалою Березнівського районного суду Рівненської області від 19.12.2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ нерухомого майна в натурі було визнано мирову угоду, за умовами якої проведено поділ житлового будинку та господарських будівель по вул.Котляревського,23 а в м.Березне Рівненської області, однак помилково не було виділено у власність одному із співвласників ? частину сарая Б1.
З урахуванням наведеного, на підставі положень п.1 ч.1 ст.220 ЦПК України просить ухвалити додаткове рішення, яким виділити у власність ОСОБА_2 з господарських будівель і споруд ? частину сарая Б1, що находиться по вул.Котляревського,23а в м.Березне Рівненської області, що розміщена з лівої від входу в сарай сторони.
Позивач ОСОБА_2 та її представник адвокат ОСОБА_1 підтримали вимоги заяви.
Представник позивача вказав, оскільки стосовно позовної вимоги про поділ частини господарської будівлі, а саме ? частини сараю Б1 суд не прийняв судового рішення, так як в мировій угоді його доля вирішена не була, тому у суду є усі підстави вирішити цю частину позовних вимог шляхом постановлення судового акту у формі додаткового рішення.
Відповідач ОСОБА_3 просить відмовити у задоволенні заяви, вказуючи, що сарай Б1 є її власністю, так як вона здійснила його будівництво, в зв'язку з чим він може бути об'єктом поділу.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, приходить до наступних висновків.
Згідно ухвали Березнівського районного суду Рівненської області від 19.12.2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ нерухомого майна в натурі було визнано мирову угоду, за eмовами якої:
ОСОБА_3 з житлового будинку з господарськми будівлями та спорудами по вул.Котляревського,23а в м.Березне Рівненської області було виділено у власність: з житлового будинку “А-1”: коридор 1-1, загальна площа 6,2 м.кв.; кладову 1-2 загальною площею 6 м.кв., житлову кімнату 1-3, загальна площа 15,5 м.кв., житлову кімнату 1-4 загальною площею 19,4 м.кв.; з господарських будівель і споруд: ? частину саря Б-1, що розміщена з правої від входу в сарай сторони, загальною площею 16,75 м.кв., ? частину огорожі “металева сітка в оправі” площею 12,1 м.кв.; огорожу “металева сітка” площею 25,3 м.кв., ворота металеві площею 5,3 м.кв.
ОСОБА_2 з житлового будинку з господарськми будівлями та спорудами по вул.Котляревського,23а в м.Березне Рівненської області було виділено у власність: з житлового будинку А-1: кладову 1-7 загальна площа 3,5 м.кв., житлову кімнату 1-5 згальна площа 15,8 м.кв., житлову кімнату 1-6 загальна площа 12,0 м.кв., житлову кімнату 1-8 загальна площа 7,5 м. кв.; з господарських будівель і споруд: ? огорожі “металева сітка в оправі” площею 12,1 м.кв.
Отже, судом встановлено, що ? частина сараю Б1 була виділена відповідачу ОСОБА_3, а інша ? його частина - не виділена жодному з співвласників.
Із пояснень сторін в судовому засіданні вбачається, що між позивачем та відповідачем існує спір щодо вказаного об'єкту, так як відповідач стверджує, що здійснювала особисто будівництво даного господарського приміщення.
Згідно положень ч.1 ст.220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Аналіз вказаної правової норми дозволяє дійти до висновку, що обов'язковими умовами постановлення додаткового рішення є неухвалення рішення щодо позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення.
За змістом п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК України; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.
Під час судового розгляду цивільної справи (журнали судових засідань від 17.10.2014 року,08.11.2013 року, 26.11.2013 року, 19.12.2013 року) судом були заслухані лише пояснення позивача, в подальшому відповідач заявила клопотання про надання можливості врегулювати спір у добровільному порядку і в судове засідання 19.12.2013 року сторони надали мирову угоду, будь-яких доказів щодо предмета спору судом досліджено не було.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ нерухомого майна в натурі було закрито згідно п.4 ст.205 ЦПК України, за вказаної обставини, на думку суду, не є можливим подальше здійснення дослідження будь-яких доказів в межах вказаної справи і прийняття процесуального документу у формі рішення.
Крім того, суд вважає, що постановлення додаткового рішення можливе лише у тому випадку, якщо за результатами розгляду справи був ухвалений судовий акт у формі рішення.
З урахуванням вказаних обставин суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст.220 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви представника позивача адвоката ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ нерухомого майна в натурі відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційний суд Рівненської області протягом 5-ти днів з дня її проголошення.
Суддя:
ОСОБА_4