18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua
05 листопада 2014 року Справа № 925/1717/14
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:
від позивача: Клименко А.І. за довіреністю у справі;
від відповідача: Король В.Л. за довіреністю у справі;
третя особа: Коваль І.І. - за довіреністю від фінансової інспекції;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Черкаського обласного центру зайнятості до Відкритого акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" відокремлений підрозділ Черкаська ТЕЦ про стягнення 9 024,40 грн.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 9 024,40 грн. зайво сплачених коштів на підставі договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 266/8 від 01.01.2005 р. Заявою від 30.10.2014 року про уточнення позовних вимог (а.с. 58) позивач просить стягнути спірні кошти в якості збитків, завданих відповідачем позивачу внаслідок неналежного виконання вказаного договору.
Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав повністю та просить їх задовольнити. Клопотання позивача про відновлення строку звернення до суду суд залишив без розгляду, оскільки у справу не подавалася заява про застосування строку позовної давності до позовних вимог, а суд зобов"язаний приймати позови до розгляду незалежно від сплину позовної давності (ст. 267 ЦК).
Представник відповідача проти позовних вимог заперечив та просить відмовити у задоволенні позову з підстав, що договір відповідачем виконано належним чином.
Представник третьої особи на стороні позивача підтримав позицію позивача з підстав, викладених в позовній заяві, і просить суд позов задовольнити, оскільки спірні кошти є бюджетними і їх сплата завдає збитків позивачу.
Дослідивши наявні у справі документи, заслухавши доводи і розрахунки представників сторін та третьої особи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити повністю, виходячи з такого:
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2005 р. сторонами було укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 266/8 (а.с. 12, далі - Договір), за умовами якого відповідач, як енергопостачальна організація, взяв на себе зобов'язання постачати позивачу, як споживачеві, теплову енергію в гарячій воді, а споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п. 1.1 Договору).
Договір сторонами виконується по сьогоднішній день.
Відповідно до розділу 2 Договору фактичне споживання теплової енергії за звітний період визначається на підставі показників приладів обліку. Теплова енергія вважається поставленою споживачу на межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності теплових мереж енергопостачальної організації.
Згідно п. 5.2 Договору проектування та встановлення приладів обліку теплової енергії виконується організаціями, які мають відповідні ліцензії. Установлення приладів обліку виконується згідно з узгодженим енергопостачальною організацією проектом на межі балансової належності тепломереж енергопостачальної організації та споживача. В разі установки приладів обліку теплової енергії не на межі балансової належності тепломереж в проекті здійснюється розрахунок втрат теплової енергії на ділянці трубопроводів від межі балансової належності до місця установки приладів обліку. Кількість теплової енергії, яку використав споживач, визначається як сума показників приладів обліку та втрати на ділянці трубопроводів від межі балансової належності до місця установки приладів обліку.
У п. 5.3 Договору визначено, що межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін зазначається в додатку 2 до цього договору та не може бути змінена в односторонньому порядку.
Відповідно до п. 10.1 Договору цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2005 року.
Відповідно до п. 10.4. Договору договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією з сторін.
У додатку 2 до Договору № 266/8 міститься Схема теплової мережі та межа розподілу балансової належності трубопроводів мережної води, з якої вбачається, що прилад обліку теплової енергії було встановлено позивачу не на межі балансової належності тепломереж.
Згідно Робочого проекту монтажу теплолічильника теплової енергії в обласному Центрі зайнятості по вул. Крупській, 56 (позивач), розробленому проектно-конструкторським бюро ДПК "Черкаситеплокомуненерго" у 1997 році, втрати тепла на ділянці від межі балансової належності до теплолічильника складають Q = 2 708 ккал/год., що становить 0,065 Гкал/добу (2708 ккал/год х 24 х 10-6 ).
За доводами позивача, в період з 01.01.2009 р. по 30.09.2011 р. року фахівцями КРУ (нині Державної фінансової інспекції в Черкаській області) проведено планову ревізію цільового та законного використання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в Черкаському обласному центрі зайнятості та за результатами ревізії складено акт № 04-23/003 від 28.12.2011 р. (а.с. 7-9). Із акту № 04-23/003 вбачається, що проведеною ревізією встановлено факт завищення відповідачем обсягу теплових втрат в тепломережі позивача на 24,01 Гкал, внаслідок чого відповідачем зайво пред'явлено до оплати позивачу 9 024,40 грн., які позивачем оплачено в повному обсязі за рахунок коштів Фонду. Внаслідок зазначеного позивачу завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 9 024,40 грн.
У акті ревізії також встановлено наступне: розрахунки Черкаського обласного центру зайнятості із постачальником теплової енергії - ВАТ "Черкаське хімволокно" відокремлений підрозділ "Черкаська ТЕЦ" проводяться на підставі показників теплолічильника. Розробку робочого проекту на установку теплолічильника здійснено у 1997 році проектно-конструкторським бюро КПТМ "Черкаситеплокомуненерго". В проекті проектно-конструкторським бюро КПТМ "Черкаситеплокомуненерго" здійснено розрахунок теплових втрат по теплотрасі від точки балансового розмежування до вузла обліку теплової енергії. За результатами розрахунку було визначено проектні значення теплових втрат у кількісному виразі (0,065 Гкал/добу), що не залежать від обсягу спожитої теплоти, а лише від місяця, в якому вона спожита.
Вказані втрати щомісячно додаються до показників лічильника, з урахуванням яких нараховується плата за спожиту теплову енергію.
Відповідно до проекту теплолічильник розташовано на вході у приміщення установи на відстані 116 м від точки балансового розмежування, яка визначена в додатку 2 до договору від 01.01.2005 р. № 266/8 "Про постачання теплової енергії", тобто, зазначена ділянка теплової мережі знаходиться на балансі установи. (Акт обміру протяжності теплотраси Черкаського обласного центру зайнятості від межі розподілу балансової належності до місця установки приладу комерційного обліку тепла та копія додатку № 2 до договору від 01.01.2005 р. № 266/8 наведені у Додатках 79-80 до акта).
У такому випадку, коли вузол обліку теплової енергії розташований не на межі розділу теплових мереж, розрахунок за теплову енергію здійснюється з урахуванням втрат теплоти в тепломережі від межі розділу до місця установки розрахункових приладів, як це передбачено пунктом 7.2.43 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 р. № 71 (далі за текстом - Правила від 14.02.2007 р. № 71).
Відповідно до пункту 3.1 Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 14.12.1993 р. (КТМ 204 України 244-94), втрати теплоти в теплових мережах залежать від їх протяжності та діаметрів, способу прокладки, типу та стану теплоізоляції, ґрунтових умов експлуатації та інше, і визначаються на підставі відповідних випробувань технічно справних трубопроводів. Результати випробувань належить оформляти актом.
При цьому, вимогами пунктів 6.3.64, 7.7.23 Правил від 14.02.2007 р. № 71 передбачено, що випробування з визначення теплових втрат у теплових мережах здійснюються з періодичністю один раз на 5 років за програмою, затвердженою технічним керівником організації, що експлуатує теплову мережу, і погодженою технічним керівником джерела постачання. Випробування повинні здійснюватися спеціалізованою організацією згідно з "РД 34.09.255 (МУ 34-70-080-84) Методичні вказівки по визначенню теплових втрат у водяних і парових теплових мережах". Проте ревізорам не надано документів, які б свідчили про проведення випробувань з визначення теплових втрат в тепломережі.
У разі неможливості визначення втрат теплоти в теплових мережах на підставі випробувань, пунктом 3.1.8 КТМ 204 України 244-94 передбачено приймати величину згаданих втрат в частках від відпущеної теплоти, зокрема, при протяжності теплотраси до 300 м - 1% на кожні 100 м теплотраси від кількості фактично спожитого тепла.
На підставі цього фінансовою інспекцією зроблено висновки, що розрахунки за спожиту позивачем теплову енергію необхідно здійснювати за фактично отриману кількість теплової енергії, визначену за приладами обліку, з урахуванням втрат в теплотрасі у розмірі 1,16 % від спожитої теплоти, як це передбачено вимогами пункту 3.1.8 КТМ 204 України 244-94.
Проведеним під час ревізії перерахунком встановлено завищення обсягу теплових втрат в тепломережі на 24,01 Гкал, внаслідок чого постачальником зайво пред'явлено до оплати позивачу 9 024,40 грн. (2009 рік - 3 261,46 грн., 2010 рік - 3 479,49 грн., 2011 рік - 2 283,45 грн.), які позивачем оплачено в повному обсязі, чим завдано збитків (шкоди) на вказану суму. (Розрахунок наведено у Додатку 81 до акта).
Третя особа вважає, що порушення допущено з вини завідуючого господарством Черкаського обласного центру зайнятості ОСОБА_4, який згідно посадової інструкції контролює використання матеріально-енергетичних ресурсів та забезпечує своєчасне оформлення документів для проведення розрахунків за електро-, водо-, теплопостачання та інших комунальних платежів.
Державна фінансова інспекція в Черкаській області направила позивачу лист № 23-04/50-874 від 30.01.2012 р. (а.с. 5-6) з вимогами щодо усунення порушень фінансової дисципліни, у пункті 3 яких міститься вимога стягнути з ВАТ "Черкаське хімволокно" відокремлений підрозділ "Черкаська ТЕЦ" зайво сплачені кошти у сумі 9 024,40 грн.
Позивач направив відповідачу претензію від 14.08.2014 р. № 17-14/4432 (а.с. 17) про повернення зайво сплачених коштів у сумі 9 024,40 грн. Відповідач листом від 11.09.2014 р. № 25/6001 (а.с. 18) претензію відхилив.
Третя особа вважає, що порушення прав позивача доведено також і постановою Вищого адміністративного суду України від 10.07.2014 року (а.с. 19), якою встановлено, що відбулося завищення вартості наданих комунальних послуг (теплопостачання) на загальну суму 9024,40 грн. і вимоги державної фінансової інспекції про усунення порушень є законними.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав повністю та просить відмовити у позові, посилаючись на те, що визначення обсягу втрат на підставі КТМ 204 України 244-94, яке зроблено ревізорами, є безпідставним, оскільки ці норми не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, відповідачем здійснювалось нарахування втрат теплової енергії у відповідності до вимог законодавства на підставі Робочого проекту встановлення лічильника теплової енергії, на який є посилання у договорі між сторонами (п. 5.2.).
З матеріалів справи вбачається, що відносини щодо сплати позивачем на користь відповідача спірних коштів виникли на підставі Договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.01.2005 року (а.с. 12).
Всі умови внесені до цього договору є істотними і договір сторонами повинен виконуватися належним чином, у відповідності до його умов. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Згідно ст. 224 ГК України, на яку посилається позивач, як на підставу позовних вимог, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Таким чином, підставою для стягнення збитків може бути лише факт неналежного виконання стороною своїх обов'язків за договором.
Представник позивача визнала, що відповідач свої зобов'язання за предметом договору від 01.01.2005 року, які полягають у безперебійному постачанні теплоносія, виконав у повному обсязі та належним чином.
Тому суд вважає, що будь-якого роду переплати коштів за господарськими договорами між сторонами не можуть вважатися збитками, виникнення яких пов'язується виключно із неналежним виконанням другою стороною своїх зобов'язань.
Акт КРУ у Черкаській області (нині Державної фінансової інспекції в Черкаській області) № 04-23/003 від 28.12.2011 р. не є належним і допустимим доказом доведеності порушення відповідачем зобов'язань за договором і завдання позивачеві збитків, оскільки між сторонами існують договірні відносини, які не порушені відповідачем.
Спірні кошти були добровільно сплачені позивачем відповідачу за отримані теплоносії та по розрахунках втрат тепла, які відповідають робочому проекту і на який є посилання у п. 5.2. договору між сторонами.
Виявлені КРУ (Державною фінансовою інспекцією в Черкаській області) будь-які порушення не змінюють умови договірних відносин між сторонами, а тому в першу чергу до відносин сторін повинен застосовуватися договір між ними.
У договорі сторони для розрахунків втрат теплової енергії керуються виключно даними розробленого проекту монтажу теплолічильника, а не нормативними документами, на застосуванні яких наполягає третя особа у справі.
Відповідач вказує, що згідно п. 7.2.43 Правил технічної експлуатації теплових установок та мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 р. № 71, облік відпускання і використання теплової енергії має здійснюватись у вузлі обліку теплової енергії, організованому на межі розділу теплових мереж між теплопостачальною організацією та споживачем. У разі організації вузла обліку не на межі розділу теплових мереж розрахунок за теплову енергію здійснюється з урахуванням втрат на дільниці мережі від межі розділу до місця установки розрахункових приладів. Як діяти в такому разі, сторони спеціально погодили у п. 5.2. договору від 01.01.2005 року.
Представник третьої особи не вказав суду, на якій правовій підставі можна ігнорувати умови договору між сторонами з приводу порядку розрахунку певного показника, який формує ціну договору, якщо зміни до договору не внесено і його відповідні умови не визнавалися недійсними.
У відповідності до п. 7.2.3. договору між сторонами, за неправильне застосування тарифів та недостовірність нарахувань за фактично відпущену теплову енергію Споживачу - встановлюється штраф у розмірі 25% від надмірно нарахованої суми.
У позивача та третьої особи немає доказів, що судовим рішенням вже було встановлено факт неправильного застосування відповідачем тарифів та недостовірність нарахувань ним вартості теплоносія і за це було стягнуто вказаний штраф.
Згідно ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи те, що виявлення будь-яких порушень Державною фінансовою інспекцією в Черкаській області не призводить до зміни умов договору між сторонами від 01.01.2005 року і розрахунок кількості теплової енергії, яку повинен оплачувати позивач, визначається у вигляді суми показників лічильника та розрахунків втрат тепла згідно п. 5.2. договору і даних робочого проекту монтажу теплолічильника, то суд вважає, що відповідач правомірно проводив нарахування позивачу вартості спожитих послуг і підстав для стягнення спірних коштів, в якості збитків не має, оскільки немає порушення відповідачем умов договору.
Також зі свого боку позивач не заперечує, що саме у відповідності до умов договору між сторонами нарахування постачальником втрат в тепловій мережі відбувалось згідно робочого проекту, який містить розрахунок теплових втрат по теплотрасі від межі розподілу балансової належності до лічильника. За результатами розрахунку було визначено проектні значення теплових втрат, які не залежать від обсягу спожитої теплоти. Вказані втрати щомісячно додаються до показників лічильника, з урахуванням яких нараховується плата за спожиту теплову енергію позивачу.
При оплаті рахунків відповідача позивач усвідомлював порядок нарахування йому вартості енергоносія за договором та не заперечував цього.
З огляду на викладене, вимоги позивача про відшкодування завданих збитків є недоведеними, отже у задоволенні позову слід відмовити повністю.
При відмові у позові судові витрати покладаються на позивача. Згідно п. 18 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" органи фонду соціального страхування на випадок безробіття звільняються від сплати судового збору.
Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.
Повне рішення складено 07 листопада 2014 року
Суддя Н.М. Спаських