ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
31 жовтня 2014 року 10:00 № 826/12013/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в скороченому провадженні адміністративну справу
за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Барс 2000»
про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (дала по тексту - позивач, ГУ ДСНС у м. Києві) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Барс 2000» (далі по тексту - відповідач, ТОВ «Барс 2000»), в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи ТОВ «Барс 2000» по вулиці Д.Луценка, 2 у Голосіївському районі м. Києва шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та двері приміщень відповідача. В разі задоволення позову ГУ ДСНС у м. Києві просить покласти обов'язок щодо забезпечення виконання рішення на нього.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час проведення планової перевірки ТОВ «Барс 2000» зафіксовано порушення, що становлять небезпеку та загрозу життю і здоров'ю людей.
Надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно наказу від 19 червня 2014 року №31 «Про здійснення планових перевірок», яким затверджено графік перевірок протипожежного стану об'єктів Голосіївського району м. Києва, посвідчення на проведення перевірки від 11 липня 2014 року №639 провідному інспектору відділу ОЗНС та ЗЦЗ Голосіївського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві старшому лейтенанту служби цивільного захисту Коломійцю Р.В. доручено провести перевірку додержання і виконання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, стану цивільного захисту АГЗП ТОВ «Барс 2000» у період з 11 по 30 липня 2014 року.
За результатами перевірки складено акт перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб від 29 липня 2014 року №567 (надалі - Акт перевірки), копія якого наявна у матеріалах справи.
У вказаному акті уповноваженою особою позивача зафіксовано виявлені під час проведення контрольного заходу порушення, а саме:
1. підпункту 5.1.34 НАПБ А.01.001-2004 - не проведено замір опору ізоляції електричних мереж та електроустановок;
2. підпункту 5.1.20 НАПБ А.01.001-2004 - не проведено розрахунки допустимого струмового навантаження електричних мереж;
3. підпункту 5.1.35 НАПБ А.01.001-2004 -будівля та її зовнішні установки не захищені від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог РД 34.21.122-87;
4. підпунктів 6.4.18, 6.4.20 НАПБ А.01.001-2004 - існуючі вогнегасники не пройшли технічний огляд відповідно до вимог інструкції з експлуатації первинними засобами пожежогасіння;
5. підпункту 6.4.16 НАПБ А.01.001-2004 - вогнегасники не навішені на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 метри від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасників і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення;
6. підпунктів 6.2.3.1, 6.2.3.3, 6.2.3.5 НАПБ А.01.001-2004 - приміщення будівлі та територія не обладнані системою оповіщення про пожежу та гучномовним зв'язком;
7. пункту 3.19 НАПБ А.01.001-2004 - посадові особи, призначені відповідальними за протипожежний стан приміщень, не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки;
8. пункту 2 Методики ідентифікації ПНО - не проведено ідентифікації потенційно небезпечного об'єкту;
9. пункту 17 Положення про паспорт ПНО - не розроблено паспорт потенційно небезпечного об'єкта;
10. підпункту 3.1.1, пункту 1 наказу МНС України від 15 серпня 2007 року №557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 вересня 2007 року за № 1006/14273 «Про затвердження Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях» (далі по тексту - Правила техногенної безпеки) - не розроблено план локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (ПЛАС) на об'єкт підприємства, на якому можливі аварії з залповими викидами вибухонебезпечних продуктів, вибухами і загоряннями (пожежами) в апаратурі, виробничих приміщеннях і зовнішніх спорудах, які можуть призвести до зруйнування будинків, споруд, технологічного устаткування, ураження людей, негативного спливу на довкілля, згідно затвердженого та узгодженого Переліку;
11. підпункту 3.1.1, пункту 4.13 Правил техногенної безпеки - не надано на пункту зв'язку районної пожежної частини витягу з плану локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій у обсязі, який є достатнім для якісного виконання відповідних дій;
12. підпункту 4.8.4 НПАОП 0.00-1.20-98 «Правила безпеки систем газопостачання України» - не розроблено та не затверджено інструкцію і технологічну схему, в яких вказати припустимі значення тисків і температури зріджених вуглеводних газів із урахуванням їх фізико-хімічних властивостей і вибухонебезпечних характеристик;
13. підпункту 4.8.10 НПАОП 0.00-1.20-98 «Правила безпеки систем газопостачання України» - не заведено експлуатаційний журнал (ГНС, ГНП, АЗГС, АРЗП), в якому щомісячно повинно заноситись дані щодо перевірки обслуговуючим персоналом стану технологічного обладнання, газопроводів, арматури, електрообладнання, вентиляційних систем, засобів вимірювання, протиаварійного захисту, блокування і сигналізації вибухонебезпечних виробництв;
14. підпункту 4.8.17 НПАОП 0.00-1.20-98 «Правила безпеки систем газопостачання України» - не проведено настроювання ЗСК (запобіжно-скидний клапан) згідно із інструкцією заводу - виготовлення (виробничою інструкцією) на спеціальному стенді або на місці експлуатації за допомогою спеціального пристрою;
15. підпункту 4.8.19 НПАОП 0.00-1.20-98 «Правила безпеки систем газопостачання України» - не проведено іспити гумотканних рукавів (не рідше 1 разу на три місяці);
16. підпункту 4.5.1 ПТБ - не ведеться журнал реєстрації вступного інструктажу з питань техногенної безпеки;
17. Правил техногенної безпеки - не вивішено на видному місці відповідні інструкції щодо виконання вимог техногенної безпеки та порядку дій персоналу у разі виникнення надзвичайної ситуації;
18. пунктів 4, 6 Порядку створення і використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2001 р. № 308 (далі по тексту - Порядок №303), підпункту 3.1.1 та пункту 4.4 Правил техногенної безпеки - не створено на АГЗП матеріальний резерв.
Зазначений Акт перевірки направлено на адресу відповідача рекомендованим листом 29 липня 2014 року, що підтверджується копією фіскального чеку № 0037 наявного в матеріалах справи. Жодних заперечень або зауважень від підконтрольного суб'єкта не надходило.
Так само за результатами отримання ухвали про відкриття провадження у справі, представником відповідача жодних заперечень проти позову або документів на підтвердження усунення виявлених порушень, не надано.
Враховуючи вищенаведене, суд погоджується з висновками позивача про те, АГЗП відповідача за адресою: вул. Д. Луценка, 2, корп. 3 оф. 64 у Голосіївському районі в м. Києві, функціонує з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Так, правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року №877-V з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Закон України від 05.04.2007 року №877-V).
Статтею 1 названого Закону визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Відповідно до частин 1 та 4 статті 5 Закону України від 05.04.2007 року №877-V планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.
Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки (частина 1 статті 7 Закону України від 05.04.2007 року №877-V).
На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.
Відповідно до частин 5 - 7 статті 7 названого Закону перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Як підтверджується матеріалами справи позивачем були виконані всі передбачені Законом України від 05.04.2007 року №877-V вимоги для проведення законної перевірки відповідача, за результатами якої був складений відповідний акт, який направлений відповідачу рекомендованим листом.
Водночас, відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює Кодекс цивільного захисту України (далі по тексту - Кодекс).
Відповідно до статті 64 цього Кодексу центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять:
1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду;
2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки;
3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України «Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій» від 16 січня 2013 року № 20/2013 (далі по тексту - Положення), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України (далі - Міністерство).
ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності (пункт 1 Положення).
Згідно з пунктом 3 зазначеного Положення одним з основних завдань ДСНС України є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.
При цьому, пунктом 6 Положення закріплено, що виконання завдань та повноважень ДСНС України здійснює безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).
Таким чином, позивач наділений відповідними повноваженнями щодо здійснення державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Згідно статті 66 Кодексу центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Відповідно до пунктів 1, 11, 12, 14, частини 1 статті 67 названого Кодексу до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, крім іншого:
здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу;
складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень;
звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 68 Кодексу посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
При цьому, згідно з пунктами 1 та 2 частини 1, частини 2 статті 70 Кодексу підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, крім іншого:
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
За наслідками аналізу викладених положень слід дійти висновку, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної та техногенної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді, зокрема, повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, у тому числі експлуатації приміщень.
Суд враховує, що відповідачем не було надано доказів, що спростовують доводи позивача про наявність порушень законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки на об'єкті відповідача на момент проведення перевірки або доказів, які б свідчили про порушення процедури проведення перевірки або відсутність підстав для складення Акту перевірки.
Більше того, як вже зазначалося раніше, жодних доказів на підтвердження усунення відповідачем порушень, зазначених в Акті перевірки, останнім також не надано.
Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність доводів позивача про наявність на об'єкті відповідача порушень положень законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки станом на час проведення перевірки, а також не усунення виявлених порушень на момент розгляду та вирішення даної адміністративної справи.
За результатом системного аналізу зазначених вище норм чинного законодавства та обставин справи, враховуючи те, що факт допущення відповідачем встановлених порушень підтверджується наявними у матеріалах справи документами, не заперечується відповідачем та не спростовується ним належними і допустимими доказами, суд дійшов висновку про доцільність та необхідність застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення його роботи.
У той же час, такі заходи доцільно застосувати не до відповідача в цілому, а до АГПЗ за адресою: вул. Д. Луценка, 2, корп. 3, оф. 64 у Голосіївському районі м. Києва, що належить відповідачу, відносно якого проводилась перевірка та були виявлені відповідні порушення законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Відповідно до пунктів 6.2 та 6.4 Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів, затвердженої наказом МНС України від 21.10.2004 року №130, постанова про застосування запобіжних заходів підлягає виконанню шляхом опечатування, опломбування, знеструмлення (якщо це можливо) з дати приведення її в дію. Зупинення роботи підприємства, окремого виробництва, експлуатації будівель, споруд, випуску пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного призначення шляхом знеструмлення може здійснюватися в присутності спеціаліста служби енергонагляду району (міста), а відключення виробничих дільниць, агрегатів, опалювальних приладів, дільниць електромережі - за присутності енергетика (електрика) відповідного об'єкта, на якому застосовується запобіжний захід. При залученні спеціаліста служби енергонагляду району (міста) посадова особа органу держпожнагляду, якій доручено приведення постанови в дію, направляє на адресу керівництва, де працює спеціаліст, відповідний лист із зазначенням дати та часу приведення постанови в дію.
При цьому, щодо вимоги позивача про покладення на нього обов'язку щодо забезпечення виконання рішення суду в разі задоволення позову, суд зазначає, що порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів врегульовано відповідними законодавчими актами, тому суд не вбачає за необхідне встановлювати особливий порядок виконання цього судового рішення за відсутності обставин, що ускладнюють його виконання.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу викладених положень законодавства України та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог.
Між тим, суд звертає увагу відповідача, що останній не позбавлений права на звернення до суду із заявою про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду даної справи, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) в порядку, встановленому статтею 1832 Кодексу адміністративного судочинства України
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку по наявність підстав для часткового задоволення позову.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Крім того, керуючись приписами пункту 10 частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким негайно виконуються постанови суду про повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо це загрожує життю та/або здоров'ю людей, суд вважає за необхідне зазначити про це у резолютивній частині постанови.
На підставі вищенаведених норм законодавства та керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-162, 1832, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Застосувати заходи реагування у вигляді часткового зупинення роботи Товариства з обмеженою відповідальністю «Барс 2000» - в частині експлуатації АГПЗ за адресою: вул. Д. Луценка, 2, корп. 3, оф. 64 у Голосіївському районі м. Києва.
3. У решті позову відмовити.
4. Допустити негайне виконання рішення суду.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України
Суддя Кузьменко А.І.