30 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/69096/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України
в складі: головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Ситников О.Ф., Штульман І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15.07.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2012 у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції м.Херсона про зобов'язання вчинити певні дії, -
У червні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про зобов'язання відповідача повернути вимогу про сплату боргу від 03.03.2011 №1678 та закрити виконавче провадження.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 15.07.2011, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2012, у задоволенні позову відмовлено.
З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлені судами рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Згідно пункту 8 частини другої статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.
Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
Так, судами встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Херсона було направлено для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції м.Херсона вимогу № 1678 від 03.03.2011.
11.04.2011 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції м.Херсона винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та встановлено строк для добровільного виконання до 17.04.2011.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний суд, виходив з того, що вимога Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Херсона про сплату боргу від 03.03.2011 № 1678 відповідає вимогам, які пред'являються до виконавчого документа, строк пред'явлення її до виконання не закінчився, вказаний виконавчий документ пред'явлений до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання, старший державний виконавець ВДВС діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а тому відсутні підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження.
З такими висновками судів колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки постанова відповідача про відкриття виконавчого провадження прийнята відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», а тому суди обґрунтовано дійшли висновки про відмову у задоволенні позову.
Також безпідставним є посилання позивача на те, що вимога про сплату заборгованості не була належним чином узгоджена, оскільки орган Пенсійного фонду не є стороною в даній справі, законність винесення вимоги не є предметом даної справи, а в разі незгоди з діями Пенсійного фонду позивач вправі оскаржити їх в судовому порядку.
Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційним судом правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15.07.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2012 у даній справі - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.П. Стародуб
Судді: О.Ф. Ситников
І.В. Штульман