29 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/80815/11
колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Юрченка В.В.,
суддів: Амєліна С.Є., Кобилянського М.Г.,
розглянувши в порядку касаційного письмового провадження адміністративну справу за позовом прокурора Березнегуватського району в інтересах ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Березнегуватської районної державної адміністрації Миколаївської області про зобов'язання виплатити недоплачену суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за касаційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Березнегуватської районної державної адміністрації Миколаївської області на ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 28 квітня 2011 року,
В квітні 2009 року прокурор Березнегуватського району в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що ОСОБА_1 є матір'ю малолітніх дітей ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, тому відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років на кожну дитину. Проте управління праці та соціального захисту населення Березнегуватської районної державної адміністрації Миколаївської області проводило нарахування та виплату вказаної допомоги в меншому розмірі. Просив поновити строк звернення до суду; визнати незаконними дії відповідача щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; зобов'язати відповідача провести перерахунок розміру призначеної ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та сплатити заборгованість у розмірі 20517 грн (за період з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2008 року).
Постановою Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 20 травня 2010 року позов прокурор Березнегуватського району в інтересах ОСОБА_1 задоволено частково.
Поновлено строк звернення до суду.
Визнано протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Березнегуватської районної державної адміністрації Миколаївської області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Березнегуватської районної державної адміністрації Миколаївської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 28 квітня 2011 року апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Березнегуватської районної державної адміністрації Миколаївської області залишено без задоволення, а постанову Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 20 травня 2010 року - без змін.
Вказуючи на допущені, на думку управління праці та соціального захисту населення Березнегуватської районної державної адміністрації Миколаївської області, судом апеляційної інстанції неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного матеріального та процесуального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Під час розгляду справи по суті судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю малолітніх дітей ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_1 виплачувалась допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку: з 20 вересня 2006 року по 1 травня 2008 року в розмірі 90 грн щомісяця, а з 2 травня 2008 року по 12 вересня 2009 року - по 130 грн щомісяця.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-ХII в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Згідно з пунктом 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону № 2811-ХII розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року - 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.
Пунктом 19 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року № 3235-IV дію частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» було зупинено на 2006 рік.
Зазначена норма Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» була чинною протягом 2006 року та Конституційним Судом України такою, що не відповідає Конституції України, не визнавалась.
Пунктом 14 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489-V дію частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону № 2811-ХII було зупинено на 2007 рік.
При нарахуванні та виплаті позивачу цього виду державної допомоги у 2007 році відповідач керувався абзацом третім частини другої статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким передбачено, що у 2007 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для непрацездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, абзац третій частини другої статті 56, пункт 14 статті 71 «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, в період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідач був зобов'язаний нараховувати та сплачувати позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому статтею 15 та пунктом 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Підпунктами 7, 8 пункту 23 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI частину першу статті 15 та пункт 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» було змінено.
Відповідно до нової редакції частини першої статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Згідно з новою редакцією пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
На виконання Закону № 2811-XII Кабінет Міністрів України постановою від 27 грудня 2001 року № 1751 затвердив Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми.
Відповідно до пункту 22 Порядку з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 року № 57, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 р. - 50 відсотками, з 1 січня 2009 р. - 75 відсотками, з 1 січня 2010 р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.
Зазначена норма Закону № 107-VI неконституційною не визнавалась.
Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій прийшли до вірного висновку щодо правомірності дій відповідача в 2006, 2008 роках, оскільки виплата передбаченої статтею 15 Закону № 2811-XII допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в зазначених роках здійснювалася у розмірах і порядку, визначених Порядком призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Відповідно до вимог частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для його скасування відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.
Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Березнегуватської районної державної адміністрації Миколаївської області залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 28 квітня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий Юрченко В.В.
Судді Амєлін С.Є.
Кобилянський М.Г.