09 жовтня 2014 року м. Київ К/800/40633/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України
в складі: головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Іваненко Я.Л., Штульман І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області на додаткову постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2013р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
У липні 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про перерахування та виплату пенсії з врахуванням винагороди за вислугу років у розмірі 40%, матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення з 28.04.2010р. та в подальшому при підвищенні заробітної плати проводити перерахування пенсії.
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 12.10.2012р. позовні вимоги задоволено частково, зобов'язано відповідача з 28.04.2010р. здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком, включивши винагороду за вислугу років у розмірі 40%, матеріальну допомогу на вирішення соціально - побутових питань та матеріальну допомогу на оздоровлення. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2013р. скасовано рішення суду першої інстанції, позовні вимоги за період з 28.03.2010р. по 10.01.2012р. залишено без розгляду.
Додатковою постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2013р. рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позовних вимог з 11.01.2012р. по 31.05.2012р., та в цій частині в задоволенні позову відмовлено. Рішення суду в частині задоволенні позовних вимог з 01.06.2012р. залишити без змін.
З таким рішенням апеляційного суду не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлене апеляційним судом рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до частини 1 статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Згідно пункту 1 частини 1 статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються, зокрема, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із цим Законом були фактично обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески.
Судами встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області та отримує державну пенсію згідно Закону України «Про державну службу» з 28.04.2010р.
У травні 2012 року позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з врахуванням винагороди за вислугу років у розмірі 40%, матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально - побутових питань.
Листом УПФ України м. Рівне Рівненської області від 07.06.2012р. №401/11 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії з врахуванням вказаних виплат.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що позивач отримувала під час проходження державної служби винагороду за вислугу років у розмірі 40%, матеріальну допомогу на оздоровлення та вирішення соціально - побутових питань, на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а тому при визначенні розміру пенсії вони повинні братися до уваги.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи позовні вимоги за період з 28.03.2010р. по 10.01.2012р. без розгляду, апеляційний суд виходив із того, що позивачем пропущено строк звернення до суду згідно статті 99 КАС України, клопотання про поновлення строку не подавалось, а також відсутні докази пропуску строку з поважних причин.
Ухвалюючи додаткову постанову про часткове скасування рішення суду першої інстанції та залишення його в силі в частині задоволення позову з 01.06.2012р., апеляційний суд виходив із того, що згідно статей 83, 84, 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», статей 43, 44, 45, 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок пенсії проводиться на підставі звернення (заяви) особи до відповідного територіального органу Пенсійного фонду, а тому задоволенню підлягають вимоги з 01.06.2012р.
З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки за змістом частини 1 статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати (постанова Верховного Суду України від 14.05.2013р. номер в єдиному державному реєстрі судових рішень 31530439).
Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 210, 220, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області залишити без задоволення, а додаткову постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2013р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.П. Стародуб
Судді: Я.Л. Іваненко
І.В. Штульман