10 жовтня 2014 року м. Київ К/800/52207/13
колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Юрченка В.В.,
суддів: Амєліна С.Є., Кобилянського М.Г.,
розглянувши у порядку касаційного письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області про скасування вимоги за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 9 вересня 2013 року,
У травні 2013 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 14 травня 2012 року Шосткинська об'єднана державна податкова інспекція видала позивачу Свідоцтво платника єдиного податку серії НОМЕР_1. З 1 січня 2012 року позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування. Позивач знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області як пенсіонер та отримує пенсію за віком за Списком № 1. Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивач звільняється від сплати єдиного внеску як пенсіонер за віком, у зв'язку з чим у 2012, 2013 роках єдиний внесок ним не сплачений. 17 травня 2013 року позивач отримав вимогу управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області від 7 травня 2013 року № Ф 860 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 7464,68 грн. Просив визнати протиправною та скасувати вимогу управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області про сплату позивачем боргу за № Ф 860 від 7 травня 2013 року зі сплати єдиного внеску в розмірі 7464,68 грн; винести окрему ухвалу та порушити питання про притягнення до відповідальності посадових осіб управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області за порушення норм Конституції та діючого законодавства при виконанні ними службових обов'язків та вчиненні протиправних дій.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано вимогу управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області № Ф860 від 7 травня 2013 року про сплату боргу з єдиного внеску в розмірі 7464,68 грн.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 9 вересня 2013 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області залишено без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року - без змін.
Вказуючи на допущені, на думку управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області, судами неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного матеріального та процесуального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, відповідач просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи по суті встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 є пенсіонером за віком та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області. Згідно з довідкою управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі від 7 березня 2013 року №469 позивачу призначена пенсія за віком на пільгових умовах за Списком №1. Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 22 грудня 2000 року серії НОМЕР_3 позивач є суб'єктом підприємницької діяльності. Позивач є платником єдиного податку, що підтверджується копією Свідоцтва платника єдиного податку серії НОМЕР_1, виданого Шосткинською МДПІ. 7 травня 2013 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі сформовано вимогу про сплату № Ф 860, з якої вбачається, що станом на 1 травня 2013 року заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску становить 7464,68 грн.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI.
Відповідно до положення пункту 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
6 серпня 2011 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 7 липня 2011 року № 3609VI, яким статтю 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» доповнено частиною 4, в якій зазначено, що особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, за змістом цієї норми фізичні особи?підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати єдиного внеску за себе, за умови, якщо такі особи є пенсіонерами за віком (незалежно від того чи досягли вони загального пенсійного віку чи така пенсія оформлена на пільгових умовах - зі зменшенням віку) та отримують відповідно до закону пенсію.
Згідно із абзацами першим та другим пункту 16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Безпідставними є посилання відповідача на те, що до ОСОБА_1 не може бути застосовано положення частини 4 статті 4 Закону № 2464-VI, оскільки позивач не досяг 60-річного віку, тому що вказана норма не пов'язує звільнення від сплати єдиного внеску із досягненням особою певного віку, а передбачає звільнення від сплати внеску всіх пенсіонерів за віком. Також, в зазначеній нормі законодавцем не виключені особи, які є пенсіонерами та отримують пенсію за віком на пільгових умовах.
Стаття 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 2011 року передбачає, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. За цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років. Право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років. На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки -після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Відповідно до вимог частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судових рішеннях, не спростовуються, підстави для їх скасування відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.
Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 9 вересня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий Юрченко В.В.
Судді Амєлін С.Є.
Кобилянський М.Г.