23.10.2014 р. Справа№ 914/742/14
Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва при секретарі судового засідання Д.Зубкович розглянув заяву Головного управління юстиції у Львівській області про роз'яснення рішення господарського суду від 25.03.2014 року у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Львівський домобудівний комбінат", м. Львів;
до відповідача: Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, м. Львів;
про: стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 30 000 грн. 00 коп.
У судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: не з'явився;
відповідача: Максимонько Л.В. - представник на підставі довіреності № 50 від 21.02.2014 року;
заявника: не з'явився.
Обставини розгляду заяви. Ухвалою суду від 15.10.2014 року прийнято до розгляду заяву Головного управління юстиції у Львівській області про роз'яснення рішення господарського суду від 25.03.2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Львівський домобудівний комбінат" до Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 30 000 грн. 00 коп. Розгляд заяви призначено на 23.10.2014 року.
У судове засідання 23.10.2014 року позивач і заявник явки представників не забезпечили. Повідомлення про вручення поштового відправлення заявнику повернулося з відміткою про вручення. Представник відповідача проти заяви заперечив.
Представнику відповідача роз'яснено права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
У процесі розгляду заяви судом встановлено наступне. Рішенням господарського суду Львівської області від 25.03.2014 року прийнято рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Львівський домобудівний комбінат» 30 000 грн. 00 коп. безпідставно отриманих коштів та 1 827 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
На виконання даного рішення 11.04.2014 року видано наказ. 22 вересня 2014 року за заявою стягувача на підставі виданого наказу відкрито виконавче провадження щодо виконання рішення господарського суду Львівської області від 25.03.2014 року, про що винесено відповідну постанову про відкриття виконавчого провадження.
Головне управління юстиції у Львівській області, звертаючись із заявою до суду, просить роз'яснити рішення господарського суду Львівської області у справі від 25.03.2014 року щодо стягнення з Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Львівський домобудівний комбінат" 30 000 гривень безпідставно отриманих коштів та 1827 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору га встановити спосіб його виконання при наявності арешту на грошові кошти боржника для погашення його заборгованості за іншими зобов'язанням.
Розглянувши подану заяву, суд вважає її такою, що не підлягає до задоволення у зв'язку з наступним.
Згідно з ч. 1 ст. 89 Господарського процесуального кодексу України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.
Роз'яснюючи рішення, господарський суд не вправі змінювати зміст рішення, тобто не має права змінювати, зокрема, відомостей, викладених у рішенні відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення (Абз. 3 п. 17 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення").
Як зазначено в п. 8 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" у разі, якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення.
Аналогічне положення зазначене у п. 10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України». Крім цього, зазначено, що в ухвалі про роз'яснення судових рішень господарський суд не може визначати порядок та умови здійснення виконавчого провадження.
Заявник зазначає, що, як вбачається зі змісту рішення господарського суду Львівської області у справі № 914/742/13 від 25.03.2014 року та наказу на його виконання від 11.04.2014 року, стягненню з боржника на користь стягувача підлягають кошти, які є безпідставно отриманими. Однак, такі кошти у сумі 30 000 грн. перераховані на рахунок стягувача, на який органом ДВС накладено арешт для акумуляції коштів належних боржнику для погашення його заборгованості. Вказане свідчить, що належні стягувачу кошти, на даний час включено до грошових коштів боржника, що мають бути скеровані на погашення заборгованості Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України. Тобто, може відбутись погашення заборгованості боржника за рахунок стягувача. Заявник вказує, що господарським судом при винесенні вищевказаного судового рішення у справі № 914/742/14 від 25.03.2014 року не встановлено способу виконання такого рішення з врахуванням наступних фактичних обставин: отримання Західним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України грошових коштів, що підлягаю до стягнення, безпідставно; наявності арешту на рахунках боржника. Відтак, просить роз'яснити рішення суду та встановити спосіб його виконання.
Відповідно до ч. ч. 2, 6 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.
Крім цього, Господарським процесуальним кодексом України не передбачено подання і розгляд заяв про встановлення способу та/або порядку виконання рішення. Такі спосіб і порядок визначаються державним виконавцем на підставі Закону України "Про виконавче провадження" та виходячи зі змісту резолютивної частини рішення господарського суду. Відтак суд має відмовляти в прийнятті відповідних заяв згідно з пунктом 1 частини першої статті 62 ГПК (якщо в заяві одночасно не порушується питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення; в такому разі вона приймається та розглядається судом у відповідній частині) (п. 7.1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»).
Суд вважає заяву про роз'яснення судового рішення від 25.03.2014 року у справі № 914/742/14 такою, що не відповідає вимогам ст. 89 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в ній ставиться вимога про роз'яснення мотивів прийняття рішення та внесення до нього нових даних. Відповідно, суд приходить до висновку про неможливість задоволення поданої заяви та наявність підстав для відмови в роз'ясненні рішення.
Керуючись ст. ст. 86, 89 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Головного управління юстиції у Львівській області про роз'яснення рішення господарського суду від 25.03.2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Львівський домобудівний комбінат" до Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 30 000 грн. 00 коп.
Ухвала про відмову у роз'ясненні рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Матвіїв Р.І.