Ухвала від 16.10.2014 по справі 2а-7038/11/0511

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/84051/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого:Штульман І.В. (доповідач),

суддів:Рецебуринського Ю.Й.,

Стародуба О.П., -

розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманих сум на оздоровлення, за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради Донецької області на постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 6 липня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2011 року, -

встановив:

У червні 2011 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради Донецької області про поновлення строку звернення до суду, визнання неправомірними дій, зобов'язання провести перерахунок і виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2008-2010 роки у розмірі трьох мінімальних заробітних плат та за 2011 рік у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виплати, відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ).

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 24 червня 2011 року у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про поновлення строку звернення до суду відмовлено, адміністративний позов в частині її вимог за період 2008-2010 років залишено без розгляду.

Постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 6 липня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2011 року, позов задоволено. Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради Донецької області щодо відмови ОСОБА_4 в перерахунку та виплаті недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік протиправними. Зобов'язано відповідача здійснити ОСОБА_4 перерахунок та виплату (з урахуванням виплаченої) щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік, виходячи з розміру п'яти мінімальних заробітних плат, відповідно до частини 4 статті 48 Закону № 796-ХІІ.

У касаційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради Донецької області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 6 липня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2011 року і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За змістом частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, і це відповідає матеріалам справи, що ОСОБА_4 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, з 15 лютого 2011 року є інвалідом II групи, захворювання якого пов'язане з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС. Позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради Донецької області, допомога на оздоровлення, зокрема, за 2011 рік їй була виплачена у березні цього року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 12 липня 2005 року № 562 у розмірі 120 гривень.

Згідно частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі № 796-ХІІ.

Абзацом 2 частини 4 статті 48 Закону № 796-ХІІ було передбачено, що інвалідам ІI групи щорічна допомога на оздоровлення виплачується у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, а частиною 7 цієї статті встановлено, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Статтею 62 Закону № 796-ХІІ визначено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 12 липня 2005 року № 562 було установлено громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, розмір щорічної допомоги на оздоровлення, зокрема, інвалідам ІІ групи - 120 гривень, тобто у розмірі меншому, ніж це було передбачено статтею 48 Закону № 796-ХІІ.

Водночас редакція абзацу 2 частини 4 статті 48 Закону № 796-ХІІ, яким розмір грошової допомоги на оздоровлення для інвалідів ІІ групи визначено у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, на час виникнення спірних відносин була чинною та іншими законодавчими актами, в тому числі Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 23 грудня 2010 року № 2857-VI не призупинялась і зміни до неї не вносились.

Частиною 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

За таких обставин колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів про неправомірність виплати позивачеві грошової допомоги на оздоровлення за 2011 рік в березні цього року у розмірі 120 гривень, встановленого підзаконним нормативним актом - постановою Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 12 липня 2005 року № 562, який суперечить Закону № 796-ХІІ, та про наявність законних підстав для нарахування і виплати позивачеві допомоги на оздоровлення за 2011 рік у розмірі, визначеному абзацом 2 частини 4 статті 48 Закону № 796-ХІІ.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

Згідно частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради Донецької області - залишити без задоволення.

Постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 6 липня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманих сум на оздоровлення - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Штульман І.В.

Судді: Рецебуринський Ю.Й.

Стародуб О.П.

Попередній документ
41276616
Наступний документ
41276618
Інформація про рішення:
№ рішення: 41276617
№ справи: 2а-7038/11/0511
Дата рішення: 16.10.2014
Дата публікації: 11.11.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: