28 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/14942/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого - судді суддівТракало В.В., Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області, третя особа управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області про поновлення на службі та скасування наказу,
У жовтні 2008 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача. Просив скасувати наказ начальника управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області № 145 о/с від 24 липня 2008 про його звільнення з органів внутрішніх справ за п. 63 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів УРСР № 114 від 29 липня 1991 року (далі - Положення), поновити його на посаді інспектора дорожньо-патрульної служби взводу роти Державної патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території м. Вінниці та автомобільно-технічної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області, стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та витрати на правову допомогу.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що його незаконно притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення, оскільки він не порушував службової дисципліни.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17 березня 2009 року позов задоволено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2011 року скасовано постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 березня 2009 року та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.
У касаційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду апеляційної інстанції з підстав порушення норм матеріального та процесуального права та залишення в силі постанови суду першої інстанції.
Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 з січня 2001 року проходив службу в органах внутрішніх справ.
Постановою помічника прокурора Вінницького району від 30 квітня 2008 року відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно позивача за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за відсутністю в його діях складу злочину щодо намагання знищити докази 23 березня 2008 року на місці дорожньо-транспортної пригоди.
25 квітня 2008 року начальник управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області призначив службове розслідування за фактом вчинення ОСОБА_4 23 березня 2008 року дисциплінарного проступку. Висновком службового розслідування, затвердженим 28 травня 2008 року, встановлено, що інспектор ДПС роти ДПС ВДАІ м.Вінниці прапорщик міліції ОСОБА_4 на місці дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася між селами Степанівка та Побережне Вінницького району Вінницької області, перебував у нетверезому стані, намагався сприяти ОСОБА_5 в укритті речових доказів ДТП, в результаті чого виник конфлікт між ними та присутніми, чим порушив службову дисципліну. Згідно висновку службового розслідування за допущені факти негідної поведінки, що виразились у перебуванні на місці ДТП в нетверезому стані, сприянні учаснику ДТП в укритті речових доказів, в результаті чого виник конфлікт, рекомендовано притягнути інспектора ДПС роти ДПС ВДАІ м.Вінниці прапорщика міліції ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності.
Наказом начальника управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області № 250 від 28 травня 2008 року «Про порушення дисципліни працівником відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території м. Вінниці та автомобільно-технічної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області та покарання винних» за дискредитацію звання працівника міліції, що виразилось у перебуванні на місці дорожньо-транспортної пригоди у нетверезому стані, сприянні учаснику дорожньо-транспортної пригоди в намаганні укрити речові докази, в результаті чого виник конфлікт, постановлено звільнити позивача з органів внутрішніх справ.
Вказаний наказ виконано шляхом видачі наказу управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області № 145 о/с від 24 липня 2008 року, яким ОСОБА_4 звільнено із займаної посади за п. «є» ст. 63 (за порушення дисципліни) Положення.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача проведено з порушенням процедури звільнення.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та приймаючи нову постанову про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що звільнення позивача є законним, оскільки службовим розслідуванням встановлено факт порушення позивачем 23 березня 2008 року службової дисципліни, порядок звільнення дотримано.
Згідно ч. 2 ст. 10 Закону України «Про міліцію» працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких зобов'язаний вжити заходів до попередження і припинення правопорушень, рятування людей, подання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції.
Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки визначені Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 114 від 29 липня 1991 року.
Відповідно до п. «є» ст. 63 Положення особи рядового і молодшого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.
Згідно ст. 2 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Статтею 7 вказаного Закону передбачено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
Виходячи зі змісту ст. 12 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.
Відповідно до ст. 14 цього ж Закону при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Згідно ч. 5 ст. 18 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу.
Враховуючи вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність дій відповідача при звільненні позивача з органів внутрішніх справ на підставі п. 63 «є» (за порушення дисципліни) Положення, оскільки факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку 23 березня 2008 року доведено, зокрема встановлено службовим розслідуванням, звільнення проведено з дотриманням вимог статей 14, 18 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».
Доводи касаційної скарги про те, що позивача за один і той же проступок притягнуто до різних видів дисциплінарної відповідальності, як то: оголошення догани та звільнення, не заслуговують на увагу, оскільки не ґрунтуються на доказах та на законі. Відповідач заперечує факт оголошення позивачу догани, судом апеляційної інстанції досліджено особову справу позивача та книгу наказів управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області за 2008 рік, в яких відсутні відомості про притягнення ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення суворої догани за дисциплінарний проступок 23 березня 2008 року, зокрема, зазначений позивачем наказ управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області № 2 від 11 квітня 2008 року.
Інші доводи касаційної скарги про незаконність судових рішень, порушення норм матеріального та процесуального права безпідставні, не ґрунтуються на доказах та не спростовують висновки суду апеляційної інстанції, викладені в судовому рішенні.
Згідно ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Тому колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.
Головуючий: В.В. Тракало
Судді: Я.Л. Іваненко
М.І. Мойсюк