24 вересня 2014 року м. Київ К/9991/24789/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Амєліна С.Є. - головуючого,
Кобилянського М.Г.,
Юрченка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області від 07 квітня 2011 року в справі за його позовом до військової частини НОМЕР_1 про стягнення матеріальної допомоги,
У червні 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначав, що під час проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 подав рапорт про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, за результатами розгляду якого в грудні 2009 року було прийнято рішення про виплату вказаної допомоги. Проте відповідач відмовив у її виплаті посилаючись на те, що на час вирішення питання він був звільнений з військової служби, а тому права на таку допомогу не мав.
Посилаючись на порушення права на належне матеріальне забезпечення просив суд стягнути невиплачену матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2009 рік в розмірі місячного грошового забезпечення.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 серпня 2010 року позов задоволено.
Постановою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області від 07 квітня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про відмову в задоволенні позову.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просив суд скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді заступника командира частини з озброєння - начальника технічної частини військової частини НОМЕР_1 .
12 червня 2009 року звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 з рапортом про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2009 рік.
Протоколом № 16, затвердженим т.в.о. Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України 29 грудня 2009 року, надано дозвіл на виплату в межах кошторисних призначень та помісячних асигнувань на 2009 рік відповідної військової частини (установи) матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2009 рік.
Наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 05 жовтня 2009 року №604 ОСОБА_1 звільнено з військової служби на підставі підпункту «б» частини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (за станом здоров'я), а наказом т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 від 09 листопада 2009 року виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення.
На день звільнення позивача зі служби та виключення його зі списків особового складу військової частини допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2009 рік йому виплачена не була.
Вирішуючи спір міськрайонний суд виходив з того, що на час подання рапорту про виплату допомоги для вирішення соціально-побутових питань позивач був військовослужбовцем і мав право на отримання цієї допомоги, тому відмова відповідача у її виплаті є незаконною.
Скасовуючи рішення міськрайонного суду апеляційний суд виходив з того, що матеріальна допомога про виплату якої ставить питання позивач, не є обов'язковою, виплата цієї допомоги здійснюється військовослужбовцям, які проходять службу, а позивач на день прийняття рішення був звільнений.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до підпункту 3 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу» від 07 листопада 2007 року №1294 керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надано право надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при щорічній основній відпустці у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Згідно з пунктом 33.2 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року №260, матеріальна допомога надається військовослужбовцям за їх заявою за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому розміру допомоги.
Пунктом 33.3 цієї Інструкції визначено, що розмір матеріальної допомоги установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.
Відповідно до пункту 12 наказу Міністра оборони України від 24 січня 2009 року №30 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2009 рік» видання наказів про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань здійснюється після розгляду заяв військовослужбовців, поданих за підпорядкованістю, та прийняття за ними рішення заступниками Міністра оборони України, начальником Генерального штабу - Головнокомандувачем Збройних Сил України та командувачами видів Збройних Сил України. Сума цієї допомоги не повинна перевищувати розмір місячного грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до вимог частини першої статті 64 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», розділу 33 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, наказу Міністра оборони України від 24 січня 2009 року № 30 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2009 рік» та роз'яснення Департаменту Міністерства оборони України від 03 лютого 2009 року № 248/9/57, з метою впорядкування виплати у 2009 році матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань військовослужбовцям Сухопутних військ Збройних Сил України в умовах обмеженого фінансування наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 30 березня 2009 року №123 зобов'язано командирів об'єднань, з'єднань, військових частин безпосереднього підпорядкування (начальникам установ) скасувати накази про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань військовослужбовцям Сухопутних військ Збройних Сил України у 2009 році, які видані без наявності відповідних бюджетних асигнувань, установлених кошторисами, як такі, що суперечать вимогам частини 1 статті 64 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» (пункт 4 наказу).
Протоколом № 16, затвердженим т.в.о. Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України 29 грудня 2009 року, надано дозвіл на виплату в межах кошторисних призначень та помісячних асигнувань на 2009 рік відповідної військової частини (установи) матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2009 рік.
З рапортом про надання матеріальної допомоги позивач звернувся під час дії наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 30 березня 2009 року №123, яким заборонялася її виплата й ця заборона була скасована вже після звільнення позивача зі служби.
На день звільнення позивача зі служби та виключення його зі списків особового складу військової частини допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2009 рік йому не підлягала виплаті з огляду на зазначений наказ.
Таким чином суд апеляційної інстанції прийшов до обґрунтованого й законного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
На підставі наведеного та керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області від 07 квітня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає.
Судді:С.Є. Амєлін /підпис/ М.Г. Кобилянський /підпис/ В.В. Юрченко /підпис/