ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
30 жовтня 2014 року 14:10 № 826/12716/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., при секретарі судового засідання Сізих Х.С., розглянувши адміністративну справу та додані до неї матеріали
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Сервісшина" ЛТД"
до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
за участю представників сторін:
від позивача: Брицька А.М.
від відповідача: Братікова О.П.
Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 30.10.2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Сервісшина" ЛТД" (надалі - позивач), звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 28.05.2014 року № 0005321505, яким визначено суму штрафної санкції - 162 068,52 грн. та від 28.05.2014 року № 0005311505, яким визначено суму штрафної санкції - 6 417,47 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені Податковим органом із порушенням чинного законодавства України, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому, підлягають скасуванню. Крім того, Позивач наголошує, що Товариством було вчасно сплачено зобов'язання, податковим органом було неправомірно нараховано штрафні санкції, а тому, податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.
В судовому засіданні представник Позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, в обґрунтування заперечень зазначає, що у Позивача рахується податкова заборгованість перед державним бюджетом з орендної плати з юридичних осіб протягом 2008-2014 років, яка вважається неперервною, а суми по сплаті, згідно платіжних доручень, здійснені Позивачем в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб, податковим органом були зараховані в рахунок погашення боргу минулих років, оскільки відповідно до витягу з облікових карток платника податків, податкова заборгованість Позивача існує ще з 2008 року.
В судовому засіданні Відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Співробітниками Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві було проведено невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Сервісшина" ЛТД" з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань по орендній платі за землю за період з 27.05.2011 р. по 20.05.2014 р.
За результатами перевірки складено акт від 20.05.2014 р. за №2348/26-58-15-05-07-21584985 (надалі по тексту Акт перевірки).
В акті перевірки зазначено порушення п. 287.3, ст. 287 Податкового кодексу України платником протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з орендної плати за землю за період з 30.12.2010 р. по 28.02.2013 р. у розмірі 76 500,70 грн. та за період з 01.03.2013 р. по 11.02.2014 р. у розмірі 91 985,29 грн.
На підставі висновків акту перевірки Податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: від 28.05.2014 року № 0005311505, яким встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю та зобов'язано сплати штраф у розмірі 10% у сумі 6 417,47 грн.; від 28.05.2014 року №0005321505, яким встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю та зобов'язано сплати штраф у розмірі 20% у сумі 16268,52 грн.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтування позовних вимог, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що Позивачем було подано до Податкового органу Податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік, Товариство зобов'язано сплачувати з січня по листопад 2011 року - 18 144,29 грн. в місяць, за грудень 2011 року 18 144,32 грн.
Позивачем 08.05.2012 р. було подано Податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) звітну за 2012 р., якою Товариство зобов'язано сплачувати з січня 2012 року - 27216,43грн., а з лютого 2012 року по грудень 2012 року 27216,44 грн.
Крім того, Позивачем 12.09.2013 р. було подано уточнюючу декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік, яким Товариство зобов'язано сплачувати з січня по листопад 2012 року - 18 144,29 грн. в місяць, за грудень 2012 року 18 144,32 грн.
Також, Позивачем було подано до Податкового органу Податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік, Товариство зобов'язано сплачувати з січня 2013 року - 27216,43грн., а з лютого 2013 року по грудень 2013 року 27216,44 грн.
На підставі уточнюючого розрахунку до декларації за 2013 рік, Товариство зобов'язано сплачувати з січня по листопад 2013 року - 18 144,29 грн. в місяць, за грудень 2013 року 18 144,32 грн.
На підставі декларації за 2014 рік, Товариство зобов'язано сплачувати з січня по травень 2014 року - 18 144,29 грн. в місяць.
Позивачем було сплачено суми зобов'язання з орендної плати за землю, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: №5 від 26.05.2011 р. на суму 18144,29 грн., за квітень 2011р.;№6 від 26.05.2011 р. на суму 10 000 грн., за січень 2011р.; №8 від 29.06.2011 р. на суму 18144,29 грн., за травень 2011р.; №9 від 29.06.2011 р. на суму 10 000 грн., за лютий 2011р.; №13 від 28.07.2011 р. на суму 18144,29 грн., за червень 2011р.; №14 від 28.07.2011 р. на суму 2 000 грн., за березень 2011р.; №19 від 29.08.2011 р. на суму 15 550 грн., за липень 2011р.; №20 від 07.09.2011 р. на суму 2 594,29 грн., за липень 2011р.; №27 від 29.09.2011 р. на суму 13 000 грн., за серпень 2011р.; №28 від 30.10.2011 р. на суму 7 900 грн., за серпень 2011р.; №35 від 27.10.2011 р. на суму 19 300 грн., за вересень 2011р.; №45 від 30.11.2011 р. на суму 15 000 грн., за жовтень 2011р.; №46 від 05.12.2011 р. на суму 2 700 грн., за жовтень 2011р.; №54 від 13.12.2011 р. на суму 4000 грн., за жовтень 2011р.; №56 від 28.12.2011 р. на суму 11 444,29 грн., за листопад 2011р.; №62 від 26.01.2012 р. на суму 12 600 грн., за грудень 2011р.; №64 від 06.02.2012 р. на суму 5 000 грн., за грудень 2011р.; №73 від 28.02.2012 р. на суму 13 000 грн., за січень 2012р.; №75 від 05.03.2012 р. на суму 8 540 грн., за січень 2012р.; №80 від 03.04.2012 р. на суму 18 000 грн., за лютий 2012р.; №85 від 27.04.2012 р. на суму 20 000 грн., за березень 2012р.; №92 від 30.05.2012 р. на суму 17 000 грн., за квітень 2012р.; №97 від 03.07.2012 р. на суму 14 920 грн., за травень 2012р.; №105 від 27.07.2012 р. на суму 18 000 грн., за червень 2012р.; №121 від 28.09.2012 р. на суму 3000 грн., за серпень 2012р.; №112 від 28.09.2012 р. на суму 18 000 грн., за серпень 2012р.; №120 від 28.09.2012 р. на суму 18 000 грн., за серпень 2012р.; №128 від 31.10.2012 р. на суму 20 000 грн., за вересень 2012р.; №136 від 30.10.2012 р. на суму 21 000 грн., за жовтень 2012р.; №144 від 28.12.2012 р. на суму 21 000 грн., за листопад 2012р.; №152 від 30.01.2013 р. на суму 22 000 грн., за грудень 2012р.; №159 від 28.02.2013 р. на суму 22 000 грн., за січень 2012р.; №167 від 29.03.2013 р. на суму 22 000 грн., за лютий 2012р.; №159 від 28.02.2013 р. на суму 22 000 грн., за січень 2013р.; №167 від 29.03.2013 р. на суму 22 000 грн., за лютий 2013р.; №182 від 31.05.2013 р. на суму 22 000 грн., за квітень 2013р.; №194 від 31.07.2013 р. на суму 22 000 грн., за червень 2013р.; №174 від 07.05.2013 р. на суму 21 000 грн., погашення податкового боргу за рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.01.2013 р.; №188 від 02.07.2013 р. на суму 22 000 грн., за травень 2013р.; №201 від 30.08.2013 р. на суму 22 000 грн., за липень 2013р.; №219 від 04.11.2013 р. на суму 18 200 грн., погашення боргу з орендної плати за землю, згідно акту звірки №2669-11 від 07.11.2013 р.; №208 від 01.10.2013 р. на суму 22 000 грн., за серпень 2013р.; №218 від 04.11.2013 р. на суму 18145 грн., за вересень (жовтень) 2013р.; №256 від 25.12.2013 р. на суму 18 145 грн., за листопад 2013р.; №238 від 03.01.2014 р. на суму 18 000 грн., погашення боргу з орендної плати за землю, згідно акту звірки №2669-11 від 19.12.2013 р.; №247 від 27.01.2014 р. на суму 18 145 грн., за грудень 2013р.; №251 від 06.02.2014 р. на суму 12 000 грн., погашення боргу з орендної плати за землю, згідно акту звірки №2669-11 від 19.12.2013 р.; №259 від 24.02.2014 р. на суму 18 144,29 грн., за січень 2014р.; №268 від 25.03.2014 р. на суму 18 144,29 грн., за лютий 2014р.; №277 від 25.04.2014 р. на суму 18 144,29 грн., за березень 2014р.; №287 від 26.05.2014 р. на суму 18 144,29 грн., за квітень 2014р.
Суд звертає увагу, що згідно Акту перевірки, перевірка поводилася саме за період з 27.05.2011 р. по 20.05.2014 р., тому встановлені порушення за період з 30.12.2010 р. по 27.05.2011 р. не повинні були враховуватися Податковим органом при нарахуванні штрафних санкцій.
В частині щодо порушень, які були встановлені під час перевірки за перевіряємий період з 27.05.2011 р. по 20.05.2014 р., суд зазначає наступне.
Згідно з п. 6.1. Податкового кодексу України (надалі по тексту ПК України), податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пункту 54.1. статті 54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України).
При цьому, згідно з пп. 14.1.39. ПК України під грошовим зобов'язанням платника податків розуміється сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання.
Згідно з п. 31.1. ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.
Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Згідно з п. 38.1. ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до п. 9.3. ПК України зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.
Згідно із ч. 5 ст. 45 Бюджетного кодексу України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Щодо строків сплати податкових зобов'язань, слід зазначити, що відповідно до п. 57.1. ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У свою чергу пп. 287.1 ст. 287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Згідно пп. 287.3, пп. 287.4 ст. 287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач згідно уточнюючих податкових декларацій зобов'язаний сплачувати: з січня по листопад 2012 року - 18 144,29 грн. в місяць, за грудень 2012 року 18 144,32грн., з січня по листопад 2013 року - 18 144,29 грн. в місяць, за грудень 2013 року 18 144,32 грн. та на підставі декларації за 2014 рік. Позивач повинен був сплачувати з січня по травень 2014 року - 18 144,29 грн. в місяць.
Проте, як вбачається з платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи, Позивачем сплачувалась орендна плата в період 2012 р. - 2014 р. в розмірі від 20 000 грн. до 22 000 грн., що в свою чергу свідчить про наявність переплати Позивачем.
Крім того, суд звертає увагу, що Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2013 року по справі № 2а-16770/12/2670 встановлено, що згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 29176 від 8 травня 2012 року, Товариством самостійно нараховано орендну плату за 2012 рік в розмірі 326597,27 грн. із сплатою за січень в розмірі 27 216,43 грн. та із щомісячною сплатою в період з лютого по грудень в розмірі 27216,44 грн.
При цьому в Постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2013 року по справі № 2а-16770/12/2670 зазначено, що з копії платіжних доручень зі сплати за оренду землі за період з 2009 року по січень 2013 року вбачає належне виконання Товариством своїх податкових зобов'язань, зокрема, у 2012 році в розмірі 231060,00 грн., що не дає підстав погодитись з наявністю податкової заборгованості у розмірі 165442,50 грн.
З аналізу матеріалів справи суд приходить до висновку, що уточнюючою декларацією за 2012 рік, яка була прийнята Податковим органом 12.08.2013 р. зазначено, що річна сума орендної плати, яка підлягає сплаті за даним платежем, - 217731,51 грн., в той час, як Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2013 року по справі № 2а-16770/12/2670 було встановлено, що Позивачем було здійснено оплату в розмірі 231060,00 грн., що свідчить про наявність переплати в розмірі 13 328,49 грн.
Відповідач в запереченнях на позовну заяву зазначає, що у Позивача рахується заборгованість перед державним бюджетом з орендної плати з юридичних осіб протягом 2008 р. - 2014 року, яка вважається непереривною, а суми по сплаті, згідно платіжних доручень, здійснені Позивачем в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб, Податковим органом були зараховані в рахунок погашення боргу минулих років, оскільки відповідно до витягу з облікових карток платника податків податкова заборгованість Позивача існує іще з 2008 р.
Суд не погоджується з доводами Відповідача, що заборгованість, яка виникла в 2008 р., підлягає сплаті за рахунок платежів, які було здійснені починаючи з 2011 р., з наступних підстав.
Згідно з п. 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Отже, вищезазначеною правовою нормою чітко визначено обов'язок Відповідача здійснювати зарахування коштів без врахування призначення платежу, визначеного Позивачем.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що зарахування коштів без врахування призначення платежу, можливо лише починаючи з 01.01.2011 р., з моменту набрання Податковим кодексом України законної сили, при цьому виникнення боргу в попередніх роках не підлягає зарахуванню.
Враховуючи наведені вище обставини справи, оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню в частині застосування до платника податків штрафних санкцій за порушення позивачем строків сплати узгодженого податкового зобов'язання із орендної плати за землю, оскільки право органів державної податкової служби зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, виникло у контролюючого органу лише з 01.01.2011р.
Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 28.05.2014 року № 0005321505, яким визначено суму штрафної санкції - 162 068,52 грн. та від 28.05.2014 року № 0005311505, яким визначено суму штрафної санкції - 6 417,47 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Сервісшина" ЛТД" задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 28.05.2014 року № 0005321505 та від 28.05.2014 року № 0005311505.
3. Судові витрати в сумі 380,00 грн. присудити на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Сервісшина" ЛТД" за рахунок Державного бюджету України.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Іщук
Повний текст постанови складено 04.11.2014 р.