ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
29 жовтня 2014 року 12:24 № 826/12950/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., при секретарі судового засідання Сізих Х.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Пласт»
доКиївської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України
провизнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, ,
за участю представників сторін:
від позивача: Мазур В.В.
від відповідача: Вендоліна А.М.
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 29 жовтня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-Пласт» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України, в якому просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України, яка полягає у нескасуванні рішення про коригування митної вартості товару № 100250001/2014/000077/2 від 29.04.2014 р.
2. Зобов'язати Київську міжрегіональну митницю Міністерства доходів і зборів України скасувати рішення про коригування митної вартості товару № 100250001/2014/000077/2 від 29.04.2014 р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Київською міжрегіональною митницею Міндоходів допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у нескасуванні рішення про коригування митної вартості товару № 100250001/2014/000077/2 від 29.04.2014 р.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги зазначив, що відповідачем, у строк встановлений чинним законодавством, не було прийнято рішення про скасування спірного рішення про коригування митної вартості товарів.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування заперечень на позовні вимоги зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки рішення про скасування рішення про коригування митної вартості товару було прийнято у відповідності до вимог закону.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
11.07.2012 р. між ТОВ «Альфа-Пласт» (Покупець) та компанією TORAY INTERNATIONAL EUROPE GMBH (Німеччина) (Продавець) укладено контракт № 11/07/12, відповідно до умов якого, Продавець продає, а Покупець купує товар в асортименті та кількості вказаному в інвойсах.
28.04.2014 р. ТОВ «Альфа-Пласт» з метою митного оформлення товару подало до Київської міжрегіональної митниці вантажну митну декларацію (ВМД) № 100250001/2014/011477, якою позивач задекларував товар, ввезений на територію України, поліацеталь Kocetal 300 та Kocetal GF706 у загальній кількості 6 000,00 кг, загальною вартістю 8 650,00 євро. Товар поставлявся Продавцем на умовах FCA (Гамбург).
Київською міжрегіональною митницею Міндоходів 29.04.2014 р. прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 100250001/2014/000077/2, яким митну вартість товару визначено за 6 резервним методом на рівні 11 665,80 євро за кілограм, та винесено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарі, транспортних засобів комерційного призначення № 100250001/2014/00145 від 14.10.2014 р.
Передумовою для прийняття спірного рішення стало те, що документи подані позивачем містять розбіжності.
Товар було випущено у вільний обіг шляхом подання додаткової ВМД № 100250001/2014/011574, у зв'язку з чим позивачем сплачено суму ввізного мита у розмірі 9 162,44 грн. та податку на додану вартість у розмірі 38 482,25 грн.
Позивач, не погоджуючись з прийнятими відповідачем рішеннями, звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України про його скасування.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з частиною першою статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно із ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Відповідно до ч. 6 ст. 264 Митного кодексу України митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, в силу приписів статті 49 Митного кодексу України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 ст. 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (ч. 4 ст. 52 МК України).
Відповідно до положень ч.4 та ч. 5 ст. 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (ч. 9 ст. 58 МК України).
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч. 5 ст. 53 цього Кодексу).
З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Крім того, це узгоджується з визначеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності.
Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України передбачено обов'язок декларанта подавати додаткові документи (за наявності) до визначеного частиною другою цієї статті загального переліку. При цьому такий обов'язок виникає у декларанта виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У такому випадку декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності): 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частинами 4 та 5 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Послідовність дій посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 13.07.2012 № 362 (далі - Методичні рекомендації).
Згідно з приписами пункту 6 Розділу ІІ вказаних Методичних рекомендацій, при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п'ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.
При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 Розділу ІІ Методичних рекомендацій).
Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки, контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.
Відповідно до ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у Главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Аналіз положень частини третьої статті 53, частин другої, четвертої - шостої статті 54, статті 58 Митного кодексу України та пунктів 6, 7 Методичних рекомендацій надає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.
При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Частиною 3 ст. 54 Митного кодексу України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування (частина друга статті 55 МК України).
Як встановлено судом, позивачем до митного оформлення товару було подано наступні документи:
· Картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами № 100/2012/0004018 від 14.10.2013 р.
· Міжнародна автомобільна накладна (CMR) № 007381 від 22.04.2014 р.
· Банківський платіжний документ, що стосується товару № 117 від 07.04.2014 р.
· Довідка про транспортні витрати № 02/04 від 28.04.2014 р.
· Рахунки -фактури (інвойси) № 3000015579 від 09.04.2014 р., від 3000015580 від 09.04.2014 р.
· Доповнення до зовнішньоекономічного договору № 1 від 04.03.2013 р.
· Зовнішньоекономічний договір (контракт) № 11/07/12 від 11.07.2012 р.
· Договір про надання послуг митного брокеру № 10/08 від 10.08.2012 р.
· Інформація про позитивні результати здійснення санітарно - епідеміологічного контролю товару № 2730 від 22.04.2014 р.
· Інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару № 2730 від 22.04.2014 р.
· Інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару № 2730 від 22.04.2014 р.
· Листи безпеки від 28.11.2008 р., від 01.01.2010 р.
· Лист відправника від 02.11.2012 р.
· Митна декларація країни відправлення № 14DE460595379487E5 від 11.04.2014 р.
Натомість як вбачається з рішення про коригування митної вартості від 29.04.2014 р. № 100250001/2014/000077/2, декларанту запропоновано надати протягом 10 календарних днів додаткові документи: транспортні (перевізні документи), якщо за умовами поставки витрати на транспортування невключені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прйс-листи) виробника товару; копію МД країни відправлення; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
Відповідно до ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
Позивач звернувся до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України з заявою від 10.07.2014 р. № 10-07-4/1 про застосування митної вартості товарів заявленої декларантом, якою просить переглянути рішення про коригування митної вартості товарів № 100250001/2014/000077/2 від 29.04.2014 р. та прийняти рішення щодо визнання заявленої ТОВ «Альфа-Пласт» митної вартості товару, імпортованого в Україну згідно контракту № 11/07/12 від 11.07.2012 р., інвойсів № 3000015579, № 3000015580 від 09.04.2014 р., що був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов'язання за додатковою митною декларацією № 100250001/2014/011574 у розмірі 9342,81 євро 81 євроцент. Скасувати рішення про коригування митної вартості товару № 100250001/2014/000077/2 від 29.04.2014 р.
До вказаної заяви позивачем було додано наступні документи:
- договір № 01-1/04/14К від 14.04.2014 р. про надання транспортно-експедиційних послуг;
- додаткову угоду від 14.04.2014 р. до договору № 01-1/04/14К від 14.04.2014 р. про внесення змін до договору;
- акт № 35 від 29.04.2014 р. здачі-приймання робіт (надання послуг) за договором № 01-1/04/14К;
- рахунок-фактуру № 35 від 29.04.2014 р.;
- платіжне доручення № 285 від 30.04.2014 р.;
- платіжне доручення № 289 від 06.05.2014 р.;
- платіжне доручення № 292 від 08.05.2014 р.;
- довідку про транспортно-експедиційні витрати № 02/04 від 28.04.2014 р.;
- розширену довідку про транспортно-експедиційні витрати № 01/07 від 01.07.2014 р.;
- договір № 01-1/04/14П від 14.04.2014 р., укладений між ТОВ «АТЕ Груп» та ТОВ «Тріанекс», що здійснювало безпосереднє перевезення товару.
Зазначені документи підтверджують вартість перевезення товару: Поліацеталь Kocetal 300 та Kocetal GF706 на рівні 10 899,06 грн., що була заявлена ТОВ «Альфа-Пласт» у декларації митної вартості.
Також позивачем було надано виписки з бухгалтерської документації та банківські платіжні документи, а саме:
- платіжне доручення в іноземній валюті № 117 від 07.04.2014 р.;
- виписку банку, яка свідчить про перерахування 07.04.2014 р. 8 650,00 євро за контрактом № 11/07/12 від 11.07.2012 р.;
- вантажну митну декларацію № 1002500017/2014/011574 з відміткою банку про оплату товару, ввезеного за цією декларацією;
- довідку від 02.07.2014 р., видану TORAY INTERNATIONAL EUROPE GMBH, якою постачальник підтвердив отримання від ТОВ «Альфа-Пласт» оплати в розмірі 8650,00 євро за інвойсами № 3000015579 від 09.04.2014 р. та № 3000015580 від 09.04.2014 р.
Крім того, ТОВ «Альфа-Пласт» надало інші документи, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, а саме:
- митну декларацію країни відправлення товару № MRN14DE460595379487E5 від 11.04.2014 р.;
- сертифікат якості на Поліацеталь Kocetal 300 від 11.02.2014 р.;
- сертифікат якості на Поліацеталь Kocetal GF706;
- паспорт безпеки матеріалу KOCETAL-POLYOXYMETHYLENE від 01.05.2011 р.;
- каталог продукції TORAY INTERNATIONAL EUROPE GMBH;
- довідку від 02.07.2014 р., видану TORAY INTERNATIONAL EUROPE GMBH з підтвердженням, що інвойс № 3000015579 від 09.04.2014 р., виписаний саме за контрактом №11/07/12 від 11.07.2012 р.;
- довідку від 08.07.2014 р., видану TORAY INTERNATIONAL EUROPE GMBH з підтвердженням, що інвойс № 3000015580 від 09.04.2014 р., виписаний саме за контрактом № 11/07/12 від 11.07.2012 р.
Вказана вище заява отримана відповідачем 18.07.2014 р. (вх. № 22995/7), про що свідчить відмітка штемпелю загального відділу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів.
Відповідно до ч. 9 та ч. 10 ст. 55 Митного кодексу України у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
Якщо орган доходів і зборів протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку орган доходів і зборів скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.
Отже, у випадку подання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів, орган доходів і зборів зобов'язаний протягом 5 робочих днів з дати їх подання винести письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості або надати обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. Якщо протягом вказаного строку рішення не буде прийнято, то вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно.
Як встановлено судом, Київською міжрегіональною митницею у строки, визначені ч. 9 ст. 55 Митного кодексу України, не було розглянуто заяву позивача. Відтак, в силу приписів ч. 10 ст. 55 Митного кодексу України, митний орган повинен був скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості та повернути надану позивачем фінансову гарантію.
В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки 24.07.2014 р. було прийнято рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 29.04.2014 р. № 100250001/2014/011477/2, а тому порушення з боку відповідача відсутні.
Відповідно до п. 7.2 та п. 7.4 наказу Міністерства доходів і зборів України від 25.12.2013 р. № 868 «Про затвердження Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду органами доходів і зборів», орган доходів і зборів зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів, наступних за днем отримання скарги платника податків, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
Рішення надсилається на адресу, зазначену платником податків у скарзі як адреса, на яку необхідно надіслати рішення за результатами розгляду скарги, а у разі незазначення такої адреси в скарзі - на податкову адресу платника податків.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника органу доходів і зборів (заступника керівника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
Враховуючи вищевикладене, суд не може погодитися з позицією відповідача, оскільки доказів, які б свідчили про відправлення та отримання позивачем вказаного рішення суду не надано.
За таких обставин суд приходить до висновку, що в порушення приписів чинного законодавства, відповідачем не було прийнято, у визначений законом строк, рішення про скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 100250001/2014/000077/2, що суд вважає протиправною бездіяльністю.
Водночас, досліджені в судовому засіданні документи позивача, свідчать, що заявлена ТОВ «Альфа-Пласт» митна вартість товару: Поліацеталь Kocetal 300 та Kocetal GF706, визначена декларантом за ціною контракту на рівні 9342,81 євро є обґрунтованою та такою, що відповідає дійсності.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням наведеної правової норми, відповідачем не доведена правомірність його дій, в свою чергу, позивач довів обставини в обґрунтування своїх позовних вимог.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з аналізу положень чинного законодавства та доказів, наявних у матеріалах справи, суд вважає, що адміністративний позов ТОВ «Альфа-Пласт» підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Пласт» задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України, яка полягає у нескасуванні рішення про коригування митної вартості товару № 100250001/2014/000077/2 від 29.04.2014 р.
3. Зобов'язати Київську міжрегіональну митницю Міністерства доходів і зборів України скасувати рішення про коригування митної вартості товару № 100250001/2014/000077/2 від 29.04.2014 р.
4. Судові витрати в розмірі 73,08 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Пласт» за рахунок Державного бюджету України.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Іщук
Повний текст постанови складено 04.11.2014 р.