Справа № 815/4810/14
27 жовтня 2014 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Андрухіва В.В.
при секретарі Белан М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Овідіопольського районного управління юстиції в Одеській області Колесніченко Ірини Сергіївни, треті особи на стороні відповідача - Реєстраційна служба Овідіопольського районного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_3, про визнання незаконними дій та скасування державної реєстрації права власності, -
26 серпня 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Реєстраційної служби Овідіопольського районного управління юстиції в Одеській області, третя особа - ОСОБА_3, в якому просила: визнати незаконними дії щодо реєстрації права власності за ОСОБА_3 на 1/1 земельної ділянки площею 0,15 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на 1/1 земельної ділянки площею 0,15 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 19.06.2007 року вона звернулася до Овідіопольського районного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя. Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 24.02.2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 20.07.2010 року, позов ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі, проведено розподіл майна, що є спільною сумісною власністю подружжя - житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1, та виділено їй 55/100 ідеальної долі в зазначеному нерухомому майні. Ухвалою Верховного Суду України від 15.11.2010 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 та передано справу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, який ухвалою від 08.12.2011 року касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилив, а рішення Овідіопольського райсуду Одеської області та ухвалу Апеляційного суду Одеської області залишив без змін. Позивач також вказала, що постановою Овідіопольського райсуду Одеської області від 12 березня 2013 року по справі № 1521/4955/12 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до КП "Овідіопольське районне бюро технічної інвентаризації", державного реєстратора реєстраційної служби Овідіопольського РУЮ в Одеській області, за участю третьої особи - ОСОБА_1 про призначення протиправними дій, скасування реєстрації права власності та поновлення права власності - відмовлено. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2013 року вказану постанову Овідіопольського районного суду Одеської області залишено без змін.
В середині липня 2014 року під час оформлення документів, необхідних для продажу свого майна, ОСОБА_1 отримала інформацію від відповідних державних установ, що об'єкт нерухомого майна - земельна ділянка площею 0,15 га, яка призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 в розмірі - 1/1. Даний факт підтверджується свідоцтвом про право власності, яке видано 17.04.2014 року реєстраційною службою Овідіопольського РУЮ в Одеській області за підписом держреєстратора Колесніченко Ірини Сергіївни.
Таким чином, позивач вважає, що оскільки вона є власником 55/100 вказаного жилого будинку з господарчими будівлями та спорудами, то відповідно має право власності на земельну ділянку у тому ж розмірі, тобто 55/100.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Ухвалою суду від 09.10.2014 року за згодою представника позивача здійснено заміну відповідача - Реєстраційної служби Овідіопольського районного управління юстиції в Одеській області на належного - державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Овідіопольського районного управління юстиції в Одеській області Колесніченко Ірину Сергіївну, а також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача - Реєстраційну службу Овідіопольського районного управління юстиції в Одеській області.
У судовому засіданні відповідач, яка також представляла інтереси третьої особи - Реєстраційної служби Овідіопольського районного управління юстиції в Одеській області, проти позову заперечувала, зазначивши, що 31.03.2014 року до Реєстраційної служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеській області із заявою про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, звернувся ОСОБА_3. До заяви було додано: витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, за номером HB - 51009964 22 014 від 21.03.2014 року; рішення № 126-V Овідіопольської селищної ради від 18.08.2006 року про безкоштовну передачу у приватну власність гр.ОСОБА_3 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка); документи, що посвідчують особу; документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита. Пунктом 15 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями. Таким чином, враховуючи, що рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Овідіопольського районного управління юстиції в Одеській області про реєстрацію земельної ділянки за заявою ОСОБА_3, ґрунтувалося виключно на вимогах чинного законодавства та посадових інструкціях, прийняте відповідно до наданих повноважень, відповідач, яка також представляла інтереси третьої особи - Реєстраційної служби Овідіопольського районного управління юстиції в Одеській області, вважала адміністративний позов ОСОБА_1 безпідставним та необґрунтованим, а тому в його задоволенні просила відмовити повністю.
Представник третьої особи - ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення позову також заперечувала, надала суду письмові заперечення, в яких зазначено, що рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 24.02.2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 20.07.2010 року, був проведений поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності - житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Згідно данного рішення ОСОБА_1 виділено 55/100 ідеальної долі в будинку, а ОСОБА_3 - 45/100. Земельна ділянка для будівництва та обслуговування зазначеного жилого будинку не була предметом поділу, оскільки не перебувала у спільній сумісній власності подружжя. Земельна ділянка для будівництва та обслуговування жилого будинку по АДРЕСА_1 була безоплатно передана у власність ОСОБА_3 за рішенням Овідіопольської селищної ради № 126-V від 18.08.2006 року. На момент передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_3 у шлюбі з ОСОБА_1 не перебував, шлюб між ними був розірваний 01.06.2006 року. Цей факт встановлений Овідіопольським районним судом у рішенні від 24.02.2010 року і доказуванню не підлягає. ОСОБА_3 отримав свідоцтво про право власності на нерухоме майно 17.04.2014 року №20652358, а саме: земельну ділянку площею 0,15 га, кадастровий номер 5123755100:02:004:1034 для будівництва та обслуговування жилого будинку за адресою: земельна ділянка АДРЕСА_1. На момент видачі зазначеного свідоцтва про право власності на нерухоме майно рішення Овідіопольської селищної ради № 126-V від 18.08.2006 року не було змінено або оспорено, або визнано недійсним з будь-яких підстав. Більш того, з моменту реєстрації ОСОБА_1 права власності на 55/100 жилого будинку, вона не зверталася з відповідною заявою до Овідіопольської селищної ради про передачу їй у власність або користування земельної ділянки для обслуговування своєї частки в будинку. На теперішній час підстава видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.04.2014 року не визнана недійсною, а тому запис про державну реєстрацію права власності не може бути скасований. За викладених обставин представник ОСОБА_3 в задоволенні позову ОСОБА_1 просила відмовити в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третіх осіб, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 24.02.2010 року по цивільній справі № 2-18/2010р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 20.07.2010 року, задоволено повністю позов ОСОБА_1, проведено розподіл майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя - житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, виділено у відповідності до висновку судової будівельно - технічної експертизи №147 від 22.07.2007 року ОСОБА_1 55/100 ідеальної долі у вказаному будинку, а ОСОБА_3 виділено - 45/100 ідеальної долі в будинку, що підтверджується копіями вказаних судових рішень.
31.03.2014 року ОСОБА_3 подано до Реєстраційної служби Овідіопольського районного управління юстиції в Одеській області заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, реєстраційний № 6059480, на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. До заяви було додано: витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, за номером HB-5100996422014 від 21.03. 2014 року; рішення Овідіопольської селищної ради від 18.08.2006 року № 126-V про безкоштовну передачу у приватну власність гр.ОСОБА_3 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка); паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_3 серії НОМЕР_1, виданий 20.11.1996 року; документ про сплату державного мита, - що підтверджується засвідченими копіями матеріалів реєстраційної справи, наданої відповідачем.
17 квітня 2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Овідіопольського районного управління юстиції в Одеській області Колесніченко Іриною Сергіївною прийнято рішення №12511718 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки - 5123755100:02:004:1034, та видано ОСОБА_3 Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 20652356, а саме: на земельну ділянку площею 0,15 га, кадастровий номер 5123755100:02:004:1034, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: земельна ділянка АДРЕСА_1, форма власності - приватна, розмір частки - 1/1.
Відповідно до абз. 1 ч.1 ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Частинами 1, 5 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв.
Згідно п.1 ч.1 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.
Частиною 2 ст.15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав. Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Відповідно до п.8-1 ч.1 ст.18 вказаного Закону свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається, зокрема, фізичним та юридичним особам у разі безоплатної передачі їм земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності за рішенням органів державної влади, Ради міністрів АР Крим, органів місцевого самоврядування.
Згідно ч.1 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
Пунктом 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМ України від 17.10.2013 року № 868 (далі - Порядок від 17.10.2013 року № 868) передбачено, що державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно (далі - нотаріус).
Згідно п.8 Порядку від 17.10.2013 року № 868, для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.
Відповідно до п.15 Порядку від 17.10.2013 року № 868, під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: 1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); 2) повноважень заявника; 3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; 4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; 5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.
Пунктом 56 Порядку від 17.10.2013 року № 868 передбачено, що для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новосформовану земельну ділянку в порядку відведення земельної ділянки із земель державної та комунальної власності заявник подає рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, який відповідно до законодавства наділений повноваженнями щодо передачі земельної ділянки у власність або користування, про затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або про затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки (в разі підготовки лотів до проведення земельних торгів).
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_3 додав до заяви від 31.03.2014 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень усі передбачені законом документи, в тому числі й рішення Овідіопольської селищної ради №126-V від 18.08.2006 року "Про безкоштовну передачу у приватну власність громадянам земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Також суд погоджується з доводами представника ОСОБА_3, що земельна ділянка АДРЕСА_1, не була предметом поділу майна подружжя за рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 24.02.2010 року по справі № 2-18/2010р., оскільки на момент поділу майна подружжя не була об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, порядок користування вказаною земельною ділянкою в судовому порядку також не визначався.
Вичерпний перелік підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень наведено у ч.1 ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Згідно ч.4 ст.24 вказаного Закону відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.
Враховуючи, що на момент державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на вищевказану земельну ділянку не існувало жодної з наведених у ч.1 ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" підстав для відмови в державній реєстрації права власності, відповідач прийняв законне та обгрунтоване рішення від 17.04.2014 року №20652358 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_3, та на підставі п.8-1 ч.1 ст.18 вказаного Закону обгрунтовано видав йому 17.04.2014 року Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 20652356.
Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" записи скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними.
Таких обставин на момент розгляду судом даної справи не встановлено, рішення Овідіопольської селищної ради № 126-У від 18.08.2006 року є чиним, не скасовувалося та недійсним не визнавалося.
Таким чином, підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконними дій відповідача щодо реєстрації права власності за ОСОБА_3 на 1/1 земельної ділянки площею 0,15 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1; скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на 1/1 земельної ділянки площею 0,15 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, - суд не вбачає, а тому в задоволенні позову ОСОБА_1 належить відмовити повністю.
Керуючись ст. ст. 2, 7-9, 11, 69, 71, 86, 94, 159-163 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Овідіопольського районного управління юстиції в Одеській області Колесніченко Ірини Сергіївни про визнання незаконними дій щодо реєстрації права власності за ОСОБА_3 на 1/1 земельної ділянки площею 0,15 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1; скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на 1/1 земельної ділянки площею 0,15 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції - протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а у разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, - протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили у разі неподання апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст постанови виготовлено 03 листопада 2014 року.
Суддя: В.В. Андрухів