04 листопада 2014 р. Справа № 804/17257/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіКоренева А.О.
при секретарі судового засідання - Литвин Ю.Ю.
за участю:
представника позивача - представника відповідача - Панченко А.В., Бєлєвої А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут металургії і матеріалознавства» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області про визнання дій противоправними та зобов'язання винити певні дії, -
Позивач, ТОВ «Науково-дослідний інститут металургії і матеріалознавства», звернувся до суду з позовом до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області, в якому просив визнати протиправними дії щодо внесення коригувань до електронних баз даних, у тому числі до автоматизованої інформаційної системи «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДНА України», на підставі акту №5117/22-01/31687847 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НДІММ» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при документальному підтвердженні господарських відносин придбання товарів (робіт, послуг) з ТОВ «Оіл прес» - постачальник за березень 2014 року та подальшої їх реалізації, їх реальності та повноти відображення в обліку» в розрізі контрагентів, та зобов'язати ДПІ відновити в електронних базах даних, у тому числі у автоматизованій інформаційній системі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ ТОВ «НДІММ» в розрізі контрагентів за березень 2014р.
На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про безпідставність призначення позапланової невиїзної перевірки, про необґрунтованість та не відповідність закону висновків акту №5117/22-01/31687847 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НДІММ» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при документальному підтвердженні господарських відносин придбання товарів (робіт, послуг) з ТОВ «Оіл прес», а також про відсутність підстав для внесення змін до АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» щодо показників податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача за березень 2014р., оскільки будь-якого податкового повідомлення-рішення відповідачем на підставі згаданого акту не приймалось.
Відповідач, ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області, проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що позивачем в ході перевірки не були надані документи на підтвердження транспортування товару та фактичного його отримання позивачем від контрагента - ТОВ «Оіл прес». Також відповідачем зазначено, що висновки акту перевірки не мають жодних правових наслідків для позивача, не перешкоджають користуватись самостійно задекларованим податковим кредитом. Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволені позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши доводи позову та заперечень,дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що відповідачем відносно позивача 21.07.14 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства України при документальному підтвердженні господарських відносин придбання товарів (робіт, послуг) з ТОВ «Оіл прес» - постачальник за березень 2014 року та подальшої їх реалізації, їх реальності та повноти відображення в обліку. Результати перевірки оформлені актом від 21.07.14 №5117/22-01/31687847 (далі - Акт). За висновками вказаного акту перевіркою встановлено порушення позивачем п. 185.1 ст. 185. п. 187.1 ст. 187. п. 188.1 ст. 188 п. 198.1 п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено не підтвердження сум ПДВ по господарським операціям з придбання та реалізації товарної продукції по ланцюгу постачання ТОВ «Оіл - прес» (контрагент - постачальник) - ТОВ «НДІММ» - ПАТ «Єнакіевський металургійний завод» (контрагент - покупець), ПАТ «Арселорміттал» (контрагент - покупець). Підставою для таких висновків слугували судження посадових осіб, які проводили перевірки, щодо неможливості зробити висновки чи відбулось фактичне отримання товару позивачем, адже жодних документів щодо транспортування товарів та його подальшої реалізації підприємством не надано.
Як встановлено судом та визнано сторонами, будь-яке податкове повідомлення-рішення на підставі означеного акту відповідачем не виносилось, разом з тим відповідачем зазначено, що результати проведеної перевірки були відображені в аналітичній системі внутрішньої бази ДПІ, проте коригувань показників податкової звітності не проводилось.
Розв'язуючи спір, суд зазначає наступне.
Зміст акту перевірки дає підстави для висновку, що відповідач надав перевагу суб'єктивним обставинами та вибірково оцінив докази, що використані ним при проведенні перевірки: договору про постачання продукції від 09.01.14 №10114, податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, тому висновки акту сформовані необґрунтовано, без урахування наданих позивачем первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, за відсутністю відомостей щодо визнання в установленому законом порядку недійсними первинних документів, що стосуються предмету спору.
Згідно з інформацією, наданою до суду відповідачем, результати Акту відображені в аналітичній системі внутрішньої бази ДПІ.
Суд зазначає, що з 01.01.13 на підставі наказу ДПС України від 24.12.12 № 1197 «Про введення в експлуатацію інформаційної системи Податковий блок» в органах державної податкової служби запроваджена Інформаційна система «Податковий блок», створення якої передбачає впровадження чотирьох сегментів операційної діяльності податкової служби: - реєстрація платників податків; - обробка податкової звітності та платежів; - облік платежів; - податковий аудит, та до складу якої увійшли також підсистеми «Податковий аудит» (АРМ «Аудит») та «Аналітична система».
Аналіз положень наведеного нормативного документу дає підстави для висновку, що внесена інформація до аналітичній системі внутрішньої бази ДПІ по проведеній перевірці платника податків в автоматизованому режимі переноситься до інформаційних баз податкового органу, в тому числі Автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України. Отже, доводи відповідача з приводу того, що жодних змін показників податкової звітності, відображених позивачем у податкових деклараціях, які були надані позивачем до податкового органу, та враховані при проведенні перевірки, відповідачем не проводилось, до уваги судом не приймається.
Згідно з пп. 4.33ст. 4 ПКУ податкове законодавство ґрунтується на принципі невідворотності настання відповідальності у разі порушення податкового законодавства. Тобто, будь-яка особа (платник податку, податковий агент, їх посадові особи, посадові особи органів державної податкової служби, митних органів), що здійснила податкове правопорушення, буде притягнута до юридичної відповідальності.
Приписами ст.192 ПКУ визначено, що у разі якщо після постачання товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів(послуг) особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів(послуг), суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню. Результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом державної податкової служби.
Відповідно до ст.58 ПКУ, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що зміна (коригування) сум податкових зобов'язань та податкового кредиту в аналітичній системі внутрішньої баз ДПІ (в інформаційних базах податкового органу, в Автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) може здійснюватися лише після узгодження податкових зобов'язань шляхом надання платником ПДВ уточненої декларації або шляхом винесення податковим органом податкового повідомлення-рішення.
З приводу відсутності підстав для прийняття відповідачем податкового-повідомлення рішення, оскільки жодних нарахувань відповідачем не здійснено, суд зазначає таке. Аналіз приписів ст.185 та 198 ПКУ дає підстави для висновку, що відсутність об'єктів оподаткування ПДВ, про що зазначено відповідачем в акті перевірки, має своїм наслідком зміну даних податкового обліку, задекларованих платником податку - позивачем. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом лише після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.
У податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді відображення в електронній базі даних показників за результатами перевірки, відмінних від задекларованих позивачем) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.
Отже, будь-які зміни до інформаційних баз податкового органу мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.
Оскільки у даному спірному випадку податкові повідомлення-рішення не приймались та відповідно податкові зобов'язання не узгоджувались, то у ДПІ були відсутні підстави відображати в аналітичній системі внутрішньої бази ДПІ показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість позивача з урахуванням висновків Акту.
Суд окремо зауважує, що інформаційні бази (автоматизовані системи) створені не лише для службового користування, у зв'язку з чим коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту платника податків порушує його права та інтереси, оскільки за положеннями статті 74 ПК України, ця система повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, її корегування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань, а органи ДПС України використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, розбіжності в яких призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності.
Суд вважає, що дії відповідача по відображенню в автоматизованій системі співставлення, в аналітичній системі внутрішньої бази ДПІ податкових зобов'язань та податкового кредиту платника на підставі Акту без прийняття відповідного податкового повідомлення-рішенняставлять суб'єкта господарювання (позивача) у правову невизначеність, оскільки, з одного боку наявні висновки акту звірки про встановлені порушення податкового законодавства, а з іншого боку, відсутня можливість для оскарження податкового повідомлення-рішення контролюючого органу, яке б було прийнято за наслідками порушень, встановлених актом перевірки.
Враховуючи наведене, суд доходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до с.94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Дніпропетровську Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо внесення коригувань до електронних баз даних, у тому числі до автоматизованої інформаційної системи «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДНА України», на підставі акту №5117/22-01/31687847 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НДІММ» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при документальному підтвердженні господарських відносин придбання товарів (робіт, послуг) з ТОВ «Оіл прес» - постачальник за березень 2014 року та подальшої їх реалізації, їх реальності та повноти відображення в обліку» в розрізі контрагентів.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити в електронних базах даних, у тому числі у автоматизованій інформаційній системі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ ТОВ «НДІММ» в розрізі контрагентів за березень 2014р.
Стягнути з Державного бюджету України на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут металургії і матеріалознавства»витрати по сплаті судового збору в розмірі 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами, визначеними ст.186 КАС України.
Постанова суду набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 06.11.14.
Суддя А.О. Коренев