Постанова від 21.10.2014 по справі 804/16192/14

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2014 р. Справа № 804/16192/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

02 жовтня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до начальника квартирно-експлуатаційного відділу Міністерства оборони України м. Дніпропетровська, в якому просить:

визнати противоправною бездіяльність начальника КЕВ МО України м. Дніпропетровська, яка виразилась не в розгляді заяви №2271 від 16.09.14 р. ОСОБА_2 по суті, в порядку передбаченому Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», та вжити заходів передбачених цим Законом;

зобов'язати начальника КЕВ МО України м. Дніпропетровська розглянути заяву ОСОБА_2 в порядку передбаченому Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» та видати розпорядження щодо приватизації квартири, яку позивач займає на підставі ордеру № 185 від 01.10.2002 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 16.09.2014 року звернувся із заявою до начальника КЕВ МО України м. Дніпропетровська ОСОБА_3 щодо приватизації трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1, в якій прописаний та мешкає на підставі Ордера № 185.

Однак позивач отримав відповідь за № 2695, в якій відповідач відмовив у приватизації квартири на підставі того, що смт. Гвардійське є військовим містечком.

Позивач вважає, що лист відповідача №2695 є відпискою, а не розглядом заяви по суті, який порушує його права.

Згідно п.4 Наказу МО №1 від 03.01.1993 року КЕЧ району є органом приватизації. Згідно переліку до Наказу МО №1 від 03.01.1993 року смт. Гвардійське та Черкаське є відкритими і підлягають приватизації.

Про даний факт свідчать відповіді заступника начальника Головного КЕУ ЗС України полковника ОСОБА_4 №303/4/17/143 від 27.02.2013 року гр. ОСОБА_5, № 303/4/17/107 від 22.02.2012 р. гр. ОСОБА_6

Позивач стверджує, що у Наказі МО України № 448 від 03.07.2013 року «Про затвердження Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України» дано визначення поняття «військового містечка». Поняття закритого військового містечка не визначено.

Згідно п.14 Наказу № 396 від 16.12.2009 року Міністерства з питань житлово-комунального господарства «Про затвердження Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян» передача квартир у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час і місце його проведення був повідомлений належним чином.

В судове засідання прибув представник відповідача та надав письмові заперечення проти позову.

В письмових запереченнях представник відповідача зазначив, що згідно ч.2 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» №2482-ХІІ не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Начальником Генерального штабу Головнокомандувачем Збройних сил України генерал-полковником ОСОБА_7 в серпні 2013 року був затверджений перелік закритих військових містечок, які мають у своєму складі житловий фонд. В даний перелік ввійшли смт. Черкаське та смт. Гвардійське. До того у примітках до цього переліку зазначено, що житловий фонд зазначених військових містечок не підлягає передачі органам місцевого самоврядування та приватизації.

Також в листі від 11 вересня 2013 року №303/4/15/1183 Головного квартирно- експлуатаційного управління Збройних сил України, підписаного полковником ОСОБА_4, також зазначено, що до числа закритих військових містечок включені наступні військові містечка: військове містечко №4 смт. Гвардійське, військове містечко №3 смт. Черкаське, військове містечко №6 смт. Орловщина Дніпропетровської області, військове містечко №1 с. Семиполки, Київської області. Вищевказаним листом Головне квартирно-експлуатаційне управління Збройних Сил України зазначає, що до Державної служби з питань інвалідів і ветеранів України направлено звернення з проханням спільно з органами місцевої влади визначитися з колом осіб, які мають право на відселення з цих закритих військових містечок.

Згідно листа Начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України № 303/4/17/418 від 28.07.2014 року з метою захисту інтересів Міністерства оборони України, заступником Міністра оборони України прийнято рішення від 22.07.2014 №180/дск, яким передбачено залишити військові містечка №3 смт. Черкаське та №4 смт. Гвардійське в Переліку закритих військових містечок, які мають в своєму складі житловий фонд.

Згідно рішення заступника Міністра оборони України питання приватизації житла та передачі житлових будинків до комунальної власності територіальних громад розглянути після закінчення АТО та затвердження комплексної програми розвитку і реформування Збройних Сил.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевказане, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що заявою від 16.09.2014 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, в якій просив оформити йому та членам його родини передачу в приватну власність квартири в АДРЕСА_1.

До заяви відповідачем було долучено довідку про склад сім'ї, документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду.

На вищевказану заяву відповідач відповів листом, в якому зазначив, що житловий фонд військових містечок селищ Гвардійське, Черкаське у комунальну власність територіальних громад не передано. Згідно Закону України «Про правовий режим майна у Збройних силах України», військові містечка є військовим майном, яке знаходиться в оперативному управлінні військових частин і КЕВ м. Дніпропетровська. Управління військовим майном здійснює Міністерство оборони. Згідно листа квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України №303/22/1/850 від 05.09.2013 року, військове містечко, в якому мешкає позивач, включено до числа закритих і які не підлягають під приватизацію житлового фонду. Інших керівних документів щодо надання повноважень КЕВ м. Дніпропетровська розпоряджатися житловим фондом військових містечок не надходило.

Тому питання про передачу в приватну власність позивачу вказаної квартири не було розглянуто відповідачем з вищенаведених підстав.

Пунктом 35 Наказу Міністра оборони СРСР від 22.02.1977 р. №75 визначено поняття закритого військового містечка.

Згідно нього (мовою оригіналу) «военные городки подразделяются на закрытые и открытые.

К закрытым военным городкам относятся:

- военные городки воинских частей, расположенные в населенных пунктах и имеющие систему пропусков;

- обособленные военные городки воинских частей, расположенные вне черты населенных пунктов.

Перечни закрытых военных городков утверждаются командующими войсками военных округов.»

Наказом Міністра оборони Украйни № 215 від 21.04.2011 р. було затверджено Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних сил України та визначено, що Наказ Міністра оборони СРСР № 75 від 22.02.1977 р. вважається таким, що не застосовується в Збройних силах України.

Згідно п. 1.2 Положення №215 та Положення № 448, військове містечко це майновий комплекс будівель, споруд, іншого нерухомого військового майна разом з казарменим фондом, житловим фондом, об'єктами соціально-культурного призначення, комунальними спорудами та інженерними мережами, які використовуються для його обслуговування, розміщений на відокремленій земельній ділянці, яка належить до категорії земель оборони.

Територія військового містечка - частина земельної ділянки, що використовується для розквартирування військових частин та розміщення військовослужбовців і працівників ЗС України.

Як вбачається з наведеного у Положенні №215 від 21.04.2011 р., відсутнє поняття закрите військове містечко та коло осіб, які мають право затверджувати перелік закритих військових містечок. Таким чином відповідач оперує поняттям, що взагалі не визначено чинним законодавством України

03 вересня 2010 р. Начальником Генерального штабу - Головнокомандувачем Збройних сил України Педченко Г.М. був затверджений останній чинний "Перелік закритих військових містечок, які мають в своєму складі житловий фонд." Селища міського типу Гвардійське та Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської обл. не були включені до цього переліку.

Відповідно до п. 9 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Указом Президента України №406 - 2011 від 06.04.2011 р. Міністр у межах своїх повноважень, на основі та на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання.

Накази Міноборони України, прийняті в межах його повноважень, обов'язкові для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами та місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності і громадянами.

15 вересня 2011 р. видано Наказ Міністра оборони України № 569 "Про безоплатну передачу військового майна в комунальну власність територіальних громад" з Переліком майна, що безоплатно передається у комунальну власність територіальної громади смт. Черкаське та смт. Гвардійське (додаток № 4), в який включений в тому числі і житловий фонд.

Згідно Наказу Головне КЕЧ Збройних сил України зобов'язано організувати безоплатне вилучення з балансу Гвардійської КЕЧ району військового майна та його безоплатну передачу в комунальну власність територіальних громад з Переліком військового майна, що безоплатно передається в комунальну власність територіальної громади селища Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області, що визначене у додатку 1 до Наказу.

У Додатку №3 визначено перелік військового майна, що безоплатно передається у спільну власність Новомосковської районної ради Дніпропетровської області.

До переліку входять: житлові будинки; котельня ДКВР №204; мережі водопостачання; мережі каналізації; мережі теплопостачання та інше.

На виконання вказаного наказу частину об'єктів передано в комунальну власність, однак передача житлових будинків не відбулася через відсутність інвентаризаційних справ.

Рішеннями сесії Гвардійської селищної ради №1 від 31.03.2011 р.; №1-9 від 15.12.2011 р.; №1-12 від 19.04.2012 р. надавалася згода на прийняття у комунальну власність територіальної громади об'єктів житлово-комунального фонду та соціальної сфери.

На протязі 2011-2012 р. р. рішеннями Гвардійської селищної ради були прийняті до комунальної власності низка об'єктів військового майна згідно з Наказом Міністра оборони України № 569 "Про безоплатну передачу військового майна в комунальну власність територіальних громад".

19 серпня 2013 р. Начальником Генерального Штабу - Головнокомандуючим Збройних сил України був підписаний "Перелік закритих військових містечок" № 14492/С.

Однак, вказаний документ не відповідає Положенню, затвердженому Наказом Міністра оборони України № 215 від 21.04.2011 р. та Наказу Міністра оборони України №448 від 03.07.2013 р., в якому відсутнє визначення поняття закрите військове містечко.

Указом Президента України № 493/92 від 03.10.1992 р. було встановлено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.

Перелік № 14492/С не зареєстрований належним чином в Міністерстві юстиції України, тому має вважатися таким, що не набрав чинності і не може бути застосованим.

Згідно Указу Президента України № 406/2011 від 06.04.2011р. "Про Положення про Міністерство оборони України та Положення про Генеральний штаб Збройних сил України" Начальник Генерального штабу не може скасувати своїм розпорядженням Наказ Міністра оборони України № 569 від 15.09.2011р., який є чинним.

Рішенням виконкому Дніпропетровської обласної ради №187 від 17.05.1990 р. було утворено Черкаську селищну раду з центром в селищі міського типу Черкаське. Гвардійська селищна рада була утворена набагато раніше. На підставі цього рішення смт. Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області в адміністративно-територіальному устрої України включене до переліку населених пунктів Дніпропетровської області зі статусом "селище міського типу".

Згідно ст. 1 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних силах України", військове майно - це державне майно, а тому житловий фонд у військовому містечку № № 3,4 смт. Черкаське та смт. Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області підпадає під дію Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду".

Відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та з метою приведення у відповідність до законодавства власних нормативно-правових актів наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16.12.2009 р. затверджено "Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян", яке містить процедуру передачі квартир у приватну власність громадян та зразки документів, які оформлюються згідно цієї процедури, в т.ч. вищезазначене рішення органу приватизації.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» № 2482-XII, 19.06.1992 р. до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.

Згідно ч. 5 ст. 5 Закону №2482-XII кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

Таким чином, в результаті всього вищезазначеного, враховуючи, що за діючим законодавством України за громадянами України зберігається право на приватизацію житлової площі, а також те, що позивачем це право не було реалізоване, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Суд вважає за необхідне для повного захисту прав позивача вийти за межі позовних вимог на задовольнити адміністративний позов шляхом визнання протиправною бездіяльність начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_2 від 16.09.2014 р. вх. №2271 про передачу у приватну власність квартири АДРЕСА_1 та зобов'язати начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська прийняти рішення по суті заяви ОСОБА_2 щодо приватизації квартири за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі ст. 94 КАС України суд також вважає за необхідне присудити на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі 73,08 грн.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_2 від 16.09.2014 р. вх. №2271 про передачу у приватну власність квартири АДРЕСА_1.

Зобов'язати начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська прийняти рішення по суті заяви ОСОБА_2 щодо приватизації квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Присудити на користь ОСОБА_2 з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 73,08 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 21 жовтня 2014 року. Суддя З оригіналом згідно. Помічник судді В.М. Олійник В.М. Олійник Е.Г. Лоба

Попередній документ
41276074
Наступний документ
41276078
Інформація про рішення:
№ рішення: 41276075
№ справи: 804/16192/14
Дата рішення: 21.10.2014
Дата публікації: 12.11.2014
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; праці, зайнятості населення (крім зайнятості інвалідів); реалізації публічної житлової політики, у тому числі: