Справа № 817/2741/14
29 жовтня 2014 року м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гломба Ю.О. за участю секретаря судового засідання Маринич В.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник не прибув,
відповідача: представник Горовенко О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Приватного акціонерного товариства "Єврошпон-Смига"
до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
Приватне акціонерне товариство "Єврошпон-Смига" звернулося до суду з позовом до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 червня 2014 року №0001052200, №0001062200 та від 20 серпня 2014 року №0001312200.
Представник позивача в судове засідання не прибув, до початку судового засідання подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
Дубенською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Рівненській області з 27.05.2014 року по 02.06.2014 року була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПрАТ "Єврошпон-Смига" з питань своєчасності достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання вимог іншого законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ "Алькона Плюс", ТОВ "Будсахторг", ТОВ "Укрпросторг" за період з 01.01.2011р. по 31.01.2014р.
За результатами перевірки складено акт № 684/22/30981499 від 04.06.2014 року на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення від 18 червня 2014 року №0001052200, №0001062200 та від 20 серпня 2014 року №0001312200.
Позивач не погоджується з правомірністю донарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій з наступних підстав, а саме.
Господарська операція із придбання ПрАТ "Єврошпон-Смига" металопластикових конструкцій (вікон) у ТОВ "Алькона Плюс" підтверджена усіма можливими документами передбаченими ПКУ та Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", котрі повністю відповідають вимогам п.44.1 ст.44, п.138.2 ст.138 Податкового Кодексу України.
Зазначає, що усі первинні документи були надані позивачем на письмовий запит Дубенської ОДПІ із супровідним листом вих. №777 від 10.12.2013 року та повторно досліджені під час виїзної документальної перевірки, так само як і самі металопластикові конструкції встановлені на лісопильний цех. Дані документи не визнавались у встановленому законодавством порядку недійсними і тому вважати їх такими, що не фіксують факту проведения господарських операцій не можна.
Заперечуючи об'єктивність, достовірність та справедливість висновків акту перевірки №684/22/30981499 від 04.06.2014р. та винесених на підставі нього ППР, ПрАТ "Єврошпон-Смига" не погоджується з інформацією викладеною в розділі 3 вищезгаданого акту, а саме щодо припущення відповідача про нікчемність укладеної між ПрАТ "Єврошпон-Смига" та ТОВ "Алькона Плюс" угоди.
Зазначає, що дана господарська операція у повній відповідності до вимог чинного Законодавства України відображена в регістрах бухгалтерського та податкового обліку та у фінансовій і податковій звітності. Завдяки встановленню даних металопластикових конструкцій на лісопильний цех, який був відремонтований, що дозволило здійснювати його подальшу експлуатацію в процесі виробництва пшону струганого, який в свою чергу ПрАТ "Єврошпон-Смига" продано та сплачено до державного бюджету податок на прибуток (задекларовано дохід від реалізації товарів) та ПДВ (задекларовано податкові зобов'язання з ПДВ). Отже, виражені в акті невиїзної документальної перевірки твердження про те, що угода між ПрАТ "Єврошпон-Смига" із ТОВ "Алькона Плюс" являється недійсною та нікчемною є надуманими, безпідставними та необгрунтованими.
Також, не погоджується з твердженням інспектора, що підприємством не були надані інші первинні документи - маршрутні, подорожні листи посвідчення про відрядження, ж/д накладні на підтвердження переміщення і передачі товару. Адже відповідно до п.2.3 договору №260413 від 26.04.2013 року, поставка металопластикових конструкцій була здійснена транспортом Постачальника, і відповідно ніякі подорожні листи на власний транспорт ПрАТ "Єврошпон-Смига" не виписувались і виписуватись не могли, так само як ж/д накладні чи посвідчення про відрядження чи ТТН, так як договором прямо обумовлено що перехід права власності підтверджується підписанням видаткової накладної в момент отримання Товару поставленого транспортом Постачальника Покупцю. Також, відповідно до п.8.2 Договору - усі правовідносини, що виникають з цього Договору або пов'язані із ним регулюються цим Договором, відповідно до якого не закріплено застосування сторонами ТТН чи іншого транспортного документу, Договором чітко встановлено використання сторонами - видаткової накладної.
На підставі викладеного просить позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що в ході проведення перевірки ПрАТ "Єврошпон-Смига" відповідно до документів, наданих посадовими особами підприємства до перевірки, не встановлено взаєморозрахунків ПрАТ "Єврошпон-Смига" з ТОВ "Будсахторг", ТОВ "Укрпросторг" у періоді, що підлягав перевірці.
Зазначив, що на підставі наданих посадовими особами підприємства до перевірки документів, встановлено, що підприємство у періоді, що підлягав перевірці перебувало у взаємовідносинах із ТОВ "Алькона Плюс".
Згідно видаткової накладної № 3105-0001 від 31.05.2013 товар відвантажив ОСОБА_3 та податкову накладну виписав ОСОБА_3
Відповідно до договору поставки №260413 від 26.04.2013 року м. Тернопіль, ТОВ "Алькона Плюс" - Постачальник, в особі директора Ткачука Анатолія Володимировича, що діє на підставі статуту з однієї сторони, та ПрАТ "Єврошпон-Смига", в особі директора Ковбасюка A.C., що діє на підставі статуту з другої сторони, уклали договір про те, що Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцеві металопластикові конструкції.
Відповідно до наданих ПрАТ "Єврошпон-Смига" до перевірки реєстрів отриманих податкових накладних та розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додатки №5 до податкових декларацій з ПДВ) підприємством сформовано податковий кредит по розрахунках із ТОВ "Алькона Плюс" в сумі 2143,77 грн. у травні 2013 року на підставі податкової накладної від 21.05.2013 року № 67.
Згідно автоматизованої системи співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту на рівні ГУ Міндоходів, існує розбіжність між ПрАТ "Єврошпон-Смига" та ТОВ "Алькона плюс" у травні 2013 року
Під час проведення перевірки посадовими особами ПрАТ "Єврошпон-Смига" не були надані до перевірки товарно-транспортні накладні на перевезення металопластикових конструкцій в кількості 11 шт., що б підтверджувало факт переміщення та передачу товару від ТОВ "Алькона Плюс" до ПрАТ "Єврошпон-Смига".
Отже, отримання і реалізація цінностей зі складу при використанні автоперевезень повинні підтверджуватися товарно-транспортними накладними.
Враховуючи те, що посадовими особами ПрАТ "Єврошпон-Смига" не надано до перевірки документи, що б підтверджували факт переміщення товару від ТОВ "Алькона Плюс" до ПрАТ "Єврошпон-Смига", та актом ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві №1017/26-55-22-07/38149463 від 05.09.2013р. встановлено відсутність поставок товарів (робіт, послуг) по ланцюгу постачання від ПП"Вінтекс" - ТОВ "Алькона Плюс" - покупці за травень 2013 року можна зробити висновок про те, що здійснені операції оформлялись документально, тобто носили безтоварний характер і були спрямовані на ухилення від сплати податків.
Отже, господарські зобов'язання, що виникли між ТОВ "Алькона Плюс" та ПрАТ "Єврошпон-Смига" укладені з метою штучного формування витрат та податкового кредиту, а не з метою одержання економічного ефекту у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, економічним результатом документального оформлення операції стало безпідставне завищення податкового кредиту ПрАТ "Єврошпон-Смига".
В задоволенні позову просить відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представника відповідача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Єврошпон-Смига" зареєстроване юридичною особою 30.06.2000 року та перебуває на обліку з у Дубенській ОДПІ Головного управління Міндоходів у Рівненській області з 19.07.2000 року.
В період з 27.05.2014 року по 02.06.2014 року на підставі наказу про проведення перевірки №262 від 26.05.2014 року та згідно направлення на перевірку від 26.05.2014 року за № 223 Дубенською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Рівненській області проводилась позапланова виїзна документальна перевірка ПрАТ "Єврошпон-Смига" з питань своєчасності достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання вимог іншого законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ "Алькона Плюс" код ЄДРПОУ 38149463, ТОВ "Будсахторг" код ЄДРПОУ 38566560, ТОВ "Укрпросторг" код ЄДРПОУ 38347509 за період з 01.01.2011р. по 31.01.2014р. (а.с.49-50).
Результати перевірки оформлені актом № 684/22/30981499 від 04.06.2014 року (а.с.51-58).
Згідно висновків акта перевірки перевіркою встановлено порушення:
1. п. 44.1 ст. 44, п. 138.2, пп. 139.1.9 п. 139.1. ст. 139 Податкового Кодексу України ПрАТ "Єврошпон-Смига" сформовано витрати по розрахунках із ТОВ "Алькона Плюс" в сумі 267,97 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, в сумі 50,91 грн., у т. ч. у 2013 році - в сумі 50,91 грн.
2. п. 44.1 ст.44, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України ПрАТ "Єврошпон-Смига" сформовано податковий кредит по взаєморозрахунках із ТОВ "Алькона Плюс", в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, в сумі 2143,77 грн., в тому числі по звітних періодах: травень 2013 року в сумі 2143,77 грн.
На підставі акту перевірки № 684/22/30981499 від 04.06.2014 року контролюючим органом винесені податкові повідомлення-рішення:
- №0001052200 від 18 червня 2014 року, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 3216,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 2144,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1072,00 грн. (а.с.9);
- №0001062200 від 18 червня 2014 року, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 63,75 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 51,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 12,75 грн. (а.с.10);
- №0001312200 від 20 серпня 2014 року, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2680,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 2144,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 536,00 грн. (а.с.11).
Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, ПрАТ "Єврошпон-Смига" оскаржив їх в адміністративному порядку.
Рішеннями Державної фіскальної служби України від 12.09.2014 року №3307/6/99-99-10-01-15 та від 18.09.2014 року №3476/6/99-99-10-01-15 залишено без змін оскаржувані податкові повідомлення-рішення (а.с.26-28).
Висновки відповідача, відображені в акті перевірки які ґрунтуються на твердженнях про безтоварність господарських операцій ПрАТ "Єврошпон-Смига" з ТОВ "Алькона Плюс" суд вважає безпідставними та такими, що ґрунтуються не на нормах закону та фактичних обставинах здійснення господарських операцій, а на припущеннях органу доходів і зборів.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року (надалі - Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"), господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" факт здійснення господарських операцій фіксується первинними документами.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальну зміну майнового стану суб'єкта господарювання, яка фіксується шляхом складення контрагентами первинних документів.
Вимога щодо реальної зміни майнового стану суб'єкта господарювання кореспондує з положеннями розділів ІІІ, V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (надалі - Податковий кодекс України), якими встановлено порядок формування платниками податків валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість та визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств і податком на додану вартість.
Відповідно до п. 138.1 ст. 138 розділу ІІІ Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, інших витрат, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Згідно пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 розділу ІІІ Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку та витрати банківських установ.
Пунктом 138.2 статті 138 розділу ІІІ Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
В силу вимог пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
В свою чергу, відповідно до пп. "а" п. 198.1 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з п. 198.2 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.6 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Як встановлено судом, між ТОВ "Алькона Плюс" (Постачальник) та ПрАТ "Єврошпон-Смига" (Покупець) було укладено Договір поставки № 260413 від 26.04.2013 року. Згідно з умовами договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцеві металопластикові конструкції, визначені у п.1.2. цього Договору (надалі іменується "товар"), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар (а.с.13-15).
На виконання умов вказаного договору ТОВ "Алькона Плюс" передано ПрАТ "Єврошпон-Смига" товар (металопластикові конструкції) на загальну суму 12862,61 грн. (ПДВ 2143,77 грн.), що підтверджується: рахуноком-фактурою №2604-0001 від 26.04.2013 року, податковою накладною №67 від 21.05.2013 року та видатковою накладною №3105-001 від 31.05.2013 року (а.с.16,18-20).
Оплата ТОВ "Алькона Плюс" вартості товару здійснена в повному обсязі у безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням №4771 від 21.05.2013 року в сумі 12862,61 грн. в т.ч. ПДВ 2143,77 грн. (а.с.17).
Придбаний у ТОВ "Алькона Плюс" товар позивачем був використаний для ремонтування належній ПрАТ "Єврошпон-Смига" на праві приватної власності будівлі лісопильного цеху, що підтверджується: договіром купівлі-продажу будівлі лісопильного цеху №1220 від 17.05.2012 року, витягом про державну реєстрацію прав від 12.06.2012 року, клопотанням про необхідність проведення ремонту від 18.03.2013 року, актом приймання - здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів від 19.06.2013 року (а.с.67-71,21).
Вказаний ремонт будівлі лісопильного цеху дозволив ПрАТ "Єврошпон-Смига" використовувати його у своїй господарській діяльності.
Таким чином, господарські операції між ПрАТ "Єврошпон-Смига" та ТОВ "Алькона Плюс" були здійснені в межах господарської діяльності контрагентів, сторони переслідували мету при їх здійсненні та понесли зміни майнового стану.
Надані позивачем документи на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій по придбанню товарів у ТОВ "Алькона Плюс" є первинними в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року, відповідають всім необхідним вимогам, передбаченим цим Законом.
Тому, суд приходить до висновку щодо реальності господарських операцій ПрАТ "Єврошпон-Смига" з контрагентом ТОВ "Алькона Плюс" та відповідно щодо правомірності формування на підставі вказаних господарських операцій даних податкового обліку позивача.
Посилання відповідача в акті перевірки на факт здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ "Алькона Плюс" без мети настання реальних наслідків, лише з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків, суд вважає таким, що не заслуговує на увагу.
Відповідно до ч. 1-5 ст. 203 Цивільного кодексу України - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України - правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Як роз'яснює п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 р. № 9 перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК до них зокрема відносяться: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Таким чином, правочини вчинені позивачем з ТОВ "Алькона Плюс" не відносяться до таких, що порушують публічний порядок, а отже не можуть бути визнаними нікчемними у відповідності до ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України. До матеріалів справи відповідачем не долучено вироків суду, що набрали законної сили та в яких встановлено вину посадових осіб позивача, ТОВ "Алькона Плюс" в намірі порушити публічний порядок.
Враховуючи, що на момент проведення перевірки та під час розгляду справи по суті, вирок по кримінальній справі відсутній суд вважає, що висновки органу доходів і зборів про нікчемність правочинів вчинених між позивачем та контрагентом - ТОВ "Алькона Плюс" є передчасними.
Крім того, основою для висновків про нікчемність правочинів між позивачем та ТОВ ТОВ "Алькона Плюс" слугував, в тому числі, акт перевірки ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві №1017/26-55-22-07/38149463 від 05.09.2013р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Алькона Плюс" (код за ЄДРПОУ 38149463), з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП "Вінтекс" (код за ЄДРІІОУ 38149463) за травень 2013р.
Відповідно до висновків у зазначеному акті перевірки, правочини ТОВ "Алькона Плюс" з контрагентами-покупцями, в тому числі ПрАТ "Єврошпон-Смига", не спрямовані на реальне настання правових наслідків та суперечать інтересам держави.
Суд також не бере до уваги такі покликання відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 Господарського кодексу України від №436-IV 16.01.2003 року, основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених Цивільним кодексом України. Крім того, положеннями Цивільного кодексу України №435-IV від 16.01.2003 року передбачено виконання робіт на основі цивільно-правових договорів. Тому, обставини відсутності трудових та виробничо-промислових потужностей у підприємства ще не можуть бути доказом нездатності контрагента виконати взяті на себе зобов'язання по наданню послуг, виконанню робіт чи продажу товару.
Тому, висновки органу доходів і зборів щодо відсутності у контрагента позивача спеціальної правосуб'єктності на момент здійснення господарських операцій з позивачем є безпідставними.
Окремо суд зазначає, що відсутність документів на транспортне перевезення товару не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій.
Так, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України N 363 від 14.10.97 р., товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Згідно із п. п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.
Разом з тим, вказані Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.
Господарські операції позивача із ТОВ "Алькона Плюс" підтверджуються іншими документами, якими є договір, видаткова накладна, податкова накладна, про що вказувалось вище. В сукупності всі ці документи повністю відповідають поняттю "первинні документи", що визначені у ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України".
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач заперечуючи проти позову, правомірність спірних податкових повідомлень-рішень не довів.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити повністю, податкові повідомлення-рішення Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 18 червня 2014 року №0001052200, №0001062200 та від 20 серпня 2014 року №0001312200 визнати протиправним та скасувати повністю.
В силу положень ст. 94 КАС України, судові витрати присуджуються на користь позивача з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 18 червня 2014 року №0001052200, №0001062200 та від 20 серпня 2014 року №0001312200.
Присудити на користь позивача Приватного акціонерного товариства "Єврошпон-Смига" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 182,70 грн.
Повернути Приватному акціонерному товариству "Єврошпон-Смига" з Державного бюджету України надміру сплачений судовий збір в сумі 1644,30 грн. (платіжне доручення від 24.09.2014 року №10236).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Гломб Ю.О.