копія
17 жовтня 2014 р. Справа № 804/14948/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Богарт Буд" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, -
16 вересня 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Богарт Буд» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів в Дніпропетровській області, в якому просить:
визнати протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «Богарт Буд» в усіх електронних баз даних, в тому числі, дії з виключення з усіх електронних баз даних ДПІ ГУ Міндоходів, в тому числі, в базах «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», в інформаційній базі даних «Податковий блок» та «Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «Богарт Буд», здійснені на підставі Акту від 13.08.2014 року № 2258/04-62- 22-6/38299406;
зобов'язати ДПІ у Бабушкінському районі ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області відновити показники податкової звітності ТОВ «Богарт Буд» в усіх податкових базах даних, в тому числі, зобов'язати відобразити в усіх електронних базах даних та в інформаційній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» в інформаційній базі даних «Податковий блок» та «Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які були відкориговані податковим органом на підставі Акту від 13.08.2014 року № 2258/04-62-22-6/38299406;
зобов'язати ДПІ у Бабушкінському районі ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області вилучити з усіх податкових електронних баз даних ДПІ у Бабушкінському районі ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області інформацію, внесену на підставі Акту від 13.08.2014 року № 2258/04-62-22- 6/38299406.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що згідно висновків Акту перевірки від 13.08.2014 року № 2258/04-62-22-6/38299406 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Богарт Буд» (код ЄДРПОУ 35987296) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «БФ Строй-ка» за січень 2014 року» перевіркою встановлено:
не підтверджено реальність проведених господарських операцій з контрагентом ТОВ «БФ Строй-ка» з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків;
встановлено відсутність операцій, що підпадають під визначення статті 185 Податкового кодексу України за січень 2014 року.
Вказані висновки зроблені відповідачем на підставі Акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БФ Строй-ка» по взаємовідносинам щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами - постачальниками, контрагентами-покупцями за період з 01.01.2014 р. по 08.02.2014 р."
Позивач вважає, що дії відповідача щодо проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Богарт Буд не відповідають вимогам чинного законодавства, а також висновки викладені в Акті є протиправними, прийняті при відсутності належних доказів, а також внесення на підставі висновків Акту в електронних автоматизованих системах співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, в тому числі в Інтегрованій автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» та їх підсистемах, коригувань самостійно задекларованих підприємством показників податкової звітності є неправомірними та порушують передбачені законом права та інтереси позивача.
Позивач зазначає, що зміни до електронних баз даних можуть бути внесені податковим органом лише на підставі самостійно складеної та поданої платником податків до податкового органу за місцем реєстрації податкової звітності або на підставі винесеного податковим органом за результатами документальної перевірки та узгодженого у встановленому законом порядку податкового повідомлення-рішення.
Однак за наслідками перевірки податкове повідомлення-рішення не виносилося, а отже внесені відповідачем зміни до електронних баз даних є незаконними.
Крім того, в обґрунтування позивач зазначив, що відповідач взагалі не мав права на проведення перевірки, оскільки на письмовий запит податкового органу ТОВ "Богарт Буд" вчасно були надані запитувані документи.
В судове засідання з'явився представник позивача.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце його проведення був повідомлений належним чином.
В письмових запереченнях представник відповідача зазначив, що Податковим кодексом України не передбачено повноважень органу податкової служби щодо коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту на підставі акту перевірки (звірки).
ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська не виходить за межі своїх повноважень і не здійснює коригування, а лише вносить до електронних баз інформацію за результатами перевірки (звірки).
Наказом Державної податкової служби України № 1197 від 24.12.2012 року «Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий блок» з 01.01.2013 року було введено в експлуатацію ІС «Податковий блок» в органах державної податкової служби всіх рівнів.
Згідно п. 2.1. наказу Державної податкової служби України № 1197 від 24.12.2012 року «Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий блок» існуючі інформаційні системи, в тому числі АС «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», експлуатувалися паралельно з інформаційною системою «Податковий блок» до 31.01.2013 року.
Наказом ДПС України № 1198 від 24.12.2012 року «Про введення в дію Тимчасового регламенту експлуатації інформаційної системи «Податковий блок» з 01.01.2013 року затверджено та введено в дію Тимчасовий регламент експлуатації інформаційної системи «Податковий блок».
У податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.
Відповідно до ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.
У п.п. 14.1.171 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України вказано, що податкова інформація - у значенні, визначеному Законом України «Про інформацію».
Згідно ст. 16 Закону України «Про інформацію» визначено, що податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.
Разом з тим, згідно з п. 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є: інформація органів державної реєстрації; інформація банків та інших фінансових установ про відкриття (закриття) рахунків платників податків; документально підтверджена інформація, що надається платниками податків; інформація суб'єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків; рішення суду, що набрало законної сили; дані перевірок платників податків.
Експлуатація ІС «Податковий блок» здійснюється відповідно до Тимчасового регламенту, затвердженого наказом ДПС України від 24.12.2012 року №1198, який встановлює порядок дій структурних підрозділів територіальних органів Міндоходів з використання системи при виконанні функціональних обов'язків. ІС «Податковий блок» містить декілька підсистем - автоматизованих інформаційних систем (АІС) серед яких: «Реєстрація платників податків», «Обробка податкової звітності та платежів», «Облік платежів», «Податковий аудит», а також «Скарга» та «Суди».
Інформація з вказаних підсистем в автоматичному режимі відображається в аналітичній системі ризикоорієнтованій системі адміністрування податків - «Аналітична система», за допомогою якої можна лише переглянути результати співставлення та відпрацювання схемного кредиту.
Працівники територіальних органів Міндоходів за спеціальною процедурою отримують права доступу користувача до компонентів системи (ролі) та інформаційних ресурсів відповідно до повноважень кожного окремого працівника. При цьому, Тимчасовим регламентом для кожної підсистеми визначено конкретні процедури, які можуть виконуватись, терміни та періодичність їх виконання, а також підрозділи на конкретному рівні (районний, центральний) щодо кожної окремої процедури, які відповідальні за внесення, актуалізацію та обробку даних в ІС «Податковий блок».
Отже, в ІС «Податковий блок» спеціально уповноваженими відповідальними особами територіальних органів Міндоходів щодо кожного окремого платника податків вносяться об'єктивні дані - податкова інформація: відомості щодо реєстрації платника податків, відомості щодо перебування його на обліку, дані податкової звітності платника податків (задекларовані), дані щодо фактичної сплати податків, результати податкового контролю та інша податкова інформація.
Інформація з ІС «Податковий блок» використовується територіальними органами Міндоходів, в тому числі під час проведення перевірок та звірок.
Такі дані (інформація) містяться в інформаційних базах в обсягах, що самостійно відображені платниками податків в податковій звітності. Поряд з цим в інформаційних базах міститься інформація контролюючих органів щодо результатів податкового контролю даних податкової звітності платника податків. При цьому, дані податкової звітності платника податків є даними платника податків, а результати податкового контролю - є даними контролюючого органу.
Таким чином, під поняттям «коригування» розуміється «зміна» або «виправлення». Відображення в інформаційних базах результатів податкового контролю щодо платника податків не є зміною податкової звітності, а є лише відомостями щодо фактів, які об'єктивно мали місце - проведення перевірки, її результати. При цьому, дані податкової звітності платника, податків залишаються в обсягах, самостійно визначених платником податків,
Щодо позовних вимог про вилучення інформації, у письмових запереченнях зазначено, що чинним податковим законодавством передбачено право податкового органу збирати, опрацьовувати та зберігати податкову інформацію, тобто, задоволення цих позовних вимог є прямим втручанням та перешкоджанням законної діяльності органу Міністерства доходів і зборів в сфері податкового контролю.
Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вищевказане, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Богарт Буд» зареєстрований 04.07.2008 року у Виконавчому комітеті Дніпропетровської міської ради.
Місцезнаходження позивача є: 49033, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул. Героїв Сталінграду, буд. 122.
На облік до органів податкової служби позивача узято 08.07.2008 року.
Код позивача за ЄДРПОУ - 35987296.
Судом також встановлено, що в період з 31.07.2014 р. по 06.08.2014 р. на підставі повідомлення про проведення перевірки від 31.07.2014 р. № 405/226, виданого ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів Дніпропетровській області, та відповідно до наказу від 31.07.2014 року № 1261 проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Богарт Буд» (код ЄДРПОУ 35987296) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «БФ Строй-ка» за січень 2014 року.
За результатами перевірки складено Акт від 13.08.2014 року № 2258/04-62-22- 6/38299406 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Богарт Буд» (код ЄДРПОУ 35987296) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «БФ Строй-ка» за січень 2014 року».
Згідно висновків Акту перевіркою встановлено:
ТОВ «Богарт Буд» не підтверджено реальність проведених господарських операцій з контрагентом ТОВ «БФ Строй-ка» з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків;
встановлена відсутність операцій, що підпадають під визначення статті 185 Податкового кодексу України за січень 2014 року.
Відповідачем до проведення перевірки на адресу позивача було направлено запит про надання документів та письмових пояснень. Підприємством супровідним листом надано до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська запитувану інформацію та копії необхідних документів.
Пунктом 73.3 ПК України передбачено право органів державної податкової служби на звернення до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується та документів, що її підтверджують а також підстави для надіслання запиту.
Також, п. 75.1 ст. 75 ПК України передбачено право органів державної податкової служби проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Зі змісту п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України вбачається, що органи державної податкової служби мають право проводити документальні планові та позапланові перевірки. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених п. 78.1 ст. 78 Кодексу.
В Акті перевірки відповідачем зазначено, що надані ТОВ «Богар Буд» для перевірки документи, на підставі яких до складу податкового кредиту включено суми ПДВ по операціях з отримання послуг, не можуть бути достатнім підтвердженням того, що у процесі надання вказаних послуг підприємством-виконавцем була проведена певна робота і одержані результати, які замовник може використати в діяльності, що приносить дохід.
Судом, також встановлено, що між ТОВ «Богарт Буд» (Замовник) та ТОВ «БФ «Строй-ка» (код ЄДРПОУ 35987296) (Підрядник) укладено підрядний договір №45/12 від 17.12.2013 року.
Згідно Договору Замовник поручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик в установлені договором строки та в рамках договірної ціни своїми та залученими силами виконати будівельно-монтажні роботи ТОВ Першотравенський РМЗ. Технічне переоснащення механообробного виробництва. Фундамент під горизонтально-розточний оброблювальний центр ВМС 135 Т.
Оплата здійснюється за всі виконані роботи на протязі 5 банківських днів після підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.
У Акті перевірки відповідач посилається на Акт ДПІ у Київському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області від 28.03.2014 р. № 203/05-64-15-01/38471164 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БФ Строй-ка» по взаємовідносинам щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами - постачальниками, контрагентами - покупцями за період з 01.01.2014 р. по 08.02.2014 р.».
Згідно Акту №203/05-64-15-01/38471164 в результаті аналізу податкових зобов'язань та податкового кредиту за допомогою Інтегрованої автоматизованої системи ДПС «Податковий блок» підсистема «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» встановлено, що податковий кредит ТОВ «БФ Строй-ка» за січень, лютий 2014 року сформовано за рахунок постачальників відображених у додатку № 1 до Акту.
ТОВ «БФ Строй-ка» не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкового кредиту: головні книги, журнали-ордери, та картки рахунків №311 «Поточні рахунки у національній валюті», 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 64 «Розрахунки по податкам і платежам», 68 «Розрахунки по іншим операціям», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут» та первинних документів до них, податкові накладні, реєстри отриманих податкових накладних, прибуткові накладні, тощо.
На підставі вказаного Акту відповідач прийшов до висновку, що угоди між ТОВ «Богарт Буд» та ТОВ «БФ Строй-ка» не були спрямовані на якісне та своєчасне виконання зобов'язань перед ТОВ «Богарт Буд», а лише для мінімізації податкових зобов'язань ТОВ «Богарт Буд» перед бюджетом у вигляді збільшення податкового кредиту.
Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.
Нормативний акт це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.
Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Наявність Акту ДПІ у Київському районі м. Донецька не може слугувати доказом, що операції між позивачем та ТОВ "БФ Строй-ка" не мали реального характеру.
Вищенаведений Акт свідчать лише про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БФ Строй-ка», водночас причини, за яких його складено, жодним чином не стосуються та не впливають на договірні зобов'язання, що виникали між ним та позивачем.
Позивач не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцем, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за умови необізнаності щодо неї.
Відповідно до норм Податкового Кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.
Виходячи з наведеного, порушення допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.
У разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних.
Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність носить індивідуальний характер.
Крім того, не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
Заниження постачальником товару (робіт, послуг), у тому числі постачальником у ланцюгу постачання, податкових зобов'язань, порушення ним вимог законодавства щодо створення підприємства та правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту.
Платник податку на додану вартість (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару, у тому числі у ланцюгу постачання, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів.
Лише достовірне встановлення в ході судового розгляду на підставі належних доказів факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на валові витрати та праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Міністерство доходів і зборів України своїм листом від 19.09.2013 р. № 11569/6/99- 99-2201-03-15/1128 (далі Лист) зазначає, що в якості винятку підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту є заява зі скаргою на постачальника, яка подається відповідно до пункту 201.10 статті 201 Кодексу у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі, є бухгалтерська довідка, яка складається відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу у разі, якщо товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, в тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, при придбанні або виготовленні яких суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, не були включені до складу податкового кредиту.
Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є:
а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку) (пункт 201.11 статті 201 Кодексу).
Таким чином, підставами для формування податкового кредиту є наявність належним чином оформленої податкової накладної, митної декларації, заяви зі скаргою на постачальника, поданої відповідно до пункту 201.10 статті 201 Кодексу, бухгалтерської довідки, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу, або інших документів, передбачених пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.
У вищезазначеному Листі також зазначається, що проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується і підтверджується первинними документами, на основі яких і ведеться бухгалтерська звітність. У свою чергу, відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на даних бухгалтерського обліку ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Тобто первинні документи є основою і для податкового обліку.
Відповідно до п. 198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно п. 198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до п. 201.6 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Пунктом 1 ст. 9 Закону №996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону №996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:
назву документа (форми);
дату і місце складання;
назву підприємства, від імені якого складено документ;
зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Як встановлено судом, позивачем надавалися належним чином оформлені документи на підтвердження виконання умов правочинів, укладених між ТОВ «Богарт Буд» та ТОВ «БФ Строй-ка».
Що стосується внесення відповідачем до електронних баз даних коригувань самостійно задекларованих платником податків показників, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.
Так, інформація на підставі висновків акту була введена до бази даних АС "Аудит" (АІС «Податковий Блок»), та у зв'язку з чим працівниками податкового органу було відкориговано показники податкової звітності позивача в автоматизованій інформаційній системі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».
Наказом ДПА України від 18.04.2008 р. №266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" затверджено Примірний порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів (у подальшому, у тексті Примірного порядку слово "Порядку" замінено словами "Методичних рекомендацій" згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 30.12.2009 №742).
Відповідно до пп. 1.3.1 п.1.3 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника податку - фізичної особи-підприємця, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 р. № 165 визначено, що під час реалізації Методичних рекомендацій використовуються такі програмні продукти, як підсистеми інформаційної системи "Податковий блок" - "Реєстрація ПП", "Обробка податкової звітності та платежів", "Податковий аудит", "Аналітична система", "Облік платежів".
Таким чином, показники, які були відображені у автоматизованій інформаційній системі "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" перенесено до інформаційної системи "Податковий блок" разом із самою системою співставлення.
Процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.
Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.
Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом лише після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.
Суд враховує, що невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані підприємством у декларації з податку на додану вартість, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси підприємства, оскільки така невідповідність може мати негативні наслідки, як то: погіршення ділової репутації, як належного платника податків, відмова контрагентів від подальших господарських відносин з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, тощо.
Відповідно до п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Тобто, зміни до електронних баз даних можуть бути внесені податковим органом лише на підставі самостійно складеної та поданої платником податків до податкового органу за місцем реєстрації податкової звітності або на підставі винесеного податковим органом за результатами документальної перевірки та узгодженого у встановленому законом порядку податкового повідомлення-рішення.
Однак, податкове повідомлення-рішення за наслідками перевірки ТОВ «Богарт- Буд» не виносилося, отже корегування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту ТОВ «Богарт Буд» в інформаційній системі «Податковий блок» зокрема в автоматизованій інформаційній системі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» (Аналітична система) на підставі Акту від 13.08.2014 року № 2258/04-62-22-6/38299406 є протиправним.
Враховуючи вищевказане, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності в електронних базах на підставі Акту перевірки від 13.08.2014 р. та зобов'язати відповідача відновити ці показники.
Що стосується позовних вимог про зобов'язання відповідача вилучити інформацію щодо Акту з усіх податкових баз, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки чинним податковим законодавством передбачено право податкового органу збирати, опрацьовувати та зберігати податкову інформацію. Отже, задоволення вказаної податкової вимоги буде прямим втручанням в діяльність органу Міністерства доходів і зборів в сфері податкового контролю.
У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
На підставі ст. 94 КАС України суд також вважає за необхідне присудити на користь позивача з Державного бюджету України понесені судові витрати у сумі 36,54 грн.
Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «Богарт Буд» в усіх електронних базах даних, дії з виключення з усіх електронних баз даних ДПІ ГУ Міндоходів, в тому числі, в базах «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», в інформаційній базі даних «Податковий блок» та «Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «Богарт Буд», здійснені на підставі Акту від 13.08.2014 року № 2258/04-62- 22-6/38299406.
Зобов'язати ДПІ у Бабушкінському районі ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області відновити показники податкової звітності ТОВ «Богарт Буд» в усіх податкових базах даних, в тому числі, зобов'язати відобразити в усіх електронних базах даних та в інформаційній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», в інформаційній базі даних «Податковий блок» та «Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які були відкориговані податковим органом на підставі Акту від 13.08.2014 року № 2258/04-62-22-6/38299406.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Богарт Буд" з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 36,54 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 17 жовтня 2014 року. Суддя З оригіналом згідно. Помічник судді В.М. Олійник В.М. Олійник Е.Г. Лоба