10 жовтня 2014 р. Справа № 804/13951/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіСтепаненко В.В.
при секретаріНовченко Є.Ю.
за участю:
представника позивача Дорохової Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоград Буддеталь» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Павлоград Буддеталь» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним скасування податкового повідомлення-рішення від 28.07.2014 року №0001182201.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не погоджується з результатами перевірки, вважає, що податковий орган дійшов до помилкових висновків про допущення платником податків порушень законодавства, а податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, заяв, клопотань або заперечень до суд не надав, у зв'язку з чим судом було ухвалено проводити розгляд справи без участі представника відповідача.
Заслухавши пояснення, розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Посадовими особами Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Павлоград Буддеталь» (код ЄДРПОУ 35984515) щодо дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Дорсет»(код ЄДРПОУ 38664103) за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року, за результатами якої складено акт від 09.07.2014 року №121/04-10-22-02-35984515.
Згідно висновків даного акту позивачем допущено порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення розміру податкового кредиту за липень 2013 року на суму 2666,67 грн.
28 липня 2014 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення№0001182201 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 3334,00 грн.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України закріплено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
В силу пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Згідно абзацу першого пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
При цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Судом встановлено, що 27 червня 2013 року між ТОВ «Дорсет» (постачальник) та ТОВ «Павлоград Буддеталь» (покупець) було укладено договір поставки №27/06-13, згідно умов якого постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти і оплатити товар, асортимент, кількість, ціна якого визначається в специфікаціях, які оформлюються у вигляді додатків до договору.
Укладеними договором і специфікацією постачальник та покупець погодили усі істотні умови договору, а саме: асортимент - пісок, кількість - 160 т., ціна товару - 83,33 грн. без урахування ПДВ, загальна вартість по специфікації - 16 000 грн., у т.ч. ПДВ 2 666,67 грн., строки поставки товару - на протязі трьох днів з моменту підписання специфікації; умови поставки - DDP - станція/склад покупця за адресою: м. Павлоград, вул. Садовниченко, 30, умови оплати товару - 100% оплата вартості товару на протязі трьох днів від дати моменту поставки товару.
01.07.2013 року товар поставлено постачальником на умовах DDP, тобто перевезення товару здійснювалось власним транспортним засобом постачальника. Приймання-передача товару відбулася 01.07.2013 року на підставі видаткової накладної №143 від 01.07.2013 року. Також складено податкову накладну №1 від 0107.2013 року. Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними від 01.07.2013 року.
01.07.2013 року та 02.07.2013 року проведено оплату товару, що підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями №647 від 01.07.2013 року та №659 від 02.07.2013 року.
У подальшому придбаний товар був використаний товариством з обмеженою відповідальністю «Павлоград Буддеталь» у межах господарської діяльності у процесі виробництва продукції: затяжки шахтної 13Ш 10.2.5 та розчинів товарного бетону, що підтверджується: наявним достатнім штатом працівників задіяних в процесах виробництва (штатний розпис, табель обліку використання робочого часу за липень 2013 року); виготовлення продукції у відповідності з Технічними умовами, у яких передбачено використання піску у складі бетону для затяжки (Технічні умови ТУ У 00178956.004-98); наявність затверджених норм витрат матеріалів для виготовлення продукції (норми витрат матеріалів №2 для виготовлення затяжки шахтної, норми витрат матеріалів №№ 3,4,7, 8,12 від 01.07.2013 року); списання використаних у процесі виробництва матеріалів (акти списання матеріалів № 34, № 35 від 31.07.2013 року); наявність технічного обладнання машин та устаткування задіяного у використанні піску та понесені витрати на обслуговування останнього (договір купівлі-продажу транспортних засобів від 20.04.2011 року, договір купівлі-продажу обладнання від 20.04.2011 року, подорожній лист №12039 від 01.07.2013 року з додатками).
З акту перевірки вбачається, що згідно автоматизованої системи співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів станом на момент звірки розбіжностей з показниками ТОВ «Дорсет» не встановлено.
При цьому є незрозумілим, з яких підстав податковим органом зроблено висновок, що договір поставки №27/06-13 від 27.06.2013 року має ознаки формального характеру та не відповідає розумній економічній сутності операції, яка є предметом договору.
Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена, законом або якщо він не визнаний недійсним судом.
Обов'язкове визнання недійсним господарського зобов'язання (договору) тільки судом встановлено статтею 207 Господарського кодексу України. Як випливає з фактичних обставин справи, договір поставки №27/06-13 від 27.06.2013 року між позивачем та ТОВ «Дорсет» судом недійсним не визнавався. Не належить він і до тих, недійсність яких прямо встановлено законом. Крім того, чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежності від стану податкового обліку його контрагентів.
Суд не приймає до уваги твердження відповідача, що діяльність товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоград Буддеталь» була направлена на отримання податкової вигоди переважно з контрагентом, який не виконує свої податкові зобов'язання.
Суд зазначає, що з урахуванням статті 61 Конституції України, передбачено індивідуальний характер відповідальності, яка розповсюджується в тому числі і у вигляді персональної відповідальності кожного платника за ведення податкового обліку.
Згідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Пунктом 36.5 даної статті встановлено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім ви падків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Якщо податковим органом встановлено нена лежне виконання контрагентом позивача своїх податкових обов'язків, відповідальність за їх невиконання або неналежне виконання повинно нести саме це підприємство. Отже, посилання податкового органу на акт контрагента позивача як на підставу, що позивачем здійснювались господарські операції з метою отримання податкової вигоди, не може вважатись обґрунтованим.
Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоград Буддеталь» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 28.07.2014 року №0001182201.
Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоград Буддеталь» судові витрати у розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок).
Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено 15 жовтня 2014 року.
Суддя В.В. Степаненко