Справа № 201/11657/14-ц (2-о/201/217/2014)
24 жовтня 2014 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Черновського Г.В.,
при секретарі - Пісчанській Т.М.,
за участю: представника заявника - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, заінтересована особа - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, -
04 вересня 2014 року заявники звернулись до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із заявою встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, зазначивши заінтересованою особою приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, в обґрунтування якої посилались на те, що вони та померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_6 на праві спільної власності є власниками квартири АДРЕСА_1, де мешкали разом на час смерті ОСОБА_6 Оскільки інших спадкоємців після смерті останнього немає, заявники звернулись до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 із заявою про прийняття спадщини. Проте нотаріусом було відмолено заявникам у видачі свідоцтва про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, оскільки ними не було надано доказів сумісного проживання разом із померлим на час його смерті (а. с. 2-6).
У судовому засіданні представник одного ОСОБА_2 заяву підтримала, просила суд її задовольнити.
Заявники ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином, надіслали на адресу суду заяви про розгляд даної справи окремого провадження без їхньої участі, в заявах вказали, що заяву підтримують, просять її задовольнити (а. с. 32, 34).
Заінтересована особа - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялась належним чином, надіслала на адресу суду заяву про розгляд даної заяви за її відсутність, в заяві також зазначила, що при її вирішенні покладається на розсуд суду (а. с. 28).
Суд, вислухавши пояснення представника одного із заявників, покази свідка, вивчивши матеріали даної справи окремого провадження, приходить до висновку щодо можливості задоволення даної заяви з наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого виконкомом міської Ради народних депутатів 03 вересня 1997 року, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 на праві спільної власності набули право власності на квартиру АДРЕСА_2 (а. с. 8).
Також судом встановлено, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року (а. с. 7).
З довідки № 1167 від 29 грудня 20056 року, виданої КЖЕП № 2, копія якої наявна в матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 18 листопада 1994 року до дня смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 року, був зареєстрований та фактично мешкав в квартирі АДРЕСА_4 в м. Дніпропетровську разом із зареєстрованими за цією ж адресою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (а. с. 8-а).
Відповідно до постанови приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за вих.. № 99/02/31 від 20 серпня 2014 року заявникам було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 у зв'язку з не встановленням факту проживання заявників разом із спадкодавцем на момент смерті останнього (а. с. 9).
З витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 38175630 від 20 серпня 2014 року вбачається, що спадкова справа, спадкодавцем за якою є ОСОБА_6, була заведена 20 серпня 2014 року, тобто відомості щодо звернення інших осіб, крім заявників, з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 у Спадковому реєстрі відсутні (а. с. 10).
Свідок ОСОБА_9 - мешканка квартири АДРЕСА_3, у судовому засіданні пояснила суду, що є сусідкою заявників; в квартирі № 51 заявники мешкають давно, раніше в цій квартирі також проживав батько ОСОБА_2 - ОСОБА_6, який помер.
Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Частиною 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно з ч. 1 ст. 1217 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.256 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Оцінивши усі докази, які було досліджено судом в ході судового засідання в їх сукупності, наявні в матеріалах справи документи, приймаючи до уваги покази свідка, які усі в сукупності встановлюють, що ОСОБА_6, померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 року, на час своєї смерті мешкав разом із заявниками, за адресою: АДРЕСА_4, у зв'язку з чим суд вважає, що дана заява підлягає задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 548, 549 ЦК УРСР, ст.ст.10, 11, 60, 212, 213, 215, 256 ЦПК України, суд -
Заяву - задовольнити.
Встановити факт того, що на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 проживали разом із померлим ОСОБА_6 з 18 листопада 1994 року до смерті останнього за адресою: АДРЕСА_4.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.
Головуючий-суддя Г.В. Черновськой