06.11.2014 Справа № 920/1788/14
за позовом: Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Сумської дирекції, м. Суми
до відповідача: Відділу освіти , молоді та спорту Путивльської районної державної адміністрації, м. Путивль, Сумська область
про стягнення 17579,87 грн.
СУДДЯ Моїсеєнко В.М.
За участю представників сторін:
Від позивача: Лобода О.Г., довіреність від 14.04.2014р. № 12-102
Від відповідача: не з'явився
За участю секретаря судового засідання Сороки Л.М.
Суть спору: Позивач, згідно позовної заяви від 16.10.2014р. № 13-11-49, просить стягнути з відповідача на свою користь суму боргу в розмірі 17579,87 грн. за договорами від 18.11.2013р. №№ 06-348, 06-327 на передплату періодичних видань , а також стягнути судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
06.11.2014р. позивач подав заяву від 05.11.2014р. № 13-11-485 про збільшення позовних вимог, однак не подав належних доказів направлення копії заяви відповідачу , як то передбачено ч.1 ст. 56 ГПК України а саме до заяви не додана квитанція з описом вкладення про направлення її копії на адресу позивача - Відділу освіти , молоді та спорту Путивльської районної державної адміністрації, м. Путивль, Сумська область.
За таких обставин заява про збільшення позовних вимог підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Відповідач подав відзив від 23.10.2014р.№ 01-20/1438 на позов, в якому позовні вимоги позивача визнав в повному обсязі, однак просить суд не стягувати судові витрати , оскільки порушення умов договорів виникло в зв'язку з відсутністю фінансування.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача , оцінивши надані докази, суд встановив:
18.11.2013р. між позивачем - Українським державним підприємством поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Сумської дирекції та відповідачем- Відділом освіти , молоді та спорту Путивльської районної державної адміністрації було укладено договори № 06-348 та № 06-327 на передплату періодичних видань.
Відповідно до п.3.2 вищезазначених договорів , відповідач зобов'язувався перерахувати грошові кошти позивачу у безготівковій формі, згідно повідомлення на оплату вартості періодичних видань по відомчій передплаті, в сумі визначеній договором шляхом 100% попередньої оплати послуг протягом 10 днів з моменту підписання договору.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач своєчасно з позивачем не розрахувався і заборгованість відповідача перед позивачем склала 17975,87 грн..
Тому, відповідно до ст. 530 ЦК України, позивач направив відповідачу претензію №06-11-524 від 24.09.2014р. з вимогою погасити заборгованість за договорами від 18.11.2013 р. №№ 06-348 та 06-327 у розмірі 17975,87 грн.
Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідач надіслав письмову відповідь на претензію( лист від 29.09.2014р. № 01-20/1270), розмір боргу визнав в повному обсязі, проте розрахунки з позивачем не здійснив, в зв'язку з затримкою платежів УДКСУ в Путивльському районі.
Оскільки відповідач після отримання претензії розрахунки з позивачем не провів, позивач був вимушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.
Таким чином, на день подачі позовної заяви до суду, заборгованість відповідача перед позивачем складає 17975,87 грн., що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення 17975,87 грн. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 512, 526, 527 Цивільного кодексу України.
Стосовно клопотання відповідача про не стягнення з нього судового збору, так як порушення умов договорі виникло в зв'язку з відсутністю фінансування, суд зазначає наступне.
Згідно ч.2 ст.44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Так, відповідно до п.21 ч.1 ст.5 Закону України « про судовий збір» від сплати судового збору звільняються Міністерство фінансів України, місцеві фінансові органи, органи доходів і зборів, Держказначейська служба України, Держфінінспекція України та її територіальні органи, Держслужба фінансового моніторингу України і Національний банк України - у справах, що стосуються повноважень цих органів.
Разом з тим порядок розподілу судових витрат визначено ст..49 ГПК України, відповідно до ч.2 даної статті, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Відповідно до п.4.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 « Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть настати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи ( зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі чи договорі вимог, що змусило останню звернутися за судовим захистом.
Враховуючи зазначене, суд залишає клопотання відповідача про не стягнення з нього судового збору без задоволення.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір», ст. 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 1827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Повернути заяву про збільшення позовних вимог від 05.11.2014р. № 13-11-485 заявнику - Українському державному підприємству поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Сумської дирекції ( 40003, м. Суми, пл.Привозальна,5, код 22981300).
2.Позовні вимоги задовольнити повністю.
3. Стягнути з Відділу освіти , молоді та спорту Путивльської районної державної адміністрації (Сумська область, м. Путивль, вул. Першотравнева,60, код 02147807) на користь Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Сумської дирекції ( 40003, м. Суми, пл.Привозальна,5, код 22981300) 17579,87 грн. заборгованості, 1827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили .
Повне рішення складено 06.11.2014р.
Суддя В.М. Моїсеєнко