про повернення позовної заяви
06.11.14р. Справа № 904/8674/14
Суддя Мельниченко І.Ф. , розглянувши матеріали
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадро Земля", смт. Роздори, Синельниківський район, Дніпропетровська обл.
про визнання підписаним акту приймання-передачі та зарахування суми
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про визнання акту приймання-передачі № 2 від 19.03.2014 р. підписаним в односторонньому порядку, а також зарахування вказаної суми в оплату послуг за Договором за актом приймання-передачі № 2 від 19.03.2014 р. підписаним в односторонньому порядку.
Суд досліджує позовну заяву за формальними ознаками, не вивчаючи питання по суті позовних вимог.
Позовна заява підлягає поверненню, якщо вона за формою та змістом не відповідає вимогам статей 54 - 58 Господарського процесуального кодексу України.
Позовна заява б/н підлягає поверненню без розгляду, оскільки не містить доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Частиною 2 п. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" станом на 01.01.2014 року мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 1 218 грн.
Отже, станом на 01.01.2014 року ставка судового збору за подання позову немайнового характеру до господарського суду складає 1 218 грн.
Приписами п. 2.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" встановлено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
Зважаючи на те, що у даній позовній заяві об'єднано дві немайнові вимоги, судовий збір підлягає оплаті по кожній з них окремо.
Згідно до п. 2.21. Постанови ВГСУ №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.13р., платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Зважаючи на викладене, додані до позовної заяви дублікати квитанцій № 0.0.306166833.1 від 14.10.14 р., № 22102014143430 від 22.10.14 р. не можуть бути прийняті судом, як належні докази сплати позивачем судового збору.
Крім того, суд звертає увагу на те, що документом про сплату судового збору є документ підписаний уповноваженою посадовою особою банку і скріплений печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжної операції.
Як вбачається, із доданого до позовної заяви дубліката квитанції № 22102014143430 від 22.10.14 р., останній не містить ні підпису уповноваженої особи банку, ні печатки.
Вказані обставини, відповідно до п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.
Керуючись п. 4 ст. 63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Додаток: позовна заява б/н з додатками на 155 аркушах, в тому числі дублікати квитанцій № 0.0.306166833.1 від 14.10.14 р., № 22102014143430 від 22.10.14 р.
Суддя І.Ф. Мельниченко