Дата документу 13.10.2014
Справа № 334/9475/14-к
Провадження № 1-кп/334/637/14
13 жовтня 2014 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12014080050003680 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Оріхів Запорізької області, маючого професійно-технічну освіту, не одруженого, не працюючого, зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ; раніше судимого:
27.10.2012 року Орджонікідзевським судом м. Запоріжжя по ст.ст. 185 ч.1, 309 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі з випробувальним строком 1 рік і 6 місяців;
24.09.2013 року Заводським судом м. Запоріжжя по ст.ст. 185 ч.3, 71 КК України до 3 років і 1 місяця позбавлення волі; звільнений 25.07.2014 року з Біленьковської ВК на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію»;
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 309 ч.2 КК України,
встановив:
22 вересня 2014 року, приблизно об 17 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне придбання і зберігання наркотичних засобів без мети збуту, знаходячись біла будинку № 5 по вул. Звенігородській в м. Запоріжжі, і будучи особою, раніше судимою за злочин, передбачений ст.309 ч.1 КК України, у невстановленої слідством особи повторно незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, який частково вжив, а залишок став незаконно зберігати при собі. В той же день, в районі будинків №№1 і АДРЕСА_2 , працівники міліції виявили і вилучили у обвинуваченого медичний шприц з рідиною темно коричневого кольору, об'ємом 0,8 мл, яка згідно висновку експерта №1307 від 24.09.2014 року містить особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, маса якого становить 0,0211 г. в перерахунку на суху речовину.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.309 КК України - незаконне придбання і зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинене повторно.
30 вересня 2014 року між прокурором прокуратури Ленінського району м. Запоріжжя ОСОБА_5 , якому на підставі ст. 37 КПК України надано повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні № 1201408005003680, та обвинуваченим ОСОБА_4 в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469, 472 КПК України укладено угоду про визнання провини. У відповідності з угодою прокурор і обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, усіх істотних для даного кримінального провадження обставин і правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ст. 309 ч.2 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою провину в скоєнні вказаного кримінального правопорушення. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинений злочин: по ст. 309 ч.2 - два роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим терміном один рік і шість місяців.
Розглядаючи в порядку п.1ч.3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди суд бере до уваги наступні обставини:
У відповідності зі ст.ст. 468,469 КПК України у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладено угоду між прокурором і обвинуваченим про визнання вини. Прокурор в судовому засіданні, враховуючи, що при укладанні даної угоди дотримані вимоги і правила КК і КПК України, просив дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання та інші передбачені угодою заходи. Обвинувачений в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити, призначити узгоджену міру покарання та інші передбачені угодою заходи. При цьому ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 309 ч.2 КК України, дав згоду на застосування узгодженого виду і строку покарання, заявивши, що здатний виконати прийняті відповідно угодою зобов'язання.
Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винним, у відповідності зі ст. 12 КК України не є тяжким, внаслідок якого шкода завдана лише суспільним інтересам, потерпілих від злочину немає.
Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд прийшов до висновку, що укладення угоди сторонами є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок чи дії яких інших обставин, ніж передбачені в угоді. При цьому судом встановлено, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання провини, характер обвинувачення, щодо якого визнає свою провину, повністю розуміє свої права, передбачені п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК, і наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.
Беручи до уваги, що умови угоди про визнання провини між прокурором прокуратури Ленінського району м. Запоріжжя ОСОБА_5 і обвинуваченим ОСОБА_4 відповідають вимогам КК і КПК України, суд, враховуючи заслухані доводи учасників кримінального провадження, вважає, що є всі правові підстави для затвердження зазначеної угоди.
Суд вважає доведеним, що ОСОБА_4 вчинив злочин, який кваліфіковано за ст. 309 ч.2 КК України, згідно якому належить призначити визначену сторонами в угоді про визнання вини міру покарання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.314, 373, 374, 394,474, 475 КПК України, суд
засудив:
Затвердити у кримінальному провадженні № 12014080050003680 угоду про визнання провини від 30 вересня 2014 року між прокурором прокуратури Ленінського району м. Запоріжжя ОСОБА_5 і обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 309 ч.2 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання провини від 30 вересня 2014 року покарання: два роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим терміном один рік і шість місяців.
Застосувавши до засудженого ст. 76 КК України, покласти на нього такі обов'язки:
1. не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
2. повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3. періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід обрати засудженому особисте зобов'язання до набрання вироком законної сили.
Речовий доказ по справі - медичний шприц з ацетильованим опієм - знищити.
На вирок протягом 30 днів може бути подана апеляційна скарга в Запорізький апеляційний суд.
Суддя: ОСОБА_1