Справа № 309/4424/13-ц
Провадження № 2/309/727/14
30 жовтня 2014 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі: головуючого Орос Я.В.
при секретарі Форкош Д.З.
представників відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2
представника ЗАТ « Оболонь» Мамонтової В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хуст справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 третя особа ЗАТ « Оболонь» про визнання дій неправомірними та скасування рішення первинної профспілкової організації, -
В провадженні Хустського районного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 третя особа ЗАТ « Оболонь» про визнання дій неправомірними та скасування рішення первинної профспілкової організації.
Позивач ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_6 в судове засідання не заявилися повторно, про місце і час розгляду справи належним чином були повідомлені, що стверджується наявними в матеріалах справи доказами.
В судовому засіданні представники відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2, представник ЗАТ « Оболонь» вважають, що справу слід залишити без розгляду .
Суд, вислухавши думку представників відповідача та представника третьої особи приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст. 26 ЦПК України у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.
Згідно ч.1 ст. 38 ЦПК України сторона, третя особа, особа, яка відповідно до закону захищає права, свободи чи інтереси інших осіб, а також заявники та інші заінтересовані особи в справах окремого провадження (крім справ про усиновлення) можуть брати участь у цивільній справі особисто або через представника.
Частиною 1 ст. 44 ЦПК України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа.
Із системного тлумачення положень ст. ст. 26, 38, 44 ЦПК України випливає, що надане процесуальним законом право особі брати участь у справі через представника, передбачає вчинення представником від імені та в інтересах особи певних юридичних дій, що позбавляє сторону або третю особу необхідності їх вчиняти самостійно.
Згідно ч. 3 ст.169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. При цьому, на відміну від аналогічного положення раніше чинної редакції закону, в якому зазначалось про повторну неявку до суду без поважних причин, у п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України у редакції Закону від 7 липня 2010 року зазначено, що суд залишає заяву без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Тобто, не вказано про врахування поважності причин повторної неявки позивача.
Зазначені зміни до законодавства внесені з метою недопущення зловживання особами, які беруть участь у справі, своїми процесуальними правами. Положення п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України повинні враховуватись у системному та логічному зв'язку із положенням ст.169 цього Кодексу, згідно з якою суд відкладає розгляд справи лише в разі першої неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача. При повторній неявці належним чином повідомленого позивача, від якого не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.
Отже, законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне, і не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду. Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Крім того, таке положення закону пов'язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст.157 ЦПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
При цьому законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.3 ст.89 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч.2 ст. 207 ЦПК України).
Після прийняття справи до провадження розгляд справи було призначено на 5 вересня 2014 р. У зв'язку з задоволенням клопотання представника позивача ОСОБА_6 розгляд справи було відкладено на 2 жовтня 2014 р. 2 жовтня 2014 р. в судове засідання представник позивача не з'явився, надіслав на адресу суду заяву про відкладення розгляду справи. Розгляд справи було відкладено на 30 жовтня 2014 р в яке ні позивач ОСОБА_4 на її представник ОСОБА_6 не з'явилися, про місце і час розгляду справи належним чином були повідомлені, що стверджено розписками, які знаходяться в матеріалах справи.
Таким чином, позивач (представник) не з'явився у судові засідання двічі поспіль, будучи належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду справи, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надали. У зв'язку з відсутністю такої заяви у суду немає процесуальних повноважень розглядати справу без участі позивача .
Таким чином, враховуючи вимоги ст. 157 ЦПК України про дотримання розумних строків розгляду справи, вимоги ст. 169, п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК України, , а також те, що особи, які приймають участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, беручи до уваги вищевикладені фактичні обставини даної справи, суд вважає необхідним залишити позовну заяву ОСОБА_4 без розгляду.
Суд роз'яснює позивачу, що відповідно до ч.2 ст. 207 ЦПК України залишення позову без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Керуючись ст.207 ч.1 п.3 ЦПК України, суд,
Цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 третя особа ЗАТ « Оболонь» про визнання дій неправомірними та скасування рішення первинної профспілкової організації - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу що залишення позову без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області через Хустський районний суд протягом 5 днів з дня її постановлення, а у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Хустського
районного суду: підпис Орос Я. В.
З оригіналом вірно
Суддя Хустського
районного суду Орос Я. В.