Справа № 815/6184/14
04 листопада 2014 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Білостоцького О.В.
При секретарі: Солдатовій О.С.
За участю:
Представника позивача: Шевчук І.Б.
Відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за поданням Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, -
Роздільнянська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі Роздільнянська ОДПІ) звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі ФОП ОСОБА_2), яке перебуває в магазині за адресою: АДРЕСА_1. Арешт накладений рішенням від 31.10.2014 року Роздільнянської ОДПІ про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Подання обґрунтовано тим, що до Роздільнянської ОДПІ надійшло звернення управління контролю за обігом та оподаткування підакцизних товарів Головного управління Міндоходів в Одеській області від 23.10.2014 року про застосування адміністративного арешту майна ФОП ОСОБА_2 Згідно матеріалів звернення 23.10.2014 року посадовими особами управління контролю за обігом та оподаткування підакцизних товарів Головного управління Міндоходів в Одеській області з метою здійснення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання вимог законодавства у сфері алкогольних напоїв і тютюнових виробів, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, був здійснений вихід до місця фактичного провадження відповідачем господарської діяльності - до магазина за адресою: АДРЕСА_1. Разом з тим, у допуску посадових осіб органу доходів та зборів до проведення фактичної перевірки та наданні документів, необхідних для її проведення, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було відмовлено, про що складено акт № 81/15-32-21-02-19 від 23.10.2014 року відмови від допуску до перевірки. З огляду на зазначене, Роздільнянською ОДПІ 31.10.2014 року на підставі пп. 94.2.3 п. 94.2 ст.94 Податкового кодексу України було прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна ФОП ОСОБА_2 Оскільки відповідно до п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України обґрунтованість арешту майна має бути протягом 96 годин перевірена судом, заявник звернувся до суду із даним поданням.
Представник заявника у судовому засіданні, посилаючись на обґрунтування, викладені у поданні, підтримала вимоги подання у повному обсязі та просила його задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні проти задоволення подання Роздільнянської ОДПІ заперечувала з підстав, викладених у письмових поясненнях (а.с. 30-32). Зазначила, що посадовими особами управління контролю за обігом та оподаткування підакцизних товарів Головного управління Міндоходів в Одеській області були пред'явлені наказ про проведення перевірки, який не містив необхідних реквізитів, а саме: підпису керівника або його заступника та печатки контролюючого органу. З цих підстав, на думку відповідача, у неї не було підстав для допуску перевіряючих до здійснення фактичної перевірки. При цьому акт відмови від допуску до перевірки посадовими особами ГУ Міндоходів в Одеській області не складався, як то передбачено вимогами абз. 8 п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, та нею не підписувався.
Судом під час офіційного з'ясування обставин у справі встановлено наступне:
ФОП ОСОБА_2 зареєстрована 18.02.2003 року Роздільнянською районною державною адміністрацією Одеської області, код ДРФО НОМЕР_1, та знаходиться на обліку платників податків у Роздільнянській ОДПІ (а.с. 9, 25-26).
ФОП ОСОБА_2 здійснює господарську діяльність з роздрібної торгівлі в неспеціалізованому магазині продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами за адресою: АДРЕСА_1, на підставі торгового патенту серії НОМЕР_3 від 06.02.2012 року (строком дії до 31.01.2017 року), ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами серії НОМЕР_2 та ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями серії НОМЕР_4, виданих Головним управлінням Міндоходів в Одеській області 23.01.2014 року (строком дії з 28.01.2014 року по 28.01.2015 року) (а.с. 27-29).
З метою здійснення контролю за дотриманням вимог діючого законодавства у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, порядком ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем реалізації, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, на підставі ст. 20, пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України Головним управлінням Міндоходів в Одеській області було видано наказ від 21.10.2014 року № 1396 про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_2 (а.с. 11).
На підставі зазначеного наказу та направлень на перевірку від 22.10.2014 року №564 та №565, 23.10.2014 року (а.с. 11-13) посадовими особами відділу ліцензування та контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління Міндоходів в Одеській області Покотилом О.О. та Захар'євим А.В. з метою проведення фактичної перевірки було здійснено вихід на місце здійснення ФОП ОСОБА_2 господарської діяльності - до магазину за адресою: АДРЕСА_1.
Перед початком здійснення перевірки перевіряючими були пред'явлені ФОП ОСОБА_2 наказ Головного управління Міндоходів в Одеській області про проведення фактичної перевірки від 21.10.2014 року №1396, направлення на перевірку від 22.10.2014 року №564 та №565 та службові посвідчення, однак фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було відмовлено перевіряючим у допуску до проведення фактичної перевірки та наданні необхідних для її проведення документів, про що було складено акт відмови від допуску до перевірки від 23.10.2014 року № 81/15-32-21-02-19 (а.с. 14).
За таких обставин, для вжиття заходів щодо застосування адміністративного арешту майна ФОП ОСОБА_2, управління контролю за обігом та оподаткування підакцизних товарів Головного управління Міндоходів в Одеській області направило до Роздільнянської ОДПІ відповідне звернення від 23.10.2014 року разом із матеріалами перевірки (а.с. 15).
За результатами розгляду вказаного звернення, 31.10.2014 року начальником Роздільнянської ОДПІ на підставі пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ФОП ОСОБА_2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 16).
З огляду на те, що відповідно до вимог п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України, обґрунтованість рішення керівника контролюючого органу (його заступника) про застосування арешту майна платника податків протягом 96 годин має бути підтверджена судом, позивач звернувся до суду із даним поданням.
Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що подання Роздільнянської ОДПІ підлягає задоволенню з наступних підстав.
Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів та визначає, зокрема, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п. 1.1 ст.1).
Згідно пп. 20.1.10 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.
В силу пункту 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Фактичною згідно із пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до п. 80.1 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Підпунктом 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності таких обставин: отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Згідно вимог п. 81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки;
- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Абзацом 5 п. 81.1 ст. 81 ПК України, передбачено, що непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.
Відповідно до п. 94.1 ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Підпунктом 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України передбачено, що арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу
Згідно п.94.6 ст.94 ПК України керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.
Відповідно до 94.5 ПК України арешт майна може бути повним або умовним.
Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного органу державної податкової служби на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником органу державної податкової служби, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.
Як було самостійно зазначено представником заявника у судовому засіданні посадовими особами управління контролю за обігом та оподаткування підакцизних товарів Головного управління Міндоходів в Одеській області до початку проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_2 належним чином завірена копія наказу Головного управління Міндоходів в Одеській області про проведення фактичної перевірки від 21.10.2014 року №1396, направлення на перевірку від 22.10.2014 року №564 та №565 та службові посвідчення, однак вона після ознайомлення із зазначеними документами відмовилась від їх отримання та допуску перевіряючи до перевірки.
Посилання відповідача в судовому засіданні на невідповідність наказу про проведення фактичної перевірки від 21.10.2014 року № 1396 існуючим законодавчим вимогам, непред'явлення їй до перевірки направлень на перевірку та не складання посадовими особами контролюючого органу акту відмови від допуску до перевірки, судом до уваги не приймаються, оскільки були спростовані в судовому засіданні Роздільнянською ОДПІ відповідними письмовими доказами.
Дослідивши під час судового розгляду подання належним чином засвідчені ксерокопії наказу Головного управління Міндоходів в Одеській області про проведення фактичної перевірки від 21.10.2014 року №1396, направлення на перевірку від 22.10.2014 року № 564 та № 565, акт від 23.10.2014 року відмови ФОП ОСОБА_2 від допуску до перевірки, суд встановив, що зазначені документи контролюючим органом складались, відповідають вимогам ПК України та містять передбачені ним необхідні реквізити, а тому законних підстав для недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки, передбачених абз. 5 п. 81.1 ст. 81 ПК України, у відповідача не було.
Враховуючи викладене, суд вважає, що Роздільнянською ОДПІ обґрунтовано за наявності передбачених ст. 94 ПК України підстав було прийнято рішення від 31.10.2014 року про застосування адміністративного арешту майна платника податків ФОП ОСОБА_2
Пунктом 94.10 ст. 94 ПК України визначено, що обґрунтованість арешту на майно, накладеного рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), протягом 96 годин має бути перевірена судом. Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що подання Роздільнянської ОДПІ підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 33-35, 38, 69-71, 86, 122, 128, 158-163, 183-3, 186, 254 КАС України, суд,-
Подання Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна - задовольнити.
Підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (код ДРФО НОМЕР_1), яке перебуває у магазині за адресою: АДРЕСА_1, який застосований рішенням від 31.10.2014 року Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на постанову, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 04 листопада 2014 року о 14 год. 30 хв.
Суддядпис/ Білостоцький О.В.