30 жовтня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/2903/14
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бойка С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Носенка М.В.,
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - Антипова В.М.,
представника відповідача - Семенчак О.М., Максимчук О.В.
представника третьої особи - Військової частини НОМЕР_1 - Поліщук К.В.,
представника третьої особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 - Муравйова О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавського слідчого ізолятору управління державної пенітенціарної служби України у Полтавській області, треті особи: Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування дисциплінарного стягнення та заміну підстав для звільнення зі служби, -
25 липня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавського слідчого ізолятору управління державної пенітенціарної служби України у Полтавській області, треті особи: Військова частина НОМЕР_1 , Полтавський обласний військовий комісаріат про визнання протиправними та скасувати накази Начальника Полтавського слідчого ізолятору Управління державної пенітенціарної служби України в Полтавській області № 85 від 16.03.2009 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності співробітників слідчого ізолятора", № 184 від 09.12.2010 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності співробітників слідчого ізолятора", № 281 від 24.07.2012 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності співробітників слідчого ізолятора" та №7п від 25.01.2013 "Про відсутність без поважних причин на робочому місті ОСОБА_1 та покарання винних", № 22п від 06.08.2013 "Про відсутність без поважних причин на робочому місті ОСОБА_1 та покарання винних", № 33п від 10.10.2013 "Про відсутність без поважних причин на робочому місті ОСОБА_1 та покарання винних", № 22о/с від 13.06.2014 "Про відсутність без поважних причин на робочому місті ОСОБА_1 та покарання винних", № 31о/с від 25.06.2014 "Про відсутність без поважних причин на робочому місті ОСОБА_1 та покарання винних", в частині накладення стягнення на ОСОБА_1 ; визнання протиправним та скасувати наказ Начальника Полтавського слідчого ізолятору Управління державної пенітенціарної служби України в Полтавській області № 46/ОС-14 від 25.06.2014 в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби за порушення дисципліни за ст. 63 п "є" "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України" та заміну підстав для звільнення зі служби (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 21.08.2014).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що не зважаючи на його неодноразові звернення до керівництва Полтавського слідчого ізолятору управління державної пенітенціарної служби України у Полтавській області з рапортами про звільнення у зв'язку з прийняттям на військову службу, відповідачем було винесено наказ про звільнення ОСОБА_1 зі служби за порушення дисципліни. Стверджував, що наказ Начальника Полтавського слідчого ізолятору управління державної пенітенціарної служби України у Полтавській області "По особовому складу" ВІД 25.06.2014 № 46/ос-14 в частині його звільнення за порушення дисципліни є протиправними, оскільки винесений з порушенням Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, а саме: службове розслідування не проводилось, пояснення не відбирались, наказ про накладення дисциплінарного стягнення до його відому не доводився.
Крім того, вказував, що накази про притягнення його до дисциплінарної відповідальності від 16.03.2009 № 85, від 09.12.2010 № 184, від 24.07.2012 № 281, від 25.01.2013 № 7п, від 06.08.2013 № 22п, від 10.10.2013 № 33п, від 13.06.2014 № 28о/с, № 31о/с від 25.06.2014 до його відому не доводились та про їх існування він дізнався лише 31.07.2014. Стверджував, що за час проходження служби ним службова дисципліна не порушувалась, та жодних пояснень стосовно порушень наведених у вказаних актах у нього не відбиралось.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали. У наданих до суду доповненнях до заперечення на позову заяву просили в задоволенні адміністративного позову відмовити посилаючись на те, що 25.06.2014 позивач до виконання своїх обов'язків не приступив, що підтверджується рапортом чергового помічника, актом про відсутність на робочому місті, у зв'язку з чим ОСОБА_1 було звільнено за порушення дисципліни.
Представник третьої особи - Військової частини НОМЕР_1 в судовому засіданні позовні вимог підтримав.
Представник третьої особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 при прийнятті рішення поклався на розсуд суду.
Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення позивача його представника та представників відповідача та третіх осіб, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що в період з 23.10.1999 р. по 25.06.2014 р. ОСОБА_1 проходив службу в Полтавському слідчому ізоляторі управління державної пенітенціарної служби України у Полтавській області.
Наказами начальника Полтавського слідчого ізолятору Управління державної пенітенціарної служби України в Полтавській області № 85 від 16.03.2009 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності співробітників слідчого ізолятора", № 184 від 09.12.2010 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності співробітників слідчого ізолятора", № 281 від 24.07.2012 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності співробітників слідчого ізолятора" та №7п від 25.01.2013 "Про відсутність без поважних причин на робочому місті ОСОБА_1 та покарання винних", № 22п від 06.08.2013 "Про відсутність без поважних причин на робочому місті ОСОБА_1 та покарання винних", № 33п від 10.10.2013 "Про відсутність без поважних причин на робочому місті ОСОБА_1 та покарання винних", № 22о/с від 13.06.2014 "Про відсутність без поважних причин на робочому місті ОСОБА_1 та покарання винних", № 31о/с від 25.06.2014 "Про відсутність без поважних причин на робочому місті ОСОБА_1 та покарання винних" до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарні стягнення у вигляді догани, сурової догани та оголошення про неповну посадову відповідність.
Крім того, наказом Начальника Полтавського слідчого ізолятору Управління державної пенітенціарної служби України в Полтавській області № 46/ОС-14 від 25.06.2014 ОСОБА_1 звільнено зі служби за порушення дисципліни за ст. 63 п "є" "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України".
Не погоджуючись з вказаними наказами позивач звернувся до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи обґрунтованість заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Питання проходження публічної служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки врегульовані спеціальними законами, зокрема, Законом України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року, №565-XII, Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року №114. Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень, визначено Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22 лютого 2006 року, №3460-IV (далі по тексту - Дисциплінарний статут).
Статтею 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України" визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Відповідно до статті 7 цього ж Статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Згідно з частиною першою статті 5 зазначеного Статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Відповідно до cтатті 14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування, порядок проведення якого встановлюється міністром внутрішніх справ України.
Такий порядок встановлено Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, що затверджена наказом МВС України від 12.03.2013 № 230, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 за № 541/23073 (далі по тексту - Інструкція).
Відповідно до пункту 2.1 Інструкції підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.
Пунктом 2.6 Інструкції встановлено, що підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.
Пунктом 5.4 Інструкції встановлено, що якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено. Зміст наказу доводиться до відома особи РНС, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
Згідно з пунктом 8.3 Інструкції в описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла(и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім'я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.
А ні на вимогу суду, а ні з власної ініціативи відповідачем суду не надано копії наказів про проведення службових розслідувань та матеріали службових розслідувань проведених відносно ОСОБА_1 .
Висновки службових розслідувань від 15.03.2009, 25.11.2010, 24.07.2012 не містить обставин за яких ОСОБА_1 були скоєні дисциплінарні проступки, а також інформації про те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарних проступків; умови, що передували скоєнню дисциплінарних проступків або спонукали до цього та наявність вини ОСОБА_1 . Також у висновках відсутня інформація про наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками.
Висновки службового розслідування не містить жодних відомостей про порушення службової дисципліни.
Крім того, відповідачем суду не було надано висновків службових розслідувань за результатами яких були винесені накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності співробітника слідчого ізолятора та про відсутність без поважних причин на робочому місці ОСОБА_1 та покарання винних від 25.01.2013 № 7, від 10.10.2013 № 33п, від 13.06.2014 №28о/с, від 25.06.2014 № 31 о/с.
Також відповідачем не було надано до суду, доказів ознайомлення позивача з висновками службових розслідувань та наказами про притягнення до дисциплінарної відповідальності, акти про відмову від ознайомлення з наказами не можуть бути належними доказами в розумінні статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вказані акти не зареєстровані в журналі обліку (книзі реєстрації). Не можуть бути належними доказами в розумінні вказаної статті й рапорти про вчинення позивачем дисциплінарних проступків, у зв'язку з тим, що вони не містять відмітку про їх реєстрацію в журналі вхідної кореспонденції.
Частиною третьою статті 151 Кодексу законів про працю України встановлено, що протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.
Разом з тим, в ході судового розгляду справи встановлено, що в порушення вказаної статті Кодексу законів про працю України позивачу протягом строку дії дисциплінарного стягнення виплачувались заходи заохочення, а саме премія.
В судовому засіданні яке відбулось 16.10.2014 сторонами було заявлено клопотання про надання часу для примирення, однак у наданий судом строк сторони примирення не досягли.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що начальником Полтавського слідчого ізолятору Управління державної пенітенціарної служби України в Полтавській області безпідставно винесено накази № 85 від 16.03.2009 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності співробітників слідчого ізолятора", № 184 від 09.12.2010 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності співробітників слідчого ізолятора", № 281 від 24.07.2012 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності співробітників слідчого ізолятора" та №7п від 25.01.2013 "Про відсутність без поважних причин на робочому місті ОСОБА_1 та покарання винних", № 22п від 06.08.2013 "Про відсутність без поважних причин на робочому місті ОСОБА_1 та покарання винних", № 33п від 10.10.2013 "Про відсутність без поважних причин на робочому місті ОСОБА_1 та покарання винних", № 22о/с від 13.06.2014 "Про відсутність без поважних причин на робочому місті ОСОБА_1 та покарання винних", № 31о/с від 25.06.2014 "Про відсутність без поважних причин на робочому місті ОСОБА_1 та покарання винних" в частині накладення дисциплінарних стягнень на ОСОБА_1 .
Крім того, в ході розгляду справи було встановлено, що 22.04.2014 позивач подав до Полтавського ОМВК заяву з проханням зарахувати його кандидатом на військову службу за контрактом до військової частини НОМЕР_1 .
22.04.2014 командиром військової частини НОМЕР_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 було направлено письмову згоду на прийняття ОСОБА_1 на військову службу та направлення його для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .
У зв'язку з прийняттям рішення про проходження військової служби позивачем 24.04.2014 та 30.05.2014 на ім'я начальника Полтавського слідчого ізолятору Управління державної пенітенціарної служби України в Полтавській області було подано рапорти про звільнення за власним бажанням.
25.06.2014 ОСОБА_1 на ім'я начальника Полтавського слідчого ізолятору Управління державної пенітенціарної служби України в Полтавській області було подано рапорт про звільнення у зв'язку з прийняттям на військову службу.
На вимогу суду надати докази реєстрації вказаних рапортів відповідачем до матеріалів справи долучено довідку від 07.10.2014 № 10/1-94д за підписом завідувача канцелярії ОСОБА_2 , згідно якої повідомлено, що у відповідності до Типової інструкції з діловодства в органах, установах виконання покарань, слідчих ізоляторах і навчальних закладах, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України рапорти на звільнення особового складу в канцелярії не реєструються.
Відповідно до абзацу "ж" пункту 63 Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ особи рядового і молодшого начальницького складу звільняються зі служби в запас за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків.
Відповідно до п. 3 ст. 36 Кодексу законів про працю України підставами припинення трудового договору є: призов або вступ працівника або власника - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім призову працівника на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року.
Враховуючи, що Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ не врегульовано порядок звільнення працівника з органів Державної пенітенціарної служби у зв'язку з його вступом на військову службу, суд вважає за можливе застосовувати до вказаних правовідносин положення Кодексу законів про працю України.
Пунктом 2 частини 1 статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" встановлено, що початком проходження військової служби вважається: день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 наказом Командувача Повітряних Збройних Сил України від 20.06.2014 № 133-пм з 25.06.2014 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
У зв'язку із зарахуванням на військову службу позивачем 25.06.2014 позивачем на ім'я В.о. начальника Полтавського слідчого ізолятору Управління державної пенітенціарної служби України в Полтавській області підполковника внутрішньої служби Світлишного В.Ю. подано рапорт про звільнення з Державної пенітенціарної служби України.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даному випадку відповідач не довів правомірності прийнятих ним наказів.
Враховуючи не доведення відповідачем вчинення ОСОБА_1 дисциплінарних проступків, його зарахуванням до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та подання до Полтавського слідчого ізолятору Управління державної пенітенціарної служби України в Полтавській області рапорту про звільнення у зв'язку із зарахуванням на військову службу, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати накази Начальника Полтавського слідчого ізолятору Управління державної пенітенціарної служби України в Полтавській області № 85 від 16.03.2009 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності співробітників слідчого ізолятора", № 184 від 09.12.2010 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності співробітників слідчого ізолятора", № 281 від 24.07.2012 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності співробітників слідчого ізолятора" та №7п від 25.01.2013 "Про відсутність без поважних причин на робочому місті ОСОБА_1 та покарання винних", № 22п від 06.08.2013 "Про відсутність без поважних причин на робочому місті ОСОБА_1 та покарання винних", № 33п від 10.10.2013 "Про відсутність без поважних причин на робочому місті ОСОБА_1 та покарання винних", № 22о/с від 13.06.2014 "Про відсутність без поважних причин на робочому місті ОСОБА_1 та покарання винних", № 31о/с від 25.06.2014 "Про відсутність без поважних причин на робочому місті ОСОБА_1 та покарання винних", в частині накладення стягнення на ОСОБА_1 .
Визнати протиправним та скасувати наказ Начальника Полтавського слідчого ізолятору Управління державної пенітенціарної служби України в Полтавській області № 46/ОС-14 від 25.06.2014 в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби за порушення дисципліни за ст. 63 п "є" "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України".
Зобов'язати Полтавський слідчий ізолятор управління державної пенітенціарної служби України у Полтавській області змінити формулювання причин звільнення ОСОБА_1 з "звільнити ОСОБА_1 зі служби за порушення дисципліни за ст. 63 п "є" на "звільнити ОСОБА_1 у зв'язку з прийняттям на військову службу".
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 04 листопада 2014 року.
Суддя С.С. Бойко