"04" листопада 2014 р.Справа № 916/4104/14
Позивач: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк „НАДРА"
Відповідач: Фермерське господарство „Агросоюз"
Про: стягнення 425259,15 грн.
Суддя Демешин О.А.
Представники сторін:
від позивача: Задельська Я. В. - довіреність;
від відповідача: Бянов І. С. - голова
СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк „НАДРА" (далі - позивач, Банк), звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Фермерського господарства „Агросоюз" (далі - відповідач) про стягнення 425259,15 грн., з яких: 200000 грн. - основний борг по кредиту; 186818,86 грн. - заборгованість по відсотках; 38440,29 грн. - пеня.
Відповідач у відзиві на позов просить суд залишити позов без задоволення, з зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності.
Під час розгляду справи оголошувалась перерва у судовому засіданні до 04.11.2014 року о 11:15.
10.11.2005 р. між позивачем (Банк) та відповідачем (Позичальник) укладено Кредитний договір №05/11/2005/980-К/709 відповідно до якого Банк надав Позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, та платності грошові кошти (Кредит) в сумі 200000,00 гривень. Ціль кредитування - придбання основних засобів.
Згідно з вимогами Закону України „Про акціонерні товариства" № 514-Л/І від 17.09.2008 року були внесені зміни у Статут ВАТ КБ „НАДРА", відповідно до яких нове повне найменування Банку стало: ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО „КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК „НАДРА", скорочене - ПАТ „КБ „НАДРА".
Відсотки за користуванням Кредитом розраховуються Банком на підставі відсоткової ставки у розмірі 17,0 % (сімнадцять) відсотків річних.
Відповідно до положень зазначеного Кредитного договору, Відповідач зобов'язався повертати отриманий кредит, сплачувати нараховані відсотки у встановлені строки.
Однак, як вказує позивач, встановлені Кредитним договором терміни повернення наданого кредиту (основної суми) та терміни сплати відсотків за кредит Відповідачами не дотримуються.
Згідно п. 5. За несвоєчасне погашення кредиту чи процентів по ньому Позичальник виплачує банку пеню у розмірі подвійній обліковій ставки Національного банку України від простроченої суми за кожень день прострочки.
Отже, посилаючись на умови Договору та чинне законодавство України щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, позивач просить стягнути з відповідача: 425259,15 грн., з яких: 200000 грн. - основний борг по кредиту; 186818,86 грн. - заборгованість по відсотках; 38440,29 грн. - пеня.
Відповідач, у відзиві на позов, просить суд застосувати строк позовної давності.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами пояснення суд дійшов висновку, що у задоволені позову слід відмовити, виходячи з наступного:
Пунктом 3.6., укладеного між сторонами Кредитного договору №05/11/2005/980-К/709 від 10.11.2005р. було встановлено зобов'язання позичальника (відповідача по справі) забезпечити повне повернення кредиту і процентів по ньому у строк до 10.11.2007р. включно, а також, сплату можливої пені і штрафних санкцій.
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, яка виникла у 2005-2006 році. У відповідності до матеріалів справи позовну заяву вх. № 4198/14 було подано 08.10.2014 року, а останній платіж по Договору було здійснено 18.06.2009 року.
Ст. 256, 257 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Позовна давність в один рік, відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно п. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Крім того, згідно ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови в позові.
Суд зазначає, що, відповідно наданого позивачем розрахунку, дата останнього платежу - 18.06.2009 року йому була відома. Тобто, з урахуванням переривання строків позовної давності, її відлік слід здійснювати з 19.06.2009р. Тому, суд вважає, що строк в який позивач мав право звернути з позовом за захистом свого порушеного права щодо стягнення боргу за кредитом та процентами - закінчився 19.09.2012року, а щодо стягнення пені - 19.06.2010року.
На підставі викладеного, у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
У задоволені позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили, в порядку ст. 85 ГПК України..
Повне рішення складено 05.11.2014р.
Суддя О.А. Демешин