03.11.2014 р. Справа № 914/2989/14
Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Бобаку Т.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів,
до відповідача Яворівської міської ради, м. Яворів,
про зобов'язання виконати рішення
За участю представників:
від позивача - Оленюк С.Л. - начальник юридичного сектора,
від відповідача - не з'явився.
Суть спору: Львівське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про зобов'язання Яворівської міської ради, м. Яворів виконати рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.03.2013 р. № 38, а саме: встановити єдиний порядок розрахунку та встановлення орендної плати за землю; створити (визначити) ритуальну службу. Позовні вимоги мотивовані нормами ст.ст. 1. 15, 50, 60, 62 Закону України «Про захист економічної конкуренції», ст.ст. 22, 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України».
Відповідач у відзиві на позовну заяву просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому Яворівська міська рада посилається на те, що згідно з вимогами ст. 140 Конституції України, ст.ст. 2, 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Крім цього, відповідач посилається на прийняте ним 29.08.2008 р. рішення «Про зміну (збільшення) розміру орендної плати за оренду земельних ділянок в м. Яворові» та рішення виконавчого комітету Яворівської міської ради за № 417 від 21.10.2009 р. «Про затвердження калькуляції обслуговування 4-х міських кладовищ».
Позивач у своїх поясненнях від 28.10.2014 р. проти відзиву заперечує, вказуючи на те, що його рішення відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржене, відтак, воно обов'язкове до виконання на підставі ч. 2 ст. 56, ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Позивач вважає посилання відповідача на вищезгадані рішення органів місцевого самоврядування безпідставними, оскільки ними не встановлено порядку розрахунку та встановлення орендної плати за землю, комунальне підприємство «Житлокомунсервіс» не визначено ритуальною службою, яка повинна надавати ритуальні послуги, передбачені необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг.
Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в наявних у матеріалах справи ухвалах суду. Ухвалою суду від 01.10.2014 р. за клопотанням позивача продовжено строк вирішення справи № 914/2989/14.
З огляду на відсутність з боку відповідача клопотань про відкладення розгляду справи, спір підлягає розгляду відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у матеріалах справи доказами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до частини 2 статті 56 та частини 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Рішення органів Антимонопольного комітету України можуть бути оскаржені до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішень, цей строк не може бути відновлений. Згідно з положеннями пункту 21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення (заявника, відповідача, третьої особи в розумінні статті 39 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених частиною другою статті 47 та частиною першою статті 60 названого Закону, оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України.
Адміністративною колегією позивача 29 березня 2013 р. прийнято Рішення № 38 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у справі № 5-03-5/2013. Відповідно до пунктів ІІ , І2 , ІІ 1 , ІІ 2 рішення колегія ЛОТВ АМК України постановила: визнати, що відповідач, не встановивши єдиного порядку розрахунку та встановлення орендної плати за землю, вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене частиною 1 статті 15 та пунктом 3 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентної дії (шляхом бездіяльності) органу місцевого самоврядування, що може призвести до спотворення конкуренції; не створивши (не визначивши) ритуальну службу, вчинила порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене частиною 1 статті 15 та пунктом 3 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентної дії (шляхом бездіяльності) органу місцевого самоврядування, що може призвести недопущення і обмеження конкуренції. Відтак, відповідача зобов'язано протягом чотирьох місяців з дня отримання рішення встановити єдиний порядок розрахунку та встановлення орендної плати за землю та протягом двох місяців з дня отримання рішення створити (визначити) ритуальну службу.
Згадане рішення № 38 отримане відповідачем 02.04.2013 р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення за № 7900036026177. Таким чином, останнім днем строку, встановленого відповідачу для виконання пункту І2 та ІІ 2 згідно з ч. 2 ст. 62 Закону України «Про захист економічної конкуренції» було 02.08.2013 р. та 02.06.2013 р. відповідно. Строк оскарження рішення № 38 минув, починаючи з 03.06.2013 р. (два місяці з дня отримання рішення відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону). У матеріалах справи відсутні та відповідачем суду неподані докази оскарження ним рішення № 38 від 29 березня 2013 р., докази скасування у встановленому законом порядку згаданого рішення чи визнання його недійсним або ж докази виконання рішення у добровільному порядку. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, до уваги не беруться з огляду на вищевикладене, а також на те, що наведеними у відзиві рішеннями органів місцевого самоврядування не встановлено саме порядку розрахунку та встановлення орендної плати за землю, а також не визначено ритуальної служби, що повинна надавати ритуальні послуги, передбачені необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг.
Судові витрати у справі на підставі ст. 49 ГПК України слід покласти відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд -
1. Позов задовольнити повністю.
Зобов'язати Яворівську міську раду (81000, м. Яворів, вул. Львівська, 15, ідентифікаційний код 33213539) виконати рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (79005, м. Львів, вул. І. Франка, 61, ідентифікаційний код 20812013) від 29.03.2013 р. № 38, а саме: встановити єдиний порядок розрахунку та встановлення орендної плати за землю; створити (визначити) ритуальну службу.
Стягнути з Яворівської міської ради (81000, м. Яворів, вул. Львівська, 15, ідентифікаційний код 33213539) в доход Державного бюджету 1218 грн. судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
2. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
3. Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХІІ ГПК України.
Суддя Бортник О.Ю.