"04" листопада 2014 р.Справа № 916/4086/14
Позивач: Державне підприємство „Одеська залізниця"
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Стилтранс"
Про: стягнення 21528,74 грн.
Суддя Демешин О. А.
Представники:
від позивача: Петрова Р. В. - довіреність;
від відповідача: Івашкова Н. Є. - довіреність;
СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство „Одеська залізниця" (далі - позивач) звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Стилтранс" (далі - відповідач) про стягнення 21528,74 грн.
Відповідач позов не визнав, про що зазначено у відзиві на позов від 04.11.2014 року.
Під час розгляду справи оголошувалась перерва у судовому засіданні до 04.11.2014 року о 11:30.
У зв'язку з відсутністю питань, роз'яснення яких потребує спеціальних знань судом відхилено клопотання позивача про призначення судової будівельно-технічної експертизи щодо визначення фактичного обсягу виконаних робіт.
14.11.2013р. між позивачем (замовник) та відповідачем (підрядник) було укладено Договір підряду на підставі пункту 1.1. якого підрядник зобов'язався виконати за завданням Замовника ремонт і асфальтування під'їзних шляхів і площадок по МЧУ Миколаїв Одеської механізованої дистанції навантажувально-розвантажувальних робіт та здати результат роботи Замовнику, а Замовник зобов'язується прийняти результат роботи й оплатити його
Замовник зобов'язався провести розрахунок за виконану роботу згідно розділу 8 даного договору. Склад та обсяг робіт були визначені кошторисною документацією (додаток №1 до договору).
Відповідно до п.4.1. договору договірна ціна складається на підставі твердого кошторису, що є невід'ємною частиною договору, і складає 201775,20 грн., в том числі ПДВ 20%, яка включає в себе всі витрати підрядника і визначається кошторисною документацією, яка є невід'ємною частиною даного договору. Згідно п.4.2. договору договірна ціна є твердою.
Відповідно до п. 1.3 Договору склад та обсяг робіт визначаються кошторисною документацією.
Так, згідно вказаного Договору, Підрядник проводив роботи з ремонту і асфальтування під'їзних шляхів і площадок по виробничій дільниці Миколаїв Одеської механізованої дистанції навантажувально-розвантажувальних робіт. Роботи виконувались у грудні 2013 року.
Згідно п.п. 9.1, 9.3 Договору після закінчення виконання робіт Підрядник зобов'язаний повідомити Замовника про готовність до здачі результату робіт. Здача-приймання виконаних робіт здійснюється Сторонами протягом 15 днів з моменту отримання повідомлення Замовника про готовність до здачі результату робіт та оформлюється актом приймання виконаних робіт.
В обґрунтування наявності боргу у відповідача позивач посилається на те, що за результатами перевірки ДФІ в Одеській області встановлено безпідставне завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 21528,74 грн. (з ПДВ), внаслідок порушення вимог п.п. 1.3, 1.3.2, 3.2.1, 3.3.9 Правил визначення вартості будівництва № 174 та п. 1.3.1.20. таблиці Б, технічної частини збірника 18. Благоустрій (ДБН Д.2.4-18-2000) [43]. Тому, позивач вимагає стягнути з відповідача збитки у вигляді завищеної вартості робіт в розмірі 21528,74 грн.
Позивач, посилаючись на ст. 22 Цивільного кодексу України, ч.2 ст. 224, ст. 225 Господарського кодексу України, ч.ст.883 ЦК України та на Аудиторський звіт за результатами державного фінансового аудиту діяльності ДП „Одеська залізниця" з 01.01.2013 по 31.03.2014 року №17-14/3 від 16.06.2014 року, стверджує, що йому були завдані збитки внаслідок завищення вартості робіт по договору через порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань.
Відповідач позов не визнав, вказавши, що Договір укладений між сторонами був належним чином виконаний та будь-яких претензій з боку замовника (позивача) щодо якості роботи, або її вартості пред'явлено не було, про що, зокрема, свідчить акт приймання виконаних робіт на загальну суму 201775,68 грн. за типовою формою № КБ-2в, який 19.12.2013 року підписано сторонами Договору.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного:
Свобода Договору є однією із засад цивільного законодавства (п. 3, ч. 1 ст. 3 ЦК України).
Згідно ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Відповідно ч. 2 ст. 67 ГК України підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до п. 1,2,7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання; належним чином відповідно до закону, інших правових актів та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною першою ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися, належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не і допускається.
За положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 837, ч. 1 ст. 843, ч. 1 ст. 844, ч. 2 ст. 845 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна в договорі підряду може бути визначена в кошторисі. Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною , встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості робіт.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем умови Договору виконувались у повному обсязі та своєчасно, а позивачем оплата здійснювалась на підставі підписаного Акту виконаних робіт.
Тобто, за діючим договором, підписаним сторонами на визначених в ньому умовах, у т.ч. відповідно до встановлених у цьому договорі умов та вартості робіт, заборгованості у відповідача перед позивачем - не існує.
Позовні вимоги ґрунтуються на перерахунку, здійсненому внаслідок, проведеного державного фінансового аудиту, що не є підставою для визнання завданих позивачу збитків.
Статтею 15 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" встановлено, що законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єкта, що ревізується.
Суд звертає увагу позивача, що чинне законодавство не передбачає випадків, коли погоджені та повністю виконані зобов'язання можуть бути змінені на підставі аудиторського висновку органів фінансового контролю. Більше того, ТОВ „Стилтранс" не є та не може бути суб'єктом господарювання, підконтрольним органам державної фінансової служби, так як не є державним підприємством.
Частиною 1 статті 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту права або законні інтереси якого порушені.
Відшкодування збитків підрядником за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду, передбачено і ч.2 ст.883 ЦК України.
Вищевказаними нормами позивач обґрунтовує свої позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 212528,74грн. збитків.
Суд зазначає, що підставою для покладення на особу зобов'язань про відшкодування збитків, згідно вищевказаних норм чинного законодавства, - є порушення або неналежне виконання учасником господарських відносин (підрядником) своїх договірних зобов'язань.
Однак, позивачем не доведено факту порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань, наслідком чого позивачу могло б бути завдано збитків.
Згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, суд вважає, що позивачем не доведено правових підстав для стягнення з відповідача 21528,74 грн.
На підставі викладеного, в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
У задоволені позову відмовити повністю
Рішення суду набирає законної сили, в порядку ст. 85 ГПК України
Повне рішення складено 05.11.2014р.
Суддя О.А. Демешин