ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-б, тел. 284-18-98
№ 910/17713/14 03.11.14
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Роздобудько В.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 910/17713/14
за позовом Кіровоградського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, м. Кіровоград, в інтересах держави в особі державної екологічної інспекції в Кіровоградській області, м. Кіровоград,
до громадської організації «Товариство мисливців і рибалок «Сапсан», м. Світловодськ, Кіровоградської області,
Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського господарства, м. Кіровоград, та
Кіровоградської обласної ради, м. Кіровоград,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Світловодська районна державна адміністрація Кіровоградської області, м. Світловодськ, Кіровоградської області,
про визнання недійсним рішення Кіровоградської обласної ради від 06.12.2013 № 546, визнання недійсним договору про умови ведення мисливського господарства від 20.12.2013 та про повернення мисливських угідь загальною площею 31 487, 76 га,
за участю представників:
прокуратури - Греськів І.І. (посвідчення від 05.09.2012 №002668);
позивача - не з'явився;
відповідача - 1 - В'юна О.П. (довіреність від 15.09.2014 № 5);
відповідача - 2 - Коваленко Т.О. (довіреність від 16.09.2014 № 07-14/1413);
відповідача - 3 - не з'явився;
третьої особи - не з'явився.
Кіровоградський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області (далі - Інспекція) звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовом про:
- визнання незаконним та скасування рішення Кіровоградської обласної ради (далі - Рада) від 06.12.2013 № 546 «Про надання мисливських угідь у користування громадській організації «Товариство мисливців і рибалок «Сапсан» (далі - Рішення);
- визнання недійсним договору від 20.12.2013 № 32 про умови ведення мисливського господарства (далі - Договір), укладеного Кіровоградським обласним управлінням лісового та мисливського господарства (далі - Управління) та громадською організацією «Товариство мисливців і рибалок «Сапсан» (далі - Організація);
- зобов'язання Організації повернути мисливські угіддя загальною площею 31 487,76 га Управлінню.
Позовні вимоги мотивовані тим, що:
- у листі Управління Держземагентства в Світловському районі від 01.07.2013 № 3040/01/01-12 зазначено, що до складу земель Великоандрусівської та Глинської сільських рад загальною площею 31487, 76 га, на яких планувалося відведення мисливських угідь Організації, входять земельні ділянки під об'єктами природно-заповідного фонду, а саме: ботанічний заказник загальнодержавного значення «Цюпина балка» та ландшафтні заказники місцевого значення «Кінські острови» та «Острів лисячий»;
- всупереч вимогам частини першої статті 22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» (далі - Закон) відповідач-1 не погодив надання йому в користування мисливських угідь, розташованих на території Світловодського району Кіровоградської області, з усіма землевласниками та землекористувачами відповідних земельних ділянок, на території яких розташовані мисливські угіддя;
- укладений Договір суперечить положенням статті 24 Закону, в якій передбачено, що користування мисливськими угіддями є платним, розмір та порядок внесення плати за користування мисливськими угіддями визначаються у договорі між користувачем мисливських угідь та власником або постійним користувачем земельних ділянок, на яких знаходяться ці угіддя, розмір плати за користування мисливськими угіддями встановлюється залежно від їх місцезнаходження, природної якості та інших факторів, проте у Договорі не обумовлено сторонами розміру та порядку внесення плати за користування мисливськими угіддями;
- Організацією не погоджено з Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області порядку проведення впорядкування мисливських угідь, як передбачено статтею 28 Закону.
Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 18.08.2013 позовну заяву з доданими до неї документами надіслано за підсудністю до господарського суду міста Києва.
26.08.2014 ухвалою господарського суду міста Києва порушено провадження у справі; залучено до участі у справі Світловодську районну державну адміністрацію Кіровоградської області (далі - Адміністрація) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача; розгляд справи призначено на 22.09.2014.
08.09.2014 Рада подала суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволенні позову у повному обсязі та зазначила таке:
- Державне агентство лісових ресурсів України надало подання від 24.07.2013 № 03-01/3946-13 про розгляд обласною радою питання про надання мисливських угідь у користування Організації;
- Кіровоградська обласна державна адміністрація прийняла розпорядження від 19.07.2013 №01-33/395/2 «Про погодження надання у користування мисливських угідь»;
- голова обласної державної адміністрації А. Ніколаєнко на підставі частини дванадцятої статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» листом від 19.09.2013 року № 01-17/224/1 вніс на розгляд обласної ради питання «Про надання мисливських угідь у користування громадській організації «Товариство мисливців і рибалок «Сапсан», за результатами розгляду якого прийнято Рішення.
17.09.2014 Організація подала суду відзив на позов, в якому просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з огляду на те, що:
- для надання мисливський угідь у користування Закон вимагає наявність погоджень з власниками або користувачами земельних ділянок;
- у листі йдеться про знаходження на території Великоандрусівської сільської ради об'єктів природно-заповідного фонду, а інформації щодо того, що в склад земель мисливських угідь, які надаються у користування Організації, входять земельні ділянки під об'єктами природно-заповідного фонду, в листі не йдеться.
19.09.2014 Управління подало суду документи, підготовлені на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, та відзив на позов, в якому зазначило таке:
- всі без виключення користувачі погодили надання мисливських угідь, розташованих в межах використовуваних ними земельних ділянок;
- копії погоджень додано Прокурором до позовної заяви;
- частиною першою статті 28 Закону визначено, що користувачі мисливських угідь забезпечують їх упорядкування протягом двох років з дня надання таких угідь у користування;
- враховуючи, що мисливські угіддя надані в користування Організації 06.12.2013, упорядкування мисливських угідь повинно бути проведене до 05.12.2015;
- на момент надання мисливських угідь у користування Організації (як і на даний час) межі об'єктів природно-заповідного фонду не встановлені, натурне оформлення не проведене, межові знаки та аншлаги, які б свідчили про межі об'єктів природно-заповідного фонду відсутні.
19.09.2014 Адміністрація подала суду клопотання про розгляд справи без участі її представника та письмові пояснення, в яких зазначила, що в пунктах 3.1 Положень про ландшафтний заказник місцевого значення «Кінські острови» та «Острів Лисячій», а також Положення про ботанічний заказник загальнодержавного значення «Цюпина балка» зазначено, що відповідно до Закону України «Про природно-заповідні фонди України» на території заказника забороняється будь-яка діяльність, що суперечить меті та завданням заказника, передбаченим даними Положеннями, і загрожує збереженню природного комплексу, у тому числі заборонено: перебування на території заказника з усіма видами вогнепальної зброї (крім осіб, що відносяться до служби охорони), знаряддями лову тварин та недозволеними до використання знаряддями лову риби; будь-яке рибальство, за винятком любительського, у спеціально відведених місцях; мисливство.
У судових засіданнях, у тому числі 03.11.2014, прокурор позовні вимоги підтримував у повному обсязі, представники відповідачів проти задоволення позовних вимог заперечували.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, господарський суд міста Києва
06.12.2013 Рішенням сесії Ради мисливські угіддя загальною площею 31487, 76 га, що розташовані на території Світловодського району Кіровоградської області, надані у користування з правом ведення мисливського господарства і користування тваринним світом Організації строком на 15 років (до 2028 року); останній рекомендовано укласти відповідний договір з Управлінням.
Згідно зі статтею 15 Закону України «Про тваринний світ» до повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах (де вони утворені) рад у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу належить, зокрема, вирішення в установленому законодавством порядку питань щодо надання в користування мисливських угідь та рибогосподарських водних об'єктів.
Аналогічна норма міститься у статті 9 Закону України «Про мисливське господарство та полювання».
Статтею 24 Закону України «Про тваринний світ» передбачено, що організація і ведення мисливського господарства, полювання та надання у користування мисливських угідь здійснюються у порядку, встановленому Законом України «Про мисливське господарство та полювання», іншими нормативно-правовими актами.
Частиною першою статті 21 Закону встановлено, що ведення мисливського господарства здійснюється користувачами мисливських угідь. Частиною другою вказаної статті передбачено, що умови ведення мисливського господарства визначаються у договорі, який укладається між територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання і користувачами мисливських угідь. Форма договору встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.
20.12.2013 відповідачем-1 та відповідачем-2 укладено Договір про умови ведення мисливського господарства.
Як встановлено судом, вказаний правочин є типовим договором про умови ведення мисливського господарства, форма якого затверджена наказом Міністерства лісового господарства України від 12.06.1996 № 153.
Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
У частині другій вказаної статті зазначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно частиною третьою статті 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України) при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Однією з підстав визнання Договору недійсним, прокурор зазначає те, що вказаний правочин суперечить нормам статті 24 Закону, а саме у Договорі не обумовлено сторонами розміру та порядку внесення плати за користування мисливськими угіддями.
З огляду на викладене господарський суд міста Києва вважає за необхідне зазначити таке.
Стаття 24 Закону передбачає, що: користування мисливськими угіддями є платним; розмір та порядок внесення плати за користування мисливськими угіддями визначаються у договорі між користувачем мисливських угідь та власником або постійним користувачем земельних ділянок, на яких знаходяться ці угіддя; розмір плати за користування мисливськими угіддями встановлюється залежно від їх місцезнаходження, природної якості та інших факторів.
Проте згідно пунктом 1 прикінцевих положень Закону стаття 24 набирає чинності з 1 січня 2015 року, тобто станом на момент укладення спірного Договору (20.12.2013) норма закону щодо платного користування мисливськими угіддями чинною не була.
Отже, вимога позивача про визнання Договору недійсним з вказаної підстави є безпідставною та такою, що суперечить нормам чинного законодавства України.
Як доказ того, що до складу мисливських угідь, наданих у користування Організації, входять земельні ділянки, які становлять природно-заповідний фонд, прокурор подав суду копію листа управління Держземагентства в Світловському районі від 01.07.2013 № 3040/01/01-12 в якому зазначено, що до складу земель Великоандрусівської та Глинської сільських рад, загальною площею 31487, 76 га, на яких планувалося відведення мисливських угідь Організації, входять земельні ділянки, які становлять природно-заповідний фонд, а саме: ботанічний заказник загальнодержавного значення «Цюпина балка» та ландшафтні заказники місцевого значення «Кінські острови» та «Острів лисячий».
Проте лист управління Держземагентства в Світловському районі від 01.07.2013 № 3040/01/01-12 не є належним доказом вказаної обставини, оскільки прокурором не подано суду доказів меж розташування наданих у користування Організації мисливських угідь та земельних ділянок, які становлять природно-заповідний фонд.
Водночас у позовній заяві зазначено, що всупереч вимог частини першої статті 22 Закону відповідач-1 не погодив надання йому в користування мисливських угідь, розташованих на території Світловодського району Кіровоградської області, з усіма землевласниками та землекористувачами відповідних земельних ділянок, на території яких розташовані мисливські угіддя.
Однак вказане не відповідає дійсності, виходячи з такого.
В матеріалах справи містяться погодження про надання права Організації на користування мисливськими угіддями для ведення мисливського господарства, зокрема: фермерського господарства «Дементій» (10,8 га); громадянина ОСОБА_5 (37, 0337 га); громадянина ОСОБА_6 (28, 23 га); громадянина ОСОБА_7 (10, 13 га); приватного підприємства «Поліна» (130, 98 га); громадянина ОСОБА_8 (17, 29 га); громадянина ОСОБА_9 (39, 6055 га) та приватного підприємства «Олдер» (4025, 56 га).
Відповідно до частини першої статті 22 Закону мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, погодженим з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, а також власниками або користувачами земельних ділянок.
Тобто законодавець встановив, що погодження про надання права на користування мисливськими угіддями для ведення мисливського господарства можуть надавати власники або користувачі земельних ділянок.
Крім того, прокурор зазначає, що Організацією не погоджено з Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області порядку проведення впорядкування мисливських угідь, як передбачено статтею 28 Закону.
Згідно з частиною першою статті 28 Закону користувачі мисливських угідь забезпечують їх упорядкування протягом двох років з дня надання таких угідь у користування.
Оскільки Договір укладено Організацією і Управлінням 20.12.2013, то строк, до якого відповідач-1 повинен забезпечити упорядкування мисливських угідь, настане 20.12.2015.
Крім того, Управлінням подано суду витяги з проекту організації і розвитку мисливського господарства Організації, тобто даний проект перебуває на розгляді Управління.
Беручи до уваги наведене, господарський суд міста Києва дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Керуючись статтями 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 05.11.2014.
Суддя О. Марченко