Рішення від 13.10.2014 по справі 910/14490/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14490/14 13.10.14

Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом приватного акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут"

до 1)публічного а кціонерного товариства "Ерде Банк"

2) реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія Консалтинг Груп"

про зобов'язання вчинити дії

Представники сторін:

від позивача: Гребеник І.С. - представник за довіреністю б/н від 29.09.2014 року;

від відповідача-1: Нечай О.В. - представник за довіреністю № 1965 від 15.08.2014 року;

від відповідача-2: Шаблієнко А.С. - представник за довіреністю № 2/39/5548 від 06.06.2014 року;

від третьої особи-1: не з'явився.

від третьої особи-2: Смолинський Д.І. - представник за довіреністю № 01/10/14-а від 01.10.2014 року.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут" до публічного акціонерного товариства "Ерде Банк", реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві про зобов'язання вчинити дії.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 28.04.2009 року між ним та відкритим акціонерним товариством "Ерде Банк" укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого позивач з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з кредитного договору, передає, а відповідач приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених договором, нерухоме майно, а саме: нежилі приміщення (в літ. А) загальною площею 414, 60 кв.м., що складає 107/1000 частин від нежилих приміщень площею 3930, 40 кв.м.. що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Сагайдачного/Ігорівська, буд. 10/5 літера "А".

Відповідно до п. 1.1 іпотечного договору кредитний договір - це кредитний договір № 19- КЛ, що укладений 12.09.2008 року між ВАТ «Ерде Банк» та товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Консалтинг Груп"

Станом на момент подання позовної заяви ТОВ "Юридична компанія "Консалтинг Груп" усі передбачені кредитним договором №19-КЛ від 12.09.2008 року зобов'язання виконав, кредит погасив в повному обсязі.

Проте, запис про реєстрацію обтяження вищевказаного нерухомого майна іпотекою по іпотечному договору не скасовано.

У зв'язку з вищезазначеним, позивач звернувся в суд з вимогами про усунення перешкоди у здійсненні приватним акціонерним товариством "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут" права на розпорядження належним йому на праві власності майном шляхом скасування запису № 2447299 в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про заборону відчуження нерухомого майна, а саме: 107/1000 частин нежилого будинку - будівля адміністративного корпусу № 2, складається з нежилих приміщень 1-го поверху, загальною площею - 413, 70 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Сагайдачного/Ігорівська, буд. 10/5, літ. "А", що 28.04.2009 р. був внесений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, на підставі іпотечного договору від 28 квітня 2009 p. та усунення перешкоди у здійсненні приватним акціонерним товариством "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут" права на розпорядження належним йому на праві власності майном шляхом скасування запису № 2447334 в Державному реєстрі іпотек про заборону відчуження нерухомого майна, а саме: 107/1000 частин нежилого будинку - будівля

адміністративного корпусу № 2, складається з нежилих приміщень 1-го поверху, загальною площею - 413, 70 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Сагайдачного /Ігорівська, буд. 10/5 літ. «А», що 28.04.2009 р. був внесений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру іпотек, на підставі іпотечного договору від 28 квітня 2009 p.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.07.2014 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 08.09.2014 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.09.2014 року розгляд справи відкладено на 16.09.2014 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.09.2014 року розгляд справи відкладено на 06.10.2014 року.

06.10.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав відзив на позовну заяву.

В судове засідання 06.10.2014 року представники третіх осіб 1, 2 не з'явилися, вимоги ухвали від 17.07.2014 року та 16.09.2014 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 30793181, 01030 30793211 відповідно.

Представник відповідача 2 подав клопотання про переведення статусу реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві в справі, відзив на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.10.2014 року розгляд справи відкладено на 13.10.2014 року.

10.10.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав заяву про зміну предмету позову, відповідно до якого просив суд змінити предмет позову, а саме: зобов'язати публічне акціонерне товариство «Ерде Банк» здійснити дії з вилучення з-під обтяження іпотекою (запис про іпотеку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 2447334 від 11.09.2013р.) та забороною відчуження нерухомого майна (запис про обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 2447299 від 11.09.2013р.), а саме: нежилі приміщення (в літ. А) загальною площею 414,60 кв.м., що складає 107/1000 частин від нежилих приміщень площею 3 930,40 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. П. Сагайдачного/Ігорівська, 10/5-а, що були внесені на підставі Іпотечного договору від 29 квітня 2009 p. шляхом поданная заяви про державну реєстрацію припинення запису про іпотеку та запису про обтяження.

13.10.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва третя особа подала пояснення по справі та надала витребувані документи.

В судове засідання 13.10.2014 року представник третьої особи 1 не з'явився, вимоги ухвали від 17.07.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Представник третьої особи надав суду для огляду оригінал довідки банку про відсутність заборгованості.

Суд оглянув наданий оригінал довідки банку.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов, з урахуванням заяви про зміну предмету позову.

У відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Тому, подана позивачем заява про зміну предмету позову приймається до розгляду, позовні вимоги розглядаються з урахуванням поданої заяви.

Представник відповідача-1 заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача-2 позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник третьої особи 2 позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з урахуванням заяви про зміну предмету позову.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

28.04.2009 року між відкритим акціонерним товариством "Ерде Банк" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Ерде Банк", іпотекодержатель) та закритим акціонерним товариством "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут" (іпотекодавець) укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрований за реєстровим №6060.

Відповідно до статуту приватного акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» затвердженого протоколом загальних зборів акціонерів приватного акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» №06/21-14 від 21.06.2014 року, приватне акціонерне товариство "Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» було створене як закрите акціонерне товариство "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут" та продовжує свою діяльність на підставі цього статуту шляхом зміни найменування з закритого акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут" на приватне акціонерне товариство "Народна фінансово-страхова компанія «Добробут».

Згідно з п.1.1 іпотечного договору, кредитний договір - це кредитний договір № 19- КЛ, що укладений 12 вересня 2008 року між ВАТ «Ерде Банк» (кредитодавець) та позичальником (товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Консалтинг Груп"), а також усі додаткові правочини (договори) до нього, додатки, зміни та доповнення до нього, які чинні на момент укладення цього договору та можуть бути укладені після його (цього договору) укладання.

Відповідно до п. 1.2 іпотечного договору, зобов'язання - зобов'язання позичальника, що випливають з кредитного договору, а також зобов'язання іпотекодавця, що випливають з цього договору, в тому числі:

- повернути іпотекодержателю кредит у розмірі 23 147 922, 47 грн. у строки (терміни) та на умовах, зазначених у кредитному договорі та додаткових договорах до кредитного договору, що можуть бути укладені в майбутньому, при цьому загальний термін користування по 11 травня 2010 року.

Відповідно до п. 1 договору про внесення змін та доповнень № 2 до іпотечного договору п.1.2 було викладено в наступній редакції: зобов'язання - зобов'язання позичальника, що випливають з кредитного договору, а також зобов'язання іпотекодавця, що випливають з цього договору, в тому числі: повернути іпотекодержателю кредит у розмірі 10 673 750, 00 грн. у строки (терміни) та на умовах, зазначених у кредитному договорі та додаткових договорах до кредитного договору, що можуть бути укладені в майбутньому, при цьому загальний термін користування по 09 вересня 2011 року.

Пунктом 2.1 іпотечного договору іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з кредитного договору, передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених цим договором, нерухоме майно, а саме: нежилі приміщення (в літ. А) загальною площею 414,60 кв.м., що складає 107/1000 частин від нежелих приміщень площею 3930, 40 кв.м.. що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Сагайдачного/Ігорівська, буд. 10/5 літера "А".

У зв'язку з чим, 28.04.2009 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № 2447299 та до Державного реєстру іпотек за № 2447334 запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, а саме: 107/1000 частин нежилого будинку - будівля адміністративного корпусу № 2, складається з нежилих приміщень 1-го поверху, загальною площею - 413, 70 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Сагайдачного/Ігорівська, буд. 10/5, літ. "А".

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 573 Цивільного кодексу України передбачено, що заставою може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому.

Іпотека згідно із статтею 575 Цивільного кодексу України, є одним із видів застави. Іпотечні правовідносини регулюються спеціальним законом «Про іпотеку».

Згідно умов ст. 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до наявних в матеріалах справи довідок вих. №08/04/13-01 від 08.04.2013 року виданої ТОВ "Юридична компанія Консалтинг Груп" та вих. №1368 від 17.06.2014 року виданої публічним акціонерним товариством "Ерде Банк", станом на 08.04.2013 та 17.06.2014 року заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія Консалтинг Груп" перед публічним акціонерним товариством "Ерде Банк" за кредитним договором №19-КЛ від 12.09.2008 року відсутня.

Зазначений факт відповідачем 1 в судовому засіданні не заперечувався.

Тобто, товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія Консалтинг Груп" в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором №19-КЛ від 12.09.2008 року.

Згідно п. 6.4 іпотечного договору іпотека припиняється виконанням у повному обсязі зобов'язань, в інших випадках передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до статті 17 Закону України „Про іпотеку", іпотека припиняється у разі:

- припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору;

- реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;

- набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;

- визнання іпотечного договору недійсним;

- знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її;

- з інших підстав, передбачених цим Законом.

Частиною 1 статті 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом

Згідно з статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 статті 202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється: належно проведеним виконанням, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Враховуючи те, що забезпечені іпотекою зобов'язання за кредитним договором №19-КЛ від 12.09.2008 року є погашеними, зобов'язання за іпотечним договором від 28.04.2009 року, які є похідними від кредитного договору, теж є припиненими з урахуванням вищенаведеного.

Відповідно до ч.1 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

З метою зняття заборони на відчуження нерухомого майна а саме: 107/1000 частин нежилого будинку - будівля адміністративного корпусу № 2, складається з нежилих приміщень 1-го поверху, загальною площею - 413, 70 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Сагайдачного/Ігорівська, буд. 10/5, літ. "А" позивач звертався із заявою до відповідача (вих. № 1999 від 24.12.2012 р.).

Листом № 39/01-16 від 30.01.2013 р. приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 звернулась до відповідача із проханням повідомити чи виконані зобов'язання позичальником по кредитному договору, в забезпечення якого було передано в іпотеку нерухоме майно та чи відпали підстави для заборони відчуження зазначеного майна.

Також, листом вих. № 10/01-16 від 30.01.2013 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 підтвердив, що запис про реєстрацію обтяження нерухомого майна а саме: 107/1000 частин нежилого будинку - будівля адміністративного корпусу № 2, складається з нежилих приміщень 1-го поверху, загальною площею - 413, 70 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Сагайдачного/Ігорівська, буд. 10/5, літ. "А" іпотекою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вилучено не було.

Відповідно до ч. 9 статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація припинення іпотеки, обтяження проводиться на підставі заяви обтяжувача, яку він зобов'язаний подати протягом п'яти робочих днів з дня припинення іпотеки, обтяження самостійно або на письмову вимогу боржника чи іншої особи, права якої порушено через наявність таких реєстраційних записів.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази звернення відповідача 1 з заявою про припинення обтяження.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, вимога позивача є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Оскільки, вимога заявлена тільки до відповідача 1, то згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача 1 у сумі 1 218,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1. ст..33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати публічне акціонерне товариство «Ерде Банк» (04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного/Ігорівська, будинок 10/5 літера А, код ЄДРПОУ 34817907) здійснити дії з вилучення з-під обтяження іпотекою (запис про іпотеку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 2447334 від 11.09.2013р.) та забороною відчуження нерухомого майна (запис про обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 2447299 від 11.09.2013р.), а саме: нежилі приміщення (в літ. А) загальною площею 414,60 кв.м., що складає 107/1000 частин від нежилих приміщень площею 3 930,40 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. П. Сагайдачного/Ігорівська, 10/5-а, що були внесені на підставі іпотечного договору від 29 квітня 2009 p., укладеного між відкритим акціонерним товариством «Ерде Банк» та закритим акціонерним товариством «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» та посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрований за реєстровим номером 6060, шляхом поданная заяви про припинення запису про іпотеку та запису про обтяження.

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Ерде Банк» (04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного/Ігорівська, будинок 10/5 літера А, код ЄДРПОУ 34817907) на користь приватного акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут" (04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного/Ігорівська, будинок 10/5 літера А, код ЄДРПОУ 31093336) судовий збір в розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 05.11.2014 року.

Суддя С.М.Мудрий

Попередній документ
41219510
Наступний документ
41219512
Інформація про рішення:
№ рішення: 41219511
№ справи: 910/14490/14
Дата рішення: 13.10.2014
Дата публікації: 10.11.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: