28.10.14р. Справа № 904/6030/14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВ-АГРО", м. Дніпропетровськ
до Публічного акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО", м. Дніпропетровськ
про продовження дії та зміну кредитного договору
Суддя Мельниченко І.Ф.
Представники:
Від позивача: Іваніщева Г.В., дов. № б/н від 01.08.2014 року, представник;
Від відповідача: Заєць П.Л., дов. № 127 від 22.07.2013 року, провідний юрисконсульт.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Актив-Агро" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про продовження дії кредитного договору № 120613/3-КЛН від 12.06.2013 року - до 01.08.2017 року та зміну умов кредитного договору № 120613/3-КЛН від 12.06.2013 року, шляхом викладення п. 1.4. договору в наступній редакції: "Процентна ставка за користування кредитами за цим Договором встановлюється в розмірі 6% (шість) процентів річних. Сума заборгованості за кредитом, що не сплачена Позичальником у визначений цим Договором термін, наступного робочого дня вважається простроченою".
Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що строк дії спірного Договору закінчився, у зв'язку з чим внесення змін до останнього є неможливим. До того ж, відповідач заперечує факт отримання останнім пропозиції позивача щодо зміни умов Договору.
Крім того, відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилається також на недоведеність позивачем існування одночасно чотирьох умов, передбачених частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України, для внесення відповідних змін до умов спірного договору у судовому порядку.
28.10.14 р. від позивача надійшло клопотання про призначення економічної експертизи з дослідженням фінансово-господарської діяльності останнього, яке задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Згідно з ч.1 ст.41 Господарського процесуального кодексу України судова експертиза призначається для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.
Обставин, які б викликали необхідність призначення експертизи у справі, господарським судом не вбачається.
28.10.14 р. від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, у зв'язку з пов'язаністю даної справи із справою № 904/7568/14 року за позовом Компанії "Камелі Бізнес ЛТД", м. Вікторія, Мае, Республіки Сейшельські острови, до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВ-АГРО", м. Дніпропетровськ, відповідача-2: Публічного акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО", м. Дніпропетровськ, про визнання кредитного договору №120613/1-КЛН від 12.06.2013 року недійсним.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу, господарський суд зупиняє провадження у справі у разі неможливості розгляду
даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Неможливість же розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.
Зважаючи на те, що обставини спору у даній справі можуть бути встановлені господарським судом самостійно, відсутні підстави для зупинення провадження у даній справі, а отже, і задоволення клопотання, заявленого стороною.
28.10.14 р. в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -
12.06.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Актив-Агро" (Позивач) та Публічним акціонерним товариством „Банк Кредит Дніпро" (Відповідач) укладено кредитний договір № 120613/3-КЛН (далі - Кредитний договір).
Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору, Банк, на умовах Договору, відкриває Позичальнику не відновлювальну кредитну лінію в іноземній валюті з лімітом кредитування у сумі 1 350 000 доларів США ( з урахуванням
Позичальник зобов'язується повернути кредити, отримані в межах кредитної лінії, не пізніше 20 березня 2014 р. та сплатити проценти за користування кредитами, на умовах, передбачених Договором (з урахуванням договору № 291113/3 від 29.11.2013 р. про зміну Кредитного договору № 120613/3-КЛН від 12.06.2013 р.).
Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно п. 1.2. Кредитного договору, кредити надаються на наступні цілі: поповнення обігових коштів.
В п. 5.1. Кредитного договору сторони узгодили, що Договір набуває чинності з моменту його підписання обома Сторонами і діє до закінчення строку зазначеного в п. 1.1. Договору, а в невиконаній частині - до повного виконання зобов'язань Сторонами за Договором.
Відповідно до п. 1.4 Договору №310713 від 31.07.2013 р. про зміну Кредитного договору № 120613/3-КЛН, сторони дійшли згоди про те, що процентна ставка за користування кредитами за Договором встановлюється на весь строк дії Кредитного договору у розмірі 13% процентів річних, але в період з 01 серпня 2013 року до 30 серпня 2013 року включно у розмірі - 12% процентів річних, а з 31 серпня 2013 року і до закінчення строку дії Договору, але не пізніше 01 грудня 2013 року - 13% процентів річних за користування кредитними ресурсами, що надані в доларах.
У разі прострочення повернення кредиту, плата за користування одержаним кредитом в період, який починається на наступний день за днем погашення кредиту згідно Договору і до дня фактичного повернення кредиту Позичальником встановлюється в розмірі 18% процентів річних, але в період з 01 серпня 2013 року до 30 серпня 2013 року включно у розмірі - 17% процентів річних, а з 31 серпня 2013 року і до закінчення строку дії Договору, але не пізніше 01 грудня 2013 року - 18% процентів річних за користування кредитними ресурсами, що надані в доларах США.
Сума заборгованості за кредитом, що не сплачена Позичальником у визначений Договором термін, наступного робочого дня вважається простроченою.
Відповідно до матеріалів справи та пояснень сторін, відповідач виконав зобов'язання, передбачені кредитним договором, і надав позивачу кредитні кошти, які останній отримав.
В забезпечення виконання зобов'язання за Кредитними договором, укладено договори поруки № 120613/3-П від 12.06.2013 р., № 120613/6-П від 12.06.2013 р., іпотечний договір № 200613-I від 12.06.2013 р. та договір застави частки в статутному капіталі № 120913-ЗЧСК від 20.09.2013 р.
Звертаючись з даною позовною заявою, позивач просить продовжити дію спірного кредитного договору до 1 серпня 2017 року, а також змінити умови Кредитного договору, а саме, зменшити проценту ставку за користування кредитом до 6% процентів річних.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилається на зміну економічної ситуації в країні та різке коливання курсу валют, що на думку останнього, є істотною зміною обставин, яка унеможливлює виконання ним зобов'язань щодо сплати заборгованості за спірним договором в строк передбачений договором, а також з урахуванням процентної ставки в розмірі 13% річних.
Заявлені вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Пунктом 3 статті 3 Цивільного кодексу України встановлено принцип свободи договору, який конкретизований у статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 631 ЦК України та ч.7 ст. 180 ГК України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Як вбачається із матеріалів справи, сторонами встановлено строк дії договору до 20.03.2014 р., доказів згоди сторін щодо його продовження позивачем не надано.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договір є домовленістю двох або більше сторін, тому відповідач не може бути примушений до пролонгації кредитного договору, оскільки відповідно положень ч. 2 ст. 14 ЦК України, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимога позивача відносно продовження дії спірного договору, позбавлена правового смислу та не може сприяти реальному захисту прав та охоронюваних законом інтересів останнього.
Не підлягає задоволенню і вимога, щодо зміни умов спірного договору, виходячи з наступного.
Згідно ч. 2 ст. 652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Отже, закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів.
При цьому, в силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів існування обставин, передбачених ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, які б підтверджували сукупність і наявність таких чотирьох умов, позивач не надав.
З огляду на викладене, у суду відсутні підстви для задоволення вимог позивача.
Разом з тим, сторони не позбавлені можливості за взаємною згодою (добровільно) пролонгувати та змінити спірні правовідносини, що виникли між ними.
Керуючись ст. 3, 14, 252, 626, 627, 631, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 180 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Повне рішення складено: 04.11.14 р.
Суддя І.Ф. Мельниченко