Ухвала від 04.11.2014 по справі 284/1242/14-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Діброва О.В.

Суддя-доповідач:Іваненко Т.В.

УХВАЛА

іменем України

"04" листопада 2014 р. Справа № 284/1242/14-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Іваненко Т.В.

суддів: Кузьменко Л.В.

Охрімчук І.Г.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі Житомирської області на постанову Народицького районного суду Житомирської області від "25" вересня 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі Житомирської області про зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Народицького районного суду Житомирської області від 25.09.2014 року позов задоволено.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі провести ОСОБА_3 здійснити перерахунок та провести виплату доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, передбаченої ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із розрахунку 3 мінімальні заробітні плати, додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 2, передбаченої ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із розрахунку 30% мінімальної пенсії за віком, щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачену ст.52 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із розрахунку 50% мінімальної пенсії за віком та підвищення до пенсії як дитині війни у відповідності до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком за період з 28.01.2014 року по 30.06.2014 року.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить постанову скасувати та відмовити у задоволенні позову. Зокрема, апелянт зазначає, що фінансування витрат за вказаним законом проводиться за рахунок коштів Державного бюджету, в межах наданих розрахунків та виділених коштів з Державного бюджету.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що позивач є непрацюючим пенсіонером, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Народицькому районі Житомирської області, має статус громадянина, який постраждав від Чорнобильської катастрофи 2 категорії, проживає в зоні безумовного обов'язкового відселення та має статус дитини війни. Водночас позивач є дружиною померлого громадянина з числа ліквідаторів першої категорії, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою.

Позивач отримує виплати згідно зі ст.ст. 39, 51, 52 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", але у меншому розмірі, ніж визначено Законом.

Відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Згідно із ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі: особам, віднесеним до категорії 2 - у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком; особам, віднесеним до категорії 3 - у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком; особам, віднесеним до категорії 4 - у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком;

Згідно ст. 52 Закону України №796-ХІІ щомісячна компенсація в разі втрати годувальника призначається на кожного непрацездатного члена сім'ї, який був на його утриманні, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України.

Також, позивач відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, дійшов обґрунтованих висновків, що відповідачем, у 2014 році протиправно проводилися виплати, передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Законом України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірах, передбачених постановами Кабінету Міністрів України, оскільки Закони України мають пріоритет над підзаконними актами - постановами КМУ від 23.11.2011 № 1210 та від 28.12.2011 № 1381.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011 та 25 січня 2012 року №3-рп/2012 суди, під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі , у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі й на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України, закону про Державний бюджет на відповідний рік та інших законів України.

Метою і особливістю Закону про Державний бюджет України є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й надання пільг, компенсацій і гарантій (пункт 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 у справі про соціальні гарантії громадян).

Фінансування компенсаційних виплат, доплат та різних видів допомоги, передбачених Законом, здійснюється відповідно до обсягів, затверджених законами України про Державний бюджет України на відповідний рік, тобто виконання Закону повністю залежить від фінансових ресурсів доходної частини державного бюджету.

Слід зазначити, що частиною другою статті 95 Конституції України визначено, що виключно Законом України про Державний бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, а стаття 63 Закону закріплює норму, якою стверджується, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету.

Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

Отже, Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а УПФ - органом, який реалізує таку політику, в тому числі за рахунок коштів Державного Бюджету України.

Проте, будь-яких законодавчих обмежень щодо застосування вказаних норм і положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Закону України "Про соціальний захист дітей війни", як це було в 2011-2013 роках, до часу розгляду справи судом першої інстанції не встановлено. Тобто, Законом України "Про Державний бюджет на 2014 рік" від 16 січня 2014 року № 719-VII, що набрав чинності з 1 січня 2014 року (п. 1 Прикінцевих положень Закону) та до дати винесення судового рішення, такі обмеження не встановлені.

У зв'язку з тим, що відповідач здійснював відповідні виплати позивачу в порушення наведених норм Законів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про обов'язок відповідача щодо донарахування та виплати позивачу недоплачених сум пенсії за період з 28.01.2014 року по 30.06.2014 року.

Окрім того, вихідним критерієм обрахунку пенсійних виплат є мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно зі статтею 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні цього спору, колегія суддів приходить до висновку, що при розрахунку додаткової пенсії, передбаченої статтею, наведеною вище, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Так само, не заслуговують на увагу і доводи апелянта щодо правомірності дій у зв'язку з відсутністю джерел фінансування на вказані виплати та необхідність їх встановлення бюджетним законодавством, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Народицького районного суду Житомирської області від "25" вересня 2014 р. без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т.В. Іваненко

судді: Л.В. Кузьменко

І.Г. Охрімчук

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу/відповідачам: Управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі Житомирської області вул. Леніна, 177, смт.Народичі, Народицький район, Житомирська область,11401

- ,

Попередній документ
41219478
Наступний документ
41219480
Інформація про рішення:
№ рішення: 41219479
№ справи: 284/1242/14-а
Дата рішення: 04.11.2014
Дата публікації: 07.11.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Житомирський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: