ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"28" жовтня 2014 р. справа № 809/3275/14
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі
судді Могили А.Б.
за участі:
секретаря судового засідання Житняк Л.М.
представника позивача Борсука Д.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 10533,39 грн., -
Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося в суд з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 10533,39 грн.
Позов мотивовано тим, що за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 рахується заборгованість по сплаті адміністративно-господарських санкцій до Фонду соціального захисту інвалідів в сумі 9843,99 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 689,50 грн. Адміністративно-господарські санкції були застосовані до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за не працевлаштування інваліда у 2013 році згідно вимог законодавства, що підтверджується звітом відповідача форми №10-ПІ та розрахунком заборгованості Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи належно повідомлена. Надіслала до суду письмове заперечення проти позову, згідно з яким у відповідача створене робоче місце для працевлаштування інваліда у відповідності до нормативу, щомісяця державній службі зайнятості надавалася інформація про вакантне робоче місце для інваліда та незайняте ним. Крім того, за місцем здійснення господарської діяльності відповідача розміщувалося оголошення про наявність вакансії для інваліда. З 09.12.2013 року за направленням Яремчанського міського центру зайнятості нею працевлаштований інвалід. Просила в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення проти позову, суд зазначає наступне.
ОСОБА_2 зареєстрована у визначеному законом порядку фізичною особою-підприємцем.
Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями та інтересами.
Частиною 3 статті 18 Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 19 цього Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів і відповідно до нормативу забезпечують працевлаштування інвалідів.
В судовому засіданні встановлено, що у відповідача кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях становить 1 особа, а середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу - 9 осіб.
За наслідками позапланової перевірки Територіальною державною інспекцією з питань праці в Івано-Франківській області законодавства про зайнятість та працевлаштування інвалідів виявлено факт невиконання відповідачем нормативу робочих місць для їх працевлаштування, про що 01.08.2014 року складено акт №09-05-027/663(а.с.7-9).
Позивачем здійснено Розрахунок адміністративно-господарських санкцій до відповідача за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, що складають 9843, 89 грн. а також пені за несвоєчасну сплату таких санкцій - 689, 50 грн. (а.с.9).
Суд вважає не правильним застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для інвалідів, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 18 вказаного Закону забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
З цього випливає, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування здійснюється двома шляхами: безпосереднє звернення інваліда до підприємства або звернення інваліда до державної служби зайнятості (з подальшим його направленням на підприємство, на якому є відповідні вакансії).
Відтак, суд вважає, що ст. 18 Закону не встановлює правила, за якими підприємство було б зобов'язане самостійно здійснювати пошук інвалідів для їх працевлаштування на своєму підприємстві.
Разом з тим, в ч. 3 ст. 18 Закону чітко визначені обов'язки підприємства, що використовує найману працю, а саме виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів; надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для працевлаштування інвалідів; звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.
Так, відповідно до статті 22 Закону України "Про зайнятість населення" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань формують базу даних про вільні робочі місця (посади) на підставі інформації, що надійшла від роботодавців та суб'єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні; ведуть облік осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні, та наданих їм послуг; здійснюють реєстрацію безробітних; здійснюють в установленому законодавством порядку збирання, опрацювання, подання та поширення адміністративних даних про попит та пропонування робочої сили на ринку праці, надання соціальних послуг населенню та роботодавцям.
Процедура подання інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів центру зайнятості визначена Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року №70.
Інформацію про вакансії (в томі числі для працевлаштування інвалідів) роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою наказом Мінпраці від 19.12.2005 року № 420 за погодженням з Держкомстатом, а з 12 липня 2013 року за формою затвердженою наказом Міністерством соціальної політики № 316 від 31.05.2013 року за погодженням з Державною службою статистики, а саме формою №3-ПН.
Судом встановлено, що відповідач щомісячно протягом 2013 року інформував Яремчанський міський центр зайнятості про наявність вакансій, шляхом подачі звіту за формою № 3-ПН (а.с.18-34).
Згідно листа Яремчанського міського центру зайнятості від 14.10.2014 №МЦЗ-1162-01/03-14 ним 09.12.2013 року направлено для подальшого працевлаштування особу з інвалідністю ОСОБА_3 (а.с.38).
Звітування Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів встановлюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Правила подання роботодавцями звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів відділенням Фонду та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) передбачено Порядком подання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року №70.
Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою № 10-ПІ (річна).
З поданого відповідачем звіту форми 10-ПІ за 2013 рік вбачається, що середньооблікову кількість штатних працівників, яким відповідно до законодавства встановлена інвалідність становить 1 особа (а.с.35).
Оскільки нормами чинного законодавства на підприємство покладено обов'язок по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, а не обов'язок їх працевлаштування, а також в матеріалах справи наявні відомості про виконання відповідачем обов'язку передбаченого нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні, по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів та відомості про вжиття нею, передбачених чинним законодавством заходів по забезпеченню працевлаштування інвалідів, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.
Постанова складена в повному обсязі 03.11.2014 року.