30 жовтня 2014 р. м.ОдесаСправа № 815/2035/14
Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г. П.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Яковлева Ю.В.,
Жука С.І.,
за участю секретаря судового засідання Худик С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів в Одеській області, до якої приєдналась Білгород-Дністровська об'єднана державна податкова інспекція Головного правління Міндоходів в Одеській області, на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом державного підприємства «Білгород-Дністровський морський торгівельний порт» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів в Одеській області, Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
02.04.2014р. державне підприємство «Білгород-Дністровський морський торгівельний порт» (далі - ДП «Білгород-Дністровський МТП») звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів в Одеській області, Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів (далі - ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 12.11.2012р. № 0000392500. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зазначеним ППР позивачу донараховано штрафні санкції на суму 85 223,90 грн., в зв'язку із затримкою сплати податкового боргу - суми ПДВ, визначеної декларацією з ПДВ за серпень 2012р. в розмірі 852 239 грн. Висновки податкового органу про несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання позивач вважає такими, що не відповідають дійсності, оскільки 21.09.2012р. підприємство сплатило суму ПДВ в розмірі 852 239 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 13 від 21.09.2012р. Оскільки відповідачем неправомірно віднесена сума ПДВ в розмірі 835 239 грн. в рахунок погашення податкового боргу на підставі ППР від 14.06.2012р. № 0000571530 та від 19.08.2012р. № 0000951530., які скасовані на підставі судового рішення, позивач також просив зобов'язати ДПІ відобразити в картці особового рахунку ДП «Білгород-Дністровський МТП» скасування зазначених податкових повідомлень-рішень.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що податковою інспекцією не допущено порушень вимог чинного законодавства при прийнятті оспорюваного податкового повідомлення-рішення, оскільки сплачені позивачем суми ПДВ в розмірі 852 239 грн. були зараховані в рахунок погашення податкового боргу, що облікувався в картці з ПДВ по ППР від 14.06.2012р. № 0000571530 та від 19.08.2012р. № 0000951530. В зв'язку з тим, що у позивача виникла недоїмка в розмірі 852 239 грн., яка не була погашена підприємством понад 11 днів, податковим органом правомірно нарахована штрафна санкція в розмірі 10% від суми зобов'язання. На підставі викладеного відповідач просив у позові відмовити.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2014 року позовні вимоги задоволені в частині визнання протиправним та скасування ППР від 12.11.2012р. № 0000392500, в решті позовних вимог відмовлено
В апеляційній скарзі податковий орган ставить питання про скасування судового рішення в частині задоволення позову, в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, та прийняттям нового судового рішення в цій частині про відмову у позові.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що в ході проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП «Білгород-Дністровський МТП» з питань несплати в установлений законом термін самостійно узгодженого зобов'язання по ПДВ, задекларовану в податкової декларації по ПДВ за серпень 2012р., встановлено порушення позивачем п.50.1 ст.50, п.54.1 ст.54 ПК України, яке виразилось у несплаті до бюджету із затримкою більше 11 днів самостійно узгодженого податкового зобов'язання по ПДВ, задеклароване в податковій декларації з ПДВ за серпень 2012р. у сумі 852 239 грн. За наслідками перевірки 06.11.2012р. складений акт № 167/25-0/01125689/2.
12.11.2012р. податковим органом прийняте ППР № 0000392500 про застосування штрафних санкцій в розмірі 10% від суми боргу, а саме в розмірі 85 223,90 грн.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги про скасування ППР від 12.11.2012р. № 0000392500, виходив з того, що на момент прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення судом скасовані ППР від 14.06.2012р. № 0000571530 та від 19.08.2012р. № 0000951530, на підставі яких в обліковій картці з ПДВ рахувався податковий борг, що і був погашений за рахунок сплати поточного зобов'язання з ПДВ за серпень 2012р. Відмовляючи у позові в частині зобов'язання податкового органу відобразити в картці особового рахунку позивача скасування ППР 12.11.2012р. № 0000392500, суд першої інстанції зазначав, що позивачем не доведена відмова податкового органу у вчиненні таких дій в досудовому порядку.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Предметом апеляційного оскарження є постанова суду першої інстанції в частині скасування податкового повідомлення-рішення.
За відсутністю апеляційної скарги позивача на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2014р. в частині відмови йому у позові, враховуючи положення ст.195 КАС України, у суду апеляційної відсутні підстави для виходу за межі апеляційної скарги та надання правової оцінки доводам суду щодо позовних вимог про зобов'язання вчинити певні дії.
З матеріалів справи вбачається, що 15.09.2012р. ДП «Білгород-Дністровський МТП» подав до податкового органу податкову декларацію з ПДВ за серпень 2012р., в якій в р.25 зазначена сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 852 239 грн. (а.с.19-20).
Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України зазначена сума грошового зобов'язання вважається узгодженою.
Пунктом 57.1 ст.57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
21.09.2013р. позивачем сплачена в повному обсязі сума ПДВ, задекларована ним у декларації з ПДВ за серпень 2012р., що підтверджується платіжним дорученням № 13 (а.с.83).
Згідно п.87.9 ст.87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
За обставинами справи станом на вересень 2012р. за позивачем в обліковій картці з ПДВ рахувався податковий борг на підставі податкових повідомлень-рішень від 14.06.2012р. № 0000571530, яким збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 772 889,50грн. та від 19.08.2012р. № 0000951530, яким збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 361 557,36 грн.
Грошове зобов'язання по вказаним податковим повідомленням-рішенням станом на день перерахування позивачем 852 239 грн., а саме на 21.09.2012р., було узгодженим, оскільки постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2012р., яка набрала законної сили 06 червня 2012р. (справа № 2а-1570/7174/2011), відмовлено ДП «Білгород-Дністровський МТП» у задоволенні позову про скасування податкових повідомлень-рішень від 14.06.2012р. № 0000571530 та від 19.08.2012р. № 0000951530 (а.с.76-80).
Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що зарахування податковим органом суми ПДВ в розмірі 852 239 грн., перерахованої позивачем до бюджету відповідно до податкової декларації за серпень 2012р. в рахунок існуючого податкового боргу в повній мірі узгоджується з вимогами ПК України.
Залишок податкового боргу, що виник на підставі ППР від 14.06.2012р. № 0000571530 та від 19.08.2012р. № 0000951530, в розмірі 243 989,77 позивач сплатив 28.09.2013р., що підтверджується платіжним дорученням № 27 (а.с.84).
Лише 11.10.2012р. до бюджету надійшла сума ПДВ в розмірі 852 239 грн., яка правильно визначена податковим органом, як така, що сплачена на погашення грошового зобов'язання з ПДВ на підставі декларації за серпень 2012р. із затримкою сплати на 11 днів (а.с.85).
Разом з тим, приймаючи 12.11.2012р. податкове повідомлення-рішення, що оскаржується, податковим органом не враховано, що 07.11.2012р. постановою Одеського апеляційного адміністративного суду при перегляді судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами по справі № 2а-1570/7174/2011, скасовані податкові повідомлення-рішення від 14.06.2012р. № 0000571530 та від 19.08.2012р. № 0000951530, на підставі яких в обліковій картці з ПДВ рахувався податковий борг, що і був погашений за рахунок сплати поточного зобов'язання з ПДВ за серпень 2012р.
Таким чином, на час прийняття оскаржуваного ППР були відсутні підстави для застосування фінансових санкцій за порушення строків сплати податкового зобов'язання.
Доводи апелянта про те, що постанова суду від 07.11.2012р. надійшла до податкового органу пізніше дати прийняття ППР № 0000392500 від 12.11.2012р., не спростовують висновків суду. Як встановлено в ході апеляційного розгляду, відповідачу було відомо про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, справа розгляділась у відкритому судовому засіданні з викликом сторін. Тому відповідач мав своєчасно дізнатись про результати судового розгляду.
Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів в Одеській області, до якої приєдналась Білгород-Дністровська об'єднана державна податкова інспекція Головного правління Міндоходів в Одеській області, - залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: Ю.В.Яковлев
Суддя: С.І.Жук