22 жовтня 2014 рокум. Ужгород№ 807/2594/14
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Луцович М.М.
при секретарі судового засідання Симканич Ю.В.
за участю сторін:
представника позивача - Данайканич М.М.;
представника відповідача - Марканича В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» до Управління Укртрансінспекції у Закарпатській області про скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Надія» звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Укртрансінспекції у Закарпатській області, яким просить суд скасувати постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу від 05.08.2014 року №№ 030129, 030130, 030131, 030132, 030133, 030134, 030135, 030136, 030137, 030138, 030139, 030140, 030141, 030142, 030143, 030144, 030145, 030146, 030147, 030148, 030149, 030150, 030151, 030152, 030153, 030154, 030155, 030156.
Позов мотивований тим, що 27.06.2014 року був складений Акт №028412 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, під час якої виявлено, що у водія ТОВ «Надія» ОСОБА_3, який керував транспортним засобом «МАЗ», реєстраційний № НОМЕР_1, що належить на праві власності ТОВ «Надія» на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2, який здійснював внутрішні автомобільні вантажні перевезення по маршруту м.Свалява-с.Бистриця, відсутністні реєстраційні листки праці та відпочинку водія транспортного засобу за 27.06.2014 року а також за 28 попередніх календарних днів. В зв'язку з виявленими порушеннями управлінням Укртрансінспекції у Закарпатський області на підставі абз. 8 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» винесено постанови №№ 030129, 030130, 030131, 030132, 030133, 030134, 030135, 030136, 030137, 030138, 030139, 030140, 030141, 030142, 030143, 030144, 030145, 030146, 030147, 030148, 030149, 030150, 030151, 030152, 030153, 030154, 030155, 030156 від 05.08.2014 року про застосування фінансових санкцій у розмірі по 340 грн. кожна ТзОВ „Надія" не погоджується з винесеними постановами про застосування адміністративно-господарського штрафу за відсутність реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водія транспортного засобу, оскільки вважає, що акт перевірки, на підставі якого винесено спірні постанови про застосування фінансових санкцій не відповідає дійсності так як всі необхідні документи на здійснення перевезення у водія були, а тому на думку позивача, що застосування до товариства штрафних (фінансових) санкцій є безпідставними та незаконними.
Крім того позивач вказує на те, що його притягнули до відповідальності двадцять вісім разів за одне й те саме правопорушення, що суперечить ст. 61 Конституції України в якій вказано, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Підсумовуючи, вищезазначене позивач стверджує, що постанови про застосування фінансових санкцій є неправомірними та підлягають скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі з підстав викладених у письмових запереченнях (а.с.61-65) та зазначив, що відповідач в оскаржуваних правовідносинах діяв у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.06.2014 року о 11 год. 40 хв. інспектором Управління Укртрансінспекції у Закарпатській області проведено перевірку транспортного засобу марки МАЗ 54323, номерний знак НОМЕР_3, водій ОСОБА_3, що належить ТОВ «Надія», за результатами якої складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 27.06.2014р., яким зафіксовано порушення, а саме, у водія транспортного засобу ОСОБА_3 відсутня тахокарта, за 27.06.2014 та за попередні 28 календарних днів. В зв'язку з виявленими порушеннями заступником начальника Управління Укртрансінспекції у Закарпатській області Кейс С.Г. на підставі абз. 8 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" винесено постанови №№ 030129, 030130, 030131, 030132, 030133, 030134, 030135, 030136, 030137, 030138, 030139, 030140, 030141, 030142, 030143, 030144, 030145, 030146, 030147, 030148, 030149, 030150, 030151, 030152, 030153, 030154, 030155, 030156 від 05.08.2014 року про застосування до ТОВ Фірма «Надія» фінансових санкцій в розмірі по 340,00 грн. за кожною постановою (а.с.16-43).
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Відповідно до абз. 8 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно - господарські штрафи за порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів - штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Аналізуючи дані статті слід зазначити, що обов'язковою та необхідною умовою для притягнення суб'єкта господарської діяльності до відповідальності, передбаченої Законом України «Про автомобільний транспорт» є перебування його в статусі автомобільного перевізника.
Згідно ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" № 2344-IIІ від 05.04.2001 року автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" № 2344-IIІ від 05.04.2001 року державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Відповідно до ст. 18 Закону №2344-ІІІ, з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці.
На виконання ст. 18 Закону України "Про автомобільний транспорт", 7 червня 2010 року Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 р. за №811/18106, (далі - Положення). Це Положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року N 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України "Про автомобільний транспорт", "Про дорожній рух".
Відповідно до п.1.2 та 1.3 Положення, встановлено особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку. Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
Відповідно до Закону України «Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)», Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух» - наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 року №385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (надалі по тексту - Інструкція).
Згідно з пунктом 1.4 даної Інструкції контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.
Пунктами 3.3, 3.5 вказаної Інструкції передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом зобов'язаний мати при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом. Перевізники зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії.
З 20.12.2010 року набула чинності поправка №6 до ЄУТР, відповідно до якої, якщо водій керує транспортним засобом, обладнаним записуючим обладнанням, водій повинен мати можливість надати, коли б не попросила інспектуюча особа реєстраційні листки (тахограми) за поточний день та попередні 28 днів.
Відповідно до ст. 60 Закону №2344-ІІІ при вчиненні однією особою двох або більше правопорушень адміністративно-господарський штраф накладається за кожне правопорушення окремо. За порушення абз. 8 ст. 60 Закону №2344-ІІІ встановлено штраф в розмірі 340 грн., тобто порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів в даному випадку є одним правопорушенням, а не двадцять вісім.
Крім того відповідачем не доведено, а судом не встановлено, здійснення позивачем перевезень за попередні календарні дні.
Враховуючи зазначені обставини, суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірності всіх прийнятих ним постанов тому позовні вимоги ТОВ «Надія» підлягають задоволенню, а постанови від 05.08.2014 року №№ 030129, 030130, 030131, 030132, 030133, 030134, 030135, 030136, 030137, 030138, 030139, 030140, 030141, 030142, 030143, 030144, 030145, 030146, 030147, 030148, 030149, 030150, 030151, 030152, 030153, 030154, 030155, 030156- скасуванню.
Судом також встановлено, що відповідачем винесено крім оскаржуваних постанов також постанову №030128 від 05.08.2014 року за правопорушення, яке мало місце безпосередньо 27.06.2014 року та відповідальність за яке передбачена ч.2 абз.8 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с.83), разом з тим позивач погодився з даною постановою та в судовому порядку її не оскаржував.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч.2 ст 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 11, 69, 71, 86, 158-163, КАС України, суд,-
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» - задовольнити.
Скасувати постанови Управління Укртрансінспекції у Закарпатській області про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» адміністративно - господарського штрафу №№ 030129, 030130, 030131, 030132, 030133, 030134, 030135, 030136, 030137, 030138, 030139, 030140, 030141, 030142, 030143, 030144, 030145, 030146, 030147, 030148, 030149, 030150, 030151, 030152, 030153, 030154, 030155, 030156 від 05 серпня 2014 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
СуддяМ.М. Луцович