28 жовтня 2014 р. Справа № 876/15639/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Заверухи О.Б.,
суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, ОСОБА_1 про стягнення коштів,-
21.10.2010 року Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, ОСОБА_1 в якому просило стягнути з відповідачів солідарно суму переплати пенсії за період з 01.02.2008 року по 30.06.2009 року в розмірі 4 852, 24 грн.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року адміністративний позов залишено без розгляду.
Ухвала мотивована тим, що позов підлягає залишенню без розгляду на підставі ст. 100 КАС України, оскільки поданий із пропущенням встановленого ст. 99 КАС України строку звернення до адміністративного суду.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, УПФУ у Франківському районі м. Львова подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що судом першої інстанції неповністю з'ясовано обставини, що мають значення для справи, було порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення цього питання.
За відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.
Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, а відтак, адміністративний позов у відповідності до ст. 100 КАС України підлягає залишенню без розгляду.
Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю таких висновків суду першої інстанції з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що в грудні 2010 року Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі міста Львова звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, ОСОБА_1 про стягнення солідарно суми переплати пенсії за період з 01.02.2008 року по 30.06.2009 року у розмірі 4852,24 грн.
Як встановлено судом першої інстанції, в обґрунтування поважності причин пропуску строку позивач посилався на те, що двічі звертався до суду з аналогічним позовом, однак ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 30 липня 2010 року позовну заяву управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова до державної податкової інспекції у м. Львові, ОСОБА_1 про утримання надміру виплачених сум пенсій залишено без розгляду у зв'язку з відкликанням позовної заяви для додаткового опрацювання.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Згідно зі статтею 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Частиною 1 ст. 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Як вбачається з позовної заяви, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення суми переплати пенсії за період з 01.02.2008 року по 30.06.2009 року, яка виникла внаслідок подання державною податковою інспекцією у м. Львові довідки від 18.06.2009 року. Вказана довідка скерована супровідним листом № 10067/05 від 18.06.2009 року, надійшла на адресу УПФУ у Франківському районі м. Львова - 19.06.2009 року (а.с.10).
Отже, саме з цієї дати в УПФУ у Франківському районі м. Львова виникло право на пред'явлення позову про стягнення суми переплати пенсії.
Адміністративний позов поданий 30.12.2010 року, тобто з пропуском встановленого частиною другою статті 99 КАС України строку.
Колегія суддів зазначає, що позивач не надав належних доказів на пітвердження поважності пропуску строку звернення до суду, а факт звернення УПФУ у Франківському районі м. Львова до суду з аналогічним позовом не може визнаватися поважною причиною пропуску строку, оскільки такий залишався без розгляду у зв'язку з неправильним оформленням позивачем позовної заяви та її відкликання самим позивачем.
Із врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність правових підстав для цього, оскільки позивачем пропущено встановлений шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ч. 1 ст. 197, п.1 ч.1 ст.199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі міста Львова залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року про залишення позовної заяви без розгляду по справі № 2а-813/8233/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: О.Б. Заверуха
Судді: О.М. Гінда
В.В. Ніколін