23 жовтня 2014 року Справа № 7313/13/876
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Каралюса В.М.,
суддів - Матковської З.М., Затолочного В.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 05 квітня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Снятинської РДА про зобов'язання перерахувати та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення,-
19.02.2013 року позивач звернулася до суду з вищевказаним адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Снятинської РДА про зобов'язання перерахувати та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення за 2012 рік, відповідно до вимог ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 05.04.2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із винесеним рішенням, його оскаржив позивач, який покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і винести нову постанову, якою в задоволити позовні вимоги.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, визнаний особою яка постраждала від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.5), інвалідом ІІ групи.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ, передбачена щорічна допомога на оздоровлення в тому числі інвалідам 2 групи - п'ять мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
При виплаті щорічної допомоги на оздоровлення відповідач керувався Постановою Кабінету міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 закріплено, що в одних законах безпосередньо встановлено розміри соціальних виплат, а в інших їх визначення віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України. Відповідно до положень законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначення порядку та розмірів соціальних виплат віднесено до відання Кабінету Міністрів України.
Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» встановлено, що у 2012 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції, що при виплаті щорічної допомоги на оздоровлення відповідач правомірно керувався Постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою встановлений розмір допомоги на оздоровлення.
За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що з оскаржуваного судового рішень вбачається, що при його ухвалені, суд першої інстанції не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення.
Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 05 квітня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя В.М. Каралюс
Суддя З.М. Матковська
Суддя В.С. Затолочний