Справа: № 826/10676/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.
Іменем України
04 листопада 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Мєзєнцева Є.І.
Чаку Є.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «КСУМ» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «КСУМ» до Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві про скасування наказу, -
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 серпня 2014 року в задоволенні адміністративного позову ПАТ «КСУМ» до Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві про скасування наказу - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанови суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 24 червня 2014 року на адресу ПАТ «КСУМ» надійшов Витяг з протокольного рішення №4 спільного засідання колегії Територіального управління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві та Територіальних державних інспекцій з питань праці у Київській області та м. Києві від 29 травня 2014 року, яким було вирішено відповідно до вимог статті 21 Закону України «Про охорону праці» анулювати дозвіл від 11 січня 2011 року за №3071.12.32 на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, виданий ПАТ «КСУМ» Територіальним управлінням Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві.
Підставою для анулювання дозволу стали обставини настання нещасного випадку зі смертельним наслідком під час виконання робіт з улаштування залізобетонного каркасу на другому поверсі будинку № 36 по вулиці Регенераторній, 4 у місті Києві, в результаті чого загинула машиніст баштового крану ОСОБА_3
Позивач, вважаючи такий акт індивідуальної дії протиправною, а свої права порушеними, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Встановлено, що згідно з Витягом з протокольного рішення основною причиною настання нещасного випадку зі смертельним наслідком став незадовільний технічний стан баштового крану КБ-403А (зав. №39, реєстр. №12051). Крім того, встановлено Інші причини супровідного характеру, а саме: порушення вимог безпеки під час експлуатації баштового крану КБ-403А(зав. №39, реєстр. №12051), неякісне проведення уповноваженою організацією НФВ у формі ТОВ «Промсервісдіагностика» експертного обстеження баштового крану КБ-403А(зав. №39, реєстр. №12051), недодержання вимог законодавства про охорону праці під час проведення робіт підвищеної небезпеки та експлуатації устаткування підвищеної небезпеки та експлуатації устаткування підвищеної небезпеки, незадовільне функціонування системи управління охороною праці у ПАТ «КСУМ».
Згідно статті 1 Закону України «Про охорону праці» визначено, що охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач посилається на відсутність факту порушення з боку ПАТ «КСУМ» законодавства про охорону праці, оскільки с в акті № про нещасний випадок причиною нещасного випадку визначено незадовільний технічний стан баштового крану, а не порушення законодавства про охорону праці.
Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18 червня 2007 року № 132 затверджено Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів.
Згідно цього наказу, правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів розроблені у відповідності до Закону України «Про охорону праці» та Положення про Державний комітет України з промислової безпеки,охорони праці та гірничого нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 № 1640.
Згідно п. 7.2.3. Правил № 132, рішення про можливість експлуатації вантажопідіймальних кранів і машин, що підлягають реєстрації в територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці, приймається посадовою особою цього органу, крім випадків, зазначених у пунктах 7.2.9 і 7.2.10 цих Правил.
Згідно п. 7.2.6. Правил, рішення про можливість експлуатації реконструйованих (модернізованих) вантажопідіймальних кранів і машин, підданих реконструкції на місці експлуатації, приймається на підставі результатів приймальних випробувань, проведених у суб'єкта господарювання.
Відповідно до п. 2.6 Типової інструкції для працівників, відповідальних за утримання вантажопідіймальних кранів у справному стані, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 20 жовтня 1994 року № 59/595, працівник, відповідальний за утримання крана у справному стані, може допускати в експлуатацію заново зареєстрований кран або кран, який змонтований на новому місці роботи, тільки після проведення технічного огляду його та наявності дозволу, записаного в паспорт крана, а також за наявності навчених кранівників, стропальників (зачіплювачів), які пройшли в установленому порядку перевірку знань, працівників, відповідальних за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами.
Між тим, під час проведення спеціального розслідування відповідачем встановлено, що в порушення п.п. 7.2.2.3 Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів ПАТ «КСУМ» не було отримано рішення посадової особи Держгірпромнагляду про можливість експлуатації спричинившого нещасний випадок крану
Крім того, оскільки станом на дату нещасного випадку граничний строк експлуатації крану сплинув, в порушення п.п. 7.2.2.6 Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів ПАТ «КСУМ» не було отримано відповідного рішення Держгірпромнагляду про можливість експлуатації крану після закінчення граничного строку його експлуатації.
В порушення вимог п. 2.6 Типової інструкції № 59/595, допуск машиніста баштового крану ОСОБА_4 до роботи на крані, був зроблений директором служби експлуатації баштових кранів ОСОБА_5 без наявності дозволу (рішення про можливість експлуатації), записаного в паспорт крану посадовою особою Держгірпромнагляду.
Згідно статті 15 Закону України «Про охорону праці» визначено, що на підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу охорони праці відповідно до типового положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на 01 січня 2014 року на ПАТ «КСУМ» працювала 81 особа.
Однак, як було встановлено відповідачем під час проведення перевірки, на підприємстві ПАТ «КСУМ» станом на дату нещасного випадку не було створено службу охорони праці, що є порушенням зазначеної норми.
В своїй апеляційній скарзі позивач покликається на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 червня 2014 року по справі №826/5233/14, якою всьановолено, що в травні 2014 року відповідачем проведено позапланову перевірку ПАТ «КСУМ», за результатами якої складено акт перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) від 12 травня 2014 року №13/51/З 02А, згідно висновків якого, порушення зазначені в приписі №13/51/241П від 10 квітня 2014 року усунуті в повному обсязі. Однак, колегія суддів не приймає до увагу такий довід апелянта, оскільки на момент винесення оскаржуваного наказу, порушення законодавства про охорону праці існували, що і спровокувало настання нещасного випадку.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про охорону праці» підставою для анулювання дозволу є, в тому числі: виникнення аварії, вибуху, пожежі, нещасного випадку, якщо в акті розслідування встановлено, що причиною такої події стало недодержання вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл.
Судом першої інстанції встановлено вчинення позивачем порушень вимог законодавства про охорону праці, що призвело до смерті ОСОБА_3 внаслідок падіння частини підйомного крану, а тому, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.
А тому, необґрунтованими є доводи апеляційної скарги щодо не порушення позивачем законодавства про охорону праці.
Враховуючи зазначене, правомірним є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову.
З наведеного вище колегія суддів приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «КСУМ» - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 серпня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Файдюк В.В.
Судді: Чаку Є.В.
Мєзєнцев Є.І.