22 жовтня 2014 р. № 9104/130057/12
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М.
за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДОРС» про прийняття додаткової постанови в справі за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДОРС» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25 травня 2012 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДОРС» до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області ДПС про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,
встановив:
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2014 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДОРС» - задоволено частково. Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25 травня 2012 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДОРС» до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області ДПС про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень - скасовано та прийнято нову постанову. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДОРС» - задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області ДПС № 0000022300 від 18.01.2012 року про зменшення ТзОВ «УКРДОРС» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 84342 грн. і застосування штрафної (фінансової) санкції 12721,75 грн., та № 0000062300 від 22.03.2012 року про зменшення ТзОВ «УКРДОРС» суми від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 33333 грн.. У задоволенні решта позовних вимог ТзОВ «УКРДОРС» - відмовлено.
30 вересня 2014 року на адресу Львівського апеляційного адміністративного суду надійшла заява позивача ТзОВ «УКРДОРС» про прийняття додаткової постанови, в якій зазначено, що судом апеляційної інстанції не вирішено питання про розподіл судових витрат. Тому, заявник просить ухвалити додаткове судове рішення, яким стягнути з Державного бюджету України на користь ТзОВ «УКРДОРС» частину сплачених судових витрат, відповідно до задоволених вимог.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши обґрунтування заяви про ухвалення додаткового судового рішення, вважає, що таку заяву слід задоволити, з врахуванням наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 168 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадах, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (постанови чи ухвали), внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
Таким чином, чинне законодавство передбачає можливість прийняття додаткового судового рішення (постанови чи ухвали), серед іншого, у разі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 207 КАС України, у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається, зокрема, про розподіл судових витрат.
Однак, при прийнятті постанови від 25.06.2014 року апеляційний суд не вирішив питання про розподіл судових витрат.
З матеріалів справи видно, що при зверненні позивача ТзОВ «УКРДОРС» до суду з адміністративним позовом та з апеляційною скаргою було сплачено судовий збір у розмірі 1303,97 грн. та 668,08 грн. відповідно (а.с. 2 Т.1, а.с. 164 Т.2).
Тобто, документально підтвердженими витратами позивача є витрати в розмірі 1972,05 грн. (1303,97 грн. + 668,08 грн. = 1972,05 грн.).
Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Суд апеляційної інстанції враховує, що у даній адміністративній справі ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 13.04.2012 року, яка набрала законної сили, відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог про визнання нечинними рішення ДПС Волинської області № 326/10/25-006 від 17.02.2012 року та рішення ДПС України № 4841/6/10-2115 від 19.03.2012 року про результати розгляду скарг.
Решта позовних вимог постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2014 року задоволено частково, і, зокрема, відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині оскарження ППР № 0000032300 від 18.01.2012 року.
Отже, понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору підлягають відшкодуванню частково, тобто в розмірі 986 грн. (1972,05 грн. : 2 = 986 грн.).
Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції вважає, що заяву про додаткове судове рішення щодо розподілу судових витрат, слід задоволити.
Керуючись ст.ст. 41 ч.1, 94, 160, 168, 195, 196, 207, 254 КАС України, суд -
постановив:
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДОРС» судові витрати в сумі 986 грн..
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий: В.В. Гуляк
Судді: Р.Й. Коваль
Н.М. Судова-Хомюк