Копія
Справа № 822/4322/14
28 жовтня 2014 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі :головуючого-суддіМатущака В.В.
при секретарі за участі: Гук В.В. представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Реєстраційної служби Старокостянтинівського районного управління юстиції третя особа на стороні відповідача Старокостянтинівська районна державна адміністрація, Управління Держземагентства у Старокостянтинівському районі Хмельницької області про скасування державного акту та реєстрації,
Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Реєстраційної служби Старокостянтинівського районного управління юстиції третя особа на стороні відповідача Старокостянтинівська районна державна адміністрація, Управління Держземагентства у Старокостянтинівському районі Хмельницької області про скасування державного акту та реєстрації.
Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, що викладені у адміністративному позові.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив в повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити.
Треті особи в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені судом належним чином. Надіслали до суду клопотання про розгляд справи без їхньої участі.
Суд заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, дослідивши зібрані докази, дійшов до наступного висновку.
Із змісту позовної заяви вбачається, що частина позовних вимог позивача стосується скасування державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ 123456.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно з частиною 2 цієї статті до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Статтею 1 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 3 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У пункті 9 Постанови пленуму Вищого адміністративного суду України № 8 від 20.05.2013 року зазначено, що за змістом статті 126 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року №2768-ІІІ, статті 19 Закону №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державні акти на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом, є підставою для державної реєстрації цих прав. Ці акти видаються спеціально уповноваженим органом державної виконавчої влади у галузі земельних ресурсів - Державним агентством земельних ресурсів України.
Видача державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку здійснювалася за єдиною визначеною процедурою, встановленою Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженою наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 року № 43, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 4 червня 1999 року за № 354/3647.
Таким чином, ознаками цих державних актів є: видача органом виконавчої влади; видача в межах процедури державної реєстрації права власності, користування, що виникло на підставі правовстановлюючого документа; єдиний порядок оформлення; фіксування факту державної реєстрації права власності на землю або користування землею.
Оскільки порядок видачі державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку перебуває у сфері публічно-правових відносин, то спори щодо дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень з приводу їх видачі підлягають розгляду адміністративними судами.
Отже, адміністративним судам підсудні справи щодо дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень з приводу саме видачі державного акту на право власності земельної ділянки.
Вимог про визнання неправомірними дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень з приводу видачі державних актів позивачем заявлено не було.
Державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.
Вимога про скасування державного акта про право власності на земельну ділянку є вимогою про захист права власності на земельну ділянку, а спірні правовідносини стосуються права володіння, користування та розпорядження земельними ділянками і не пов'язані з захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 28 березня 2013 року у справі К/9991/68620/11.
З обґрунтування позовних вимог позивача та матеріалів справи вбачається, що існує спір щодо правомірності набуття права власності на спірні земельні ділянки та як наслідок відновлення порушеного права власності ОСОБА_3.
Предмет спору безпосередньо пов'язаний із реалізацією права власності на землю, в тому числі відновлення порушеного права. Тому суд вважає, що в даній справі є спір про право на земельну ділянку, а не публічно-правовий спір щодо оскарження акту індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень, оскільки позивач фактично відстоює своє право на власність, володіння чи розпорядження спірною земельною ділянкою.
Отже, такий спір є спором про право і повинен вирішуватись в порядку цивільного судочинства, що в свою чергу виключає розгляд справи в порядку адміністративного судочинства.
Окрім того колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку (у рішеннях по справах №21-228а13 від 01.10.2013 року, №21-291а11 від 09.04.2012 року), що після оформлення відповідно до чинного законодавства права власності на земельну ділянку виник спір про право цивільне, а тому і захищати свої права та інтереси особи повинні у способи, визначені у статтях 152 Земельного кодексу України та 16 Цивільного кодексу України.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що спір, який виник між сторонами, не є адміністративним, такий спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства.
Частиною 1 статті 157 КАС України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 157 КАС України, суд, -
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Реєстраційної служби Старокостянтинівського районного управління юстиції третя особа на стороні відповідача Старокостянтинівська районна державна адміністрація, Управління Держземагентства у Старокостянтинівському районі Хмельницької області в частині позовних вимог про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 123456.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст ухвали виготовлено 29 жовтня 2014 року.
Суддя/підпис/В.В. Матущак
"Згідно з оригіналом" Суддя В.В. Матущак