04 листопада 2014 року місто Київ № 810/5431/14
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Шевченко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Київської обласної державної адміністрації про роз'яснення щодо виконання постанови від 10.10.2014 в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1
доКомісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 році при Київській обласній державній адміністрації
провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та скасування рішення, -
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10.10.2014 адміністративний позов задоволено.
31.10.2014 від Київської обласної державної адміністрації до суду надійшла заява (вхідний № 18347/14) про роз'яснення щодо виконання постанови від 10.10.2014 у справі № 810/5431/14.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2014 призначено судове засідання з розгляду заяви Київської обласної державної адміністрації на 04.11.2014.
У призначений день та час в судове засідання 04.11.2014 сторони не з'явилися. Від представника Київської обласної державної адміністрації до суду надійшло письмове клопотання про розгляд заяви без його участі.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Судом встановлено, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини третьої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
Таким чином, суд визнав за можливе розгляд заяви Київської обласної державної адміністрації про роз'яснення судового рішення проводити без участі сторін.
Питання щодо роз'яснення судового рішення врегульоване статтею 170 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зі змісту заяви Київської обласної державної адміністрації про роз'яснення судового рішення вбачається, що заявник звертається до суду з даною заявою щодо роз'яснення способу та порядку виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 10.10.2014 № 810/5431/14 щодо зобов'язання Комісії визначити ОСОБА_1 статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році та видати відповідне посвідчення.
Слід звернути увагу Київської обласної державної адміністрації, що в резолютивній частині постанови від 10.10.2014 було постановлено, зокрема в абзаці третьому, зобов'язати Комісію по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 році при Київській обласній державній адміністрації розглянути питання та визнати ОСОБА_1 учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1988 році та видати відповідне посвідчення.
В наданій суду заяві заявник фактично не погоджується з винесеним судом рішенням у справі в частині відсутності у Комісії повноважень по видачі відповідних посвідчень та вказує на обставини, а саме на протокол № 172 засідання комісії від 12.12.2013, яким ОСОБА_1 на виконання рішення суду було встановлено статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які не досліджувались судом при розгляді справи № 810/5431/14 у зв'язку з ненаданням суду таких документів з боку Комісії.
Слід відмітити, що якщо сторона не згодна з рішенням суду, вона має право оскаржити його в апеляційному порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова Київського окружного адміністративного суду від 10.10.2014 в апеляційному порядку відповідачем не оскаржувалася та вважається такою, що набрала законної сили 28.10.2014 у зв'язку із закінченням строків на подання апеляційної скарги.
Суд зазначає, що положення частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення протягом десяти днів із повідомленням заявника (особи, яка бере участь у справі, державного виконавця, які звернулися із заявою про роз'яснення судового рішення) та осіб, які беруть участь у справі.
При цьому, вказана норма процесуального закону передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення, що перешкоджає його належному виконанню, тобто, роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її тяжко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
У даному випадку, обставини, на які вказує заявник не є підставою для роз'яснення постанови суду від 10.10.2014 по справі № 810/5431/14, оскільки судове рішення цілком зрозуміле, прийняте судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, підтверджених тими доказами, які були досліджені під час розгляду справи.
Встановлені обставини справи судом описані в постанові суду від 10.10.2014, зокрема в її мотивувальній частині, і не потребують додаткового роз'яснення.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу на норми статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки заявник, без посилання на будь-які норми Кодексу адміністративного судочинства України, сформував свою заяву як «роз'яснення щодо виконання постанови суду».
Спосіб та порядок виконання судових рішень в адміністративних справах врегульований статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Визначення порядку виконання рішення - це встановлення у судовому рішенні конкретних заходів та дій, які слід вчинити сторонам, державному виконавцеві, іншим суб'єктам владних повноважень у разі, якщо рішення не буде виконано добровільно.
З огляду на викладене суд зазначає, що спосіб та порядок виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 10.10.2014 № 810/5431/14 може бути вирішено лише після відкриття виконавчого провадження. Таких доказів матеріали справи не місять, отже підстав для задоволення даної заяви з цих підстав також не вбачається.
З огляду на зазначене та керуючись статтями 128, 160, 165, 170, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
1. У задоволенні заяви Київської обласної державної адміністрації про роз'яснення щодо виконання постанови від 10.10.2014 у справі № 810/5431/14 відмовити повністю.
2. Копію ухвали надіслати сторонам по справі.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з частиною третьою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Шевченко А.В.