Ухвала від 29.10.2014 по справі 686/8775/14-а

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 686/8775/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Порозова І.Ю.

Суддя-доповідач: Сушко О.О.

29 жовтня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Залімського І. Г. Смілянця Е. С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України у м. Хмельницькому про перерахунок пенсії ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій щодо невиплати пенсії у розмірі, визначеному Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язання до перерахунку основної та додаткової пенсії з 01.01.2014 року, з урахуванням вимог ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 травня 2014 року позов задоволено: визнано неправомірними дії відповідача щодо невиплати позивачу пенсії в розмірі визначеному ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.01.2014 року; зобов'язано відповідача зробити перерахунок та виплату пенсії позивачу в розмірі визначеному ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.01.2014 року в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії в розмірі не нижчому 75% мінімальної пенсії за віком та з урахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що винесена з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Від представника відповідача на адресу суду надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач є потерпілим від Чорнобильської катастрофи та має право на часткову доплату за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до статтей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Так, ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим по 2-й групі інвалідності 8 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст. 50 вказаного Закону особам, віднесеним до першої категорії призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, інвалідам 2-ї групи - 75% мінімальної пенсії за віком.

Згідно зі ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-12 від 28.02.1991 року пенсія особам віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюється у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

За змістом ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи" у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії передбачений частиною 4 ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

В силу п. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії по віку встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Разом з тим, відповідачем при обрахунку та виплаті пенсії позивачу враховується порядок та розмір виплат окремим категоріям громадян встановленим Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210, якою передбачено, що основний розмір пенсії по інвалідності 2-ї групи для учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС не може бути меншим ніж 160 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, виплачується в розмірі 40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Водночас, ст. 22 Конституції України передбачено, що прийняття інших, або нових законів, або внесення змін до чинних законів, не допускає звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Положеннями ч. 4 ст. 9 КАС України встановлено, що у разі невідповідності нормативно - правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при вирішенні даного спору суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при розрахунку основної та додаткової пенсії, передбачених ст.ст. 50, 54 Закону України №796-ХІІ підлягають застосуванню розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Отже, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, яким являється постанова Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою керується відповідач при вирішенні даного питання, слід застосовувати норму, яка має вищу юридичну силу, а саме норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», адже вказана постанова істотно зменшує розмір пенсії позивача по відношенню до розміру пенсії визначеної законом.

Крім того, починаючи з 01.01.2014 року Закон України "Про державний бюджет України на 2014 рік" в редакції від 16.01.2014 року не містив жодної норми, яка б обмежувала у 2014 року пряме застосування Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема статті 50, 54 даного Закону, якими визначено перерахунок пенсії.

Однак 01.07.2014 року Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" були внесені зміни до Закону України "Про Державний бюджет на 2014 рік" й Прикінцеві положення цього Закону доповнено п.6-7, яким установлено, що норми і положення статей 20, 21, 22,23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов"язкового державного соціального страхування на 2014 рік. Вищезазначені зміни до Закону України "Про Державний бюджет на 2014 рік" набули чинності 03.08.2014 року.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України у м. Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 травня 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку встановленому ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Сушко О.О.

Судді Залімський І. Г.

Смілянець Е. С.

Попередній документ
41219000
Наступний документ
41219002
Інформація про рішення:
№ рішення: 41219001
№ справи: 686/8775/14-а
Дата рішення: 29.10.2014
Дата публікації: 07.11.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: