662/1594/14-ц
29 жовтня 2014 року с.м.т. Новотроїцьке
Новотроїцький районний суд Херсонської області в складі:
Головуючого судді - Бугрименка В.В.
при секретарі - Голумбієвській С.Ф.
позивачки - ОСОБА_1
представника позивачки - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сиваської селищної ради Новотроїцького району Херсонської області про визнання права власності на спадкове майно
Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_3. Після його смерті відкрилася спадщина, а саме на належний йому будинок АДРЕСА_1. Звернувшись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, їй було відмовлено у видачі свідоцтва оскільки відсутні правовстановлюючі документи на зазначений будинок. Посилаючись на ст.ст.100, 101, 128 ЦК УРСР, просила визнати за нею право власності на зазначений будинок в порядку спадкування після смерті батька.
В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву в якій просить розглянути справу без його участі.
Заслухавши пояснення позивачки та її представника, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст.1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, останній проживав за адресою АДРЕСА_1. Заяву про прийняття спадщини подала донька померлого - позивачка по справі. Постановою нотаріуса від 3 червня 2014 року позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину з тих підстав, що не надано правовстановлюючі документи на нерухоме майно - будинок АДРЕСА_1. З довідки агрофірми "Сиваш" за 384 від 27 лютого 2014 року вбачається, ОСОБА_3 в 1970 році брав кошти у вказаному підприємстві на придбання будинку АДРЕСА_1. Згідно відповіді Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29 жовтня 2014 року, у вказаному реєстрі відомості щодо будинку АДРЕСА_1 - відсутні. З технічного паспорту на зазначений будинок, виготовлений після смерті ОСОБА_3 - 1 вересня 2014 року, вбачається, що будинок було побудовано 1968 році.
Згідно з п. 4 розд.2 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затвердженої Міністерством комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 року реєстрації підлягають всі будинки і домоволодіння в межах міст і селищ міського типу УРСР, що належать місцевим Радам депутатів трудящих, державним, кооперативним і громадським установам, підприємствам і організаціям, а також ті будинки і домоволодіння, які належать громадянам на праві особистої власності. Будинки, що підлягають реєстрації, повинні бути закінчені будівництвом і прийняті в експлуатацію за актом, затвердженим виконкомом місцевої Ради депутатів трудящих.
Відповідно до довідки Сиваської селищної ради за №474-2/18 від 23 жовтня 2014 року будинок АДРЕСА_1 в експлуатацію не вводився, інформація про реєстрацію будинку та видачу свідоцтва про право власності в селищній раді відсутня. З довідки комунального підприємства "Генічеське бюро технічної інвентаризації за №637 від 22 жовтня 2014 року вбачається, що первинна інвентаризація будинку проводилась у 2014 році, акт прийняття до експлуатації будинку відсутній як і інформація ким побудовано будинок тощо.
Згідно ч.1 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що будинок АДРЕСА_1 є самочинним будівництвом, зворотне позивачкою, відповідно до вимог ст.60 ЦПК України, не доведено, довідка селищної ради про закріплення в 1998 році за зазначеним будинком земельної ділянки не спростовує встановленого.
З роз'яснень викладених у п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року вбачається, що об'єкти самочинного будівництва не є об'єктами спадкування, до спадкоємців переходить лише право власності на будівельні матеріали, така вимога позивачкою не заявлялася.
За таких обставин, в задоволенні позову має бути відмовлено.
На підставі ст.ст. 376, 1216, 1218, ЦК України, п. 4 розд.2 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затвердженої Міністерством комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 року, п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року, керуючись ст.10, 11, 60, 61, 88, 209, 213-218, 223 ЦПК України, суд -
В позові відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Новотроїцький районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційноїскарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: В.В. Бугрименко