Справа №576/2336/14-ц 2/576/616/14
31 жовтня 2014 року Глухівський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого судді Васяновича В.М.,
при секретарі Плотніковій О.С., з участю представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глухів справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 - про зміну розміру стягуваних аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що 18 травня 2012 року шлюб між стронами розірвано і згідно рішення Глухівського міськрайонного суду від 30 березня 2012 року з відповідача ОСОБА_3 стягуються аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу) на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 Також посилається на те, що відповідач фактично пішов з сім'ї ще в 2011 році та перестав допомагати дітям, і оскільки ОСОБА_3 є приватним підприємцем з 1997 року і неможливо встановити його дохід, то після досягнення донькою повноліття на неї аліменти не сплачуються, а на утримання сина ОСОБА_4 вони стягуються у розмірі лише 382 грн. Крім того, позивачка мотивує свої вимоги тим, що відповідач добровільно допомогу на утримання сина не надає, не приймає участі у витратах на його харчування, придбання одягу, по оплаті комунальних платежів. Позов обґрунтовано також тим, що відповідач має можливість сплачувати аліменти у більшому розмірі, так як володіє транспортними засобами (мікроавтобус «Мерседес Спринтер»), значними коштами на банківських рахунках, нерухомістю, діючим високорентабельним бізнесом (комерційна діяльність магазину «Автомир»), до того ж протягом 2011 - 2013 років неодноразово їздив відпочивати за кордон, а вже після розлучення придбав автомобіль «Тойота Секвоя», державний номер НОМЕР_1 (вартістю близько 700000 грн.), сплатив приблизно 300000 грн. в рахунок відшкодкування шкоди, заподіяної потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася у серпні 2013 року, у тому ж році придбав 1-кімнатну квартиру за 150000 грн. та має дві земельні ділянки в м. Глухів, тому позивачка просить суд змінити розмір стягуваних з ОСОБА_3 аліментів та стягувати їх у твердій грошовій сумі 2500 грн. щомісячно на утримання сина ОСОБА_4 до його повноліття з урахуванням індексації.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, пославшись на обставини, викладені у позовній заяві. Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, хоча про місце і час розгляду справи був повідомлений належним чином. Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, судом встановлено, що згідно рішення Глухівського міськрайонного суду від 30 березня 2012 року з ОСОБА_3 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 Частиною 1 ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів визначених за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
А згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень. В той же час, позивачка посилаючись на те, що після ухвалення рішення суду від 30.03.2012 р. про стягнення аліментів відповідач придбав автомобіль, квартиру, сплатив судові витрати та кошти на відшкодування шкоди потерпілим, заподіяної внаслідок ДТП, не надала суду жодних доказів, які б свідчили про те, що дійсно його матеріальний стан змінився й це майно було придбано в період після ухвалення вищевказаного судового рішення. Також безпідставним є й посилання на те, що відповідач володіє транспортними засобами, значними коштами на банківських рахунках, нерухомістю, діючим високо-рентабельним бізнесом, неодноразово їздив відпочивати за кордон, оскільки на їх підтвердження позивачкою не надано суду відповідних доказів. До того, ж як пояснив суду її представник ОСОБА_1 це майно, а також і дві земельні ділянки, про які зазначено у позовній заяві, були придбані ще в період їх шлюбу. Перебування ж ОСОБА_2 на лікуванні у травматологічному відділенні з 20.01.2011 р. по 22.02.2011 р. згідно наданої суду виписки з її медичної карти, не свідчить про погіршення стану здоров'я позивачки, оскільки будь-яких доказів щодо цього суду не надано. Крім того, суд вважає, що витрати позивачки на утримання сина (одяг, взуття, харчування тощо) мають покриватися за рахунок аліментів, розмір яких може бути змінено судом (збільшено або зменшено) лише у випадку зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них, а таких доказів суду не надано. За таких обставин, оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 необхідно відмовити за їх необґрунтованістю. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212 - 215 ЦПК України, суд, -
Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, стягуваних з ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно рішення Глухівського міськрайонного суду від 30 березня 2012 року, за їх необґрунтованістю. На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Сумської області через Глухівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя