Справа № 473/4451/14-ц
"29" жовтня 2014 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Старжинської О.Є., при секретарі судового засідання - Лукіянчиній Т.І.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди.
22.09.2014 року позивач ОСОБА_1, фізична особа-підприємець основним видом діяльності якого є пасажирські перевезення, звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди у сумі 16790,4 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що відповідач зберігав з 09.07.2013 року на території ВАТ «Вознесенський спецагропромтранс» транспортний засіб належний йому - автобус «Сетра» номерний знак НОМЕР_1, який був арештований державним виконавцем відділу ДВС Вознесенського міськрайонного управління юстиції Долженко А.С. на виконання рішення суду про стягнення з нього на користь ВАТ «Вознесенський спецагропромтранс» грошових коштів, яке в подальшому було скасоване, 29.10.2013 року державним виконавцем також було скасовано всі заходи примусового виконання рішення суду.
Посилаючись на те, що відповідач відмовлявся передати йому з 05.11.2013 року до 19.12.2013 року майно, яке було передано йому на зберігання, що підтверджується актами державного виконавця, через що він втратив доходи, які б мав при можливості використання транспортного засобу у сфері перевезення пасажирів за маршрутом Вознесенськ-Дніпропетровськ, позивач просив позов задовольнити.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав вказуючи, що будучи відповідальною особою по зберіганню арештованого майна позивача він 06.11.2013 року передав вказане майно (автобус «Сетра» номерний знак НОМЕР_1) державному виконавцю відділу ДВС Вознесенського міськрайонного управління юстиції Долженко А.С., який 19.12.2013 року передав його власнику ОСОБА_1, він не перешкоджав 06.11.2013 року на передачу транспортного засобу ОСОБА_1
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.
В судовому засіданні встановлено що 09.07.2013 року було укладено окремий вид договору зберігання, а саме зберігання арештованого майна, за умовами якого державний виконавець відділу ДВС Вознесенського міськрайонного управління юстиції Долженко А.С. передав зберігачеві ОСОБА_2 належний позивачу ОСОБА_1 транспортний засіб - автобус «Сетра» номерний знак НОМЕР_1, обтяжений зобов'язанням ОСОБА_1 за рішенням суду сплатити на користь ВАТ «Вознесенський спецагропромтранс» грошові кошти.
Згідно статті 955 ЦК України положення параграфу 1 цієї глави застосовуються до окремих видів зберігання, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про окремі види зберігання або законом, а у відповідності до статті 951 цього кодексу збитки завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем:
1. у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості;
2. у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.
Транспортний засіб належний позивачу не був втрачений чи пошкоджений, збитки у вигляді упущеної вигоду вказаною правовою нормою, як підстава відшкодування поклажодавцем не передбачена. Тобто, зберігач має обмежену відповідальність за договором зберігання.
Актом державного виконавця від 05.11.2013 року підтверджено, що відповідач ОСОБА_2 відмовився передати транспортний засіб державному виконавцю для подальшої передачі ОСОБА_1
Актом державного виконавця від 06.11.2013 року підтверджено, що відповідач ОСОБА_2 передав транспортний засіб державному виконавцю, тобто договір зберігання арештованого майна закінчився, але транспортний засіб продовжував перебувати на території ВАТ «Вознесенський спецагропромтранс».
Представник позивача в судовому засіданні підставою позовних вимог зазначав обставини, які викладені в статті 1166 ЦК України, тобто як спір, що виникає із позадоговірних зобов'язань про відшкодування шкоди. В судовому засіданні ним не надано доказів щодо наявності вини відповідача ОСОБА_2, яка полягає у незаконному утримані транспортного засобу з 07.11.2013 року по 19.12.2013 року, оскільки повноваженнями щодо розпорядження транспортним засобом у цей період мав державний виконавець, ОСОБА_2 безпосередньо у позивача вказаний автомобіль не приймав і повернути його мав тому, хто йому передав вказаний автомобіль, що й було ним виконано.
Крім того, представником позивача не виконано свій обов'язок щодо доведення розміру тих доходів, яких ОСОБА_1 отримав би у випадку експлуатації транспортного засобу для здійснення пасажирських перевезень за маршрутом «Вознесенськ-Дніпропетровськ». Дані про здійснення періодичних маршрутів транспортним засобом - автобусом «Сетра» номерний знак НОМЕР_1 у березні-квітні 2013 року не підкріплені іншими об'єктивними даними як то - протоколом огляду технічного стану транспортного засобу, копією страхового полісу цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, які діяли в 2013 році і без яких експлуатація транспорту не можлива.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212-215 ЦПК України, суд
В задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня виготовлення рішення суду в повному обсязі.
Рішення суду в повному обсязі виготовлено 31.10.2014 року.
Суддя: О .Є. Старжинська